Ухвала суду № 63971688, 21.07.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.07.2016

Справа № 320/2865/16-к

(1-КП/320/391/16)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«21» липня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

за участю прокурора - Фатєєва А.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Ненашевої Я.В.

розглянувши у відкритому судому засіданні кримінальне провадження № 12014080140001591 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу спливає 29 липня 2016 року, при цьому зазначив, що підставою для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 не минули.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник обвинуваченого - адвокат Ненашева Я.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання обґрунтовуючи тим, що процесуальним прокурором не конкретизовані обставини, з яких вбачається наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дане клопотання повинно бути подане в письмовій формі.

Відповідно до ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2016 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід - тримання під вартою.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисного злочину, за короткий період часу, діючи з корисливих мотивів, вчинив ряд умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. Офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, тому перебуваючи на свободі може знову вчинити корисливий злочин. Крім того у обвинуваченого ОСОБА_1 стійкі соціальні зв'язки відсутні, тривалий період часу він був відсутній за місцем реєстрації (мешкання). До того, ж прокурором в судовому засіданні зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчиняв ряд корисливих злочинів групою осіб за попередньою змовою та на теперішній час особа другого співучасника не встановлена, отже існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, може продовжити спілкування зі спільником та вчинити нові злочини. Крім того, на даний час, кримінальне провадження по суті не розглянуто. Отже є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, співучасника у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому вислухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого прокурором клопотання, суд вважає необхідним залишити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27 вересня 2016 року до 09 годин 00 хвилин.

Також, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, те, що обвинувачений не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 30 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 177, 182, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27 вересня 2016 року до 09 годин 00 хвилин.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 мінімальних заробітних плат в сумі 41 340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ26316700, код МФО 813015, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 вересня 2016 року до 09 годин 00 хвилин.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати до Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В.Кучеренко