Ухвала суду № 63973072, 06.01.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

06.01.2017 Справа №607/64/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву до Тернопільської міської ради про встановлення факту належності свідоцтва про право власності від 30 березня 1995 року на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_3; визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ? частку квартири № 7 по вул. О. Довженка в м. Тернополі після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачем заявлено дві вимоги:

1)одну вимогу немайнового характеру встановлення факту належності свідоцтва про право власності від 30 березня 1995 року на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_3;

2)одну вимогу майнового характеру визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на ? частку квартири № 7 по вул. О. Довженка в м. Тернополі після смерті ОСОБА_3.

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Дійсної вартості спірного нерухомого майна, на яке позивач просить визнати право власності, та відповідних доказів на підтвердження їх розміру в позовній заяві не зазначено.

З метою встановлення дійсної вартості спірного нерухомого майна позивач вправі звернутися до суб'єктів оцінної діяльності щодо визначення вартості даного нерухомого майна.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вартість квартири, вказана у свідоцтві про право власності на житло від 30 березня 1995 року не є його дійсною вартістю.

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 16 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Також при пред'явленні зазначеного позову позивачем не сплачено судового збору за вимоги майнового та немайнового характеру та не подано квитанцію про сплату судового збору.

Разом з позовною заявою позивач подала заяву про звільнення її від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, обґрунтовуючи вказане клопотання тим, що на даний час вона є пенсіонером та єдиним джерелом її доходу є пенсія, розмір якої не дозволяє їй оплатити судовий збір в сумі 1102,40, у звязку з чим виникла необхідність у звільненні її від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до розяснень, викладених у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України №10 від 17 жовтня 2014 року, відповідно до ст.8 Закону №3674-VI та ст.82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі позивачем ОСОБА_1 не надано, тому у задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору необхідно відмовити.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вимог закону, а саме відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на день подання позовної заяви) ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривня 20 копійок); майнового характеру - в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривня 20 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:

1)визначити та вказати в позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна;

2)зазначити докази на підтвердження ціни позову;

3)сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, з урахуванням ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна та з урахуванням викладених вище вимог закону щодо визначення розміру судового збору, та за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 551 гривня 20 копійок на розрахунковий рахунок:31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030101, код бюджетної класифікації 22030101; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотанняОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_4