
Провадження № 2-а/317/2/2017
Справа № 317/4184/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2017 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сакояна Д.І.
при секретарі Лебідь О.Б.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Іванової М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області та після неодноразового уточнення позовних вимог, в уточненому позові від 03.01.2017 р., просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо переведення його з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також позивач просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області призначити йому пенсію за віком з 19.07.2016 р., відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої вимоги мотивував тим, що він перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 19.12.2007 р. отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після призначення пенсії він продовжував працювати. Оскільки 18 липня 2016 року йому виповнилося 60 років та мав необхідний страховий стаж, він набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з цим, 19 серпня 2016 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області з метою призначення пенсії за віком на загальних підставах, однак управлінням його фактично переведено з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. 31.08.2016 року він повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2015 рік у розмірі 3263,44 грн., але листом № 3681/03 від 05.09.2016 р. відповідач у задоволенні його заяви відмовив, з посиланням на те, що він просить провести перерахунок на інший вид пенсії, а не на первинне призначення пенсії, тому при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за 2007 рік. Позивач вважає дії відповідача протиправними, такими, що суперечать нормам діючого законодавства та порушують його конституційні права, оскільки ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. При цьому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки пенсія за вислугу років не передбачена Законом №1058-IV та не віднесена до видів пенсії, які призначаються згідно цього Закону. При призначенні пенсії за віком відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення пенсії за іншим Законом, а тому має застосовуватись ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює порядок розрахунку пенсії при її призначенні. Законом № 1058-ІV не регулюється порядок призначення, розрахунку розміру та виплати пенсії за вислугою років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України. Станом на день звернення до управління із заявою про призначення пенсії за віком він відповідав вимогам, встановленим ст. 26 Закону № 1058-ІV. Отже, виходячи з того, що йому була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то його звернення із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є таким, що було здійснено вперше та не може розцінюватись як переведення з одного виду пенсії на інший. Крім того, після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачувати із заробітної плати страхові внески до Пенсійного фонду України. Таким чином, розрахунок пенсії за віком мав бути здійснений органом Пенсійного фонду відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо дати перерахунку пенсії позивач зазначив, що 18 липня 2016 року він досяг пенсійного віку, а заяву про призначення пенсії за віком подав 19.08.2016 року. Отже, враховуючи те, що за призначенням пенсії він звернулася в тримісячний термін після досягнення пенсійного віку, пенсію має бути перераховано з 19 липня 2016 року.
Відповідачем у справі подані письмові заперечення на позов мотивовані тим, що позивач з 19 грудня 2007 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно атестату про зняття з обліку № 649 від 22.08.2016 р. пенсія при Головному управлінні була виплачена по 31.08.2016 року.
19 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області з заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. Згідно Закону № 1058-ІV у разі якщо особа має право на отримання пенсії за цим Законом та за іншими Законами, призначається одна пенсія за її вибором.
Звертаючись в грудні 2007 року за призначенням пенсії до Головного управління, позивач використав право первинного призначення пенсії по Україні, а тому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.08.2016 р., застосовано ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, та з зазначеної дати його переведено на пенсію за віком, що підтверджується розпорядженням № 1320 від 23.08.2016 року. При визначенні заробітної плати для обчислення пенсій, призначених до 2008 року, застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік в сумі 1197,91 грн. Вказана норма встановлена з 1 травня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Саме тому заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 розраховано із застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2007 рік в сумі 1197,91 грн. Враховуючи вищенаведене, відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження від 23 серпня 2016 року № 1320 з 19 серпня 2016 року, позивачу була вперше призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До цього часу, позивач до 31.08.2016 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно Атестату про зняття з обліку позивачу припинено виплату пенсії по причині переходу на пенсію за іншим законом, позивач знятий з обліку.
19.08.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області із заявою про призначення пенсії встановленої форми, зазначивши, що просить призначити пенсію із застосуванням показника заробітної плати 3260,00 грн.
31 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача ще з однією заявою довільної форми, в якій просив призначити пенсію за віком саме з 19.08.2016 р. та із застосуванням показника заробітної плати за 2015 рік у сумі 3263,44 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що саме ці суми він вважав середньою заробітною платою в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Листом № 3681/03 від 05.09.2016 р. відповідач повідомив позивача про те, що оскільки він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то йому призначено пенсію за віком із застосуванням середнього показника за 2007 рік (1197, 91 грн.), оскільки це слід рахувати не як нове призначення, а як перехід на інший вид пенсії за іншим законом.
Погодитись із такою правовою позицією не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, де визначено, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше 19.08.2016 р.
Отже, з 19 серпня 2016 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше. Таким чином, відповідач мав розраховувати пенсію позивачу відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто до 19 серпня 2016 року.
Таким чином, дії відповідача щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в сумі 1197,91 грн. є протиправними.
Вирішуючи питання щодо часу, з якого слід призначити та провести перерахунок пенсію ОСОБА_1 за віком, суд враховує, що він отримував пенсію за вислугу років до 31.08.2016 р., волевиявлення щодо призначення пенсії за віком проявив 19.08.2016. р., звернувшись із відповідною заявою, у заяві від 31.08.2016 р. також наполягав на призначенні пенсії за віком саме з 19.08.2016 р. Також суд враховує, що відповідачем пенсія за віком із застосуванням показника, відмінного від того, який мав бути застосований, призначена з 19.08.2016 р., дані дії відповідача не оскаржувались позивачем та не оскаржуються у даній справі, а тому саме з цієї дати ОСОБА_1 слід як призначити, так і провести перерахунок пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 12, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.08.2016 р., відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп. (одна тисяча сто дві грн. 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя Д.І. Сакоян
Судове рішення № 63971394, Запорізький районний суд Запорізької області було прийнято 05.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 317/4184/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: