Рішення № 63969095, 05.01.2017, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

_______________

Справа № 503/1591/16-ц

2/503/43/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2017 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Гури А.І.

при секретарі Поліковській О.І.

особи, які приймають участь у справі: позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ спадкового майна та визнання права власності на нього,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05 вересня 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спадкового майна та визнання права власності на нього після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В позовній заяві ОСОБА_1, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку з надвірними спорудами по вулиці АДРЕСА_1 вартістю 13040 грн.; земельної ділянки площею 0,0926 га, вартістю 199812,28 грн. наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради Одеської області від 28 березня 2007 року №198; земельної ділянки площею 1,73 га, вартістю 47603,84 грн., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на адміністративній території Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого на ім'я померлого. На час відкриття спадщини спадкоємцями за заповітом був він і відповідач - ОСОБА_2. Отримати свідоцтво про право на спадщину він не в змозі, оскільки між ним і відповідачем виник спір щодо розміру часток у спадковому майні. Добровільно вирішити спір не вдалося. Більш того, відповідач заволоділа оригіналами правовстановлюючих документів, що не дає йому можливості оформити спадщину. Ця обставина і змусила його звернутися до суду. Просить поділити спадщину таким чином: виділити та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом та за законом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по вулиці АДРЕСА_1 вартістю 13040 грн.; земельну ділянку площею 0,0926 га, вартістю 199812,28 грн. надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради Одеської області від 28 березня 2007 року №198; земельну ділянку площею 1,73 га, вартістю 47603,84 грн., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на адміністративній території Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого на ім'я померлого.

В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності. До початку розгляду справи по суті вона і позивач врегулювали спір мирним шляхом.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши вимоги позивача, заяву відповідача, матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов повинен бути задоволеним в повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно статті 1278 ч.1 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Судом установлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане 07 лютого 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції в Одеській області)(а.с.8).

Відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку з надвірними спорудами по вулиці АДРЕСА_1 вартістю 13040 грн. (Технічний паспорт на садибний житловий будинок, виготовлений КП Кодимське районне бюро технічної інвентаризації); земельної ділянки площею 0,0926 га, вартістю 199812,28 грн. наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради Одеської області від 28 березня 2007 року №198 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1); земельної ділянки площею 1,73 га, вартістю 47603,84 грн., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на адміністративній території Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого на ім'я померлого (державний акт серії НОМЕР_4).

Спадкоємцями за заповітом стали внуки спадкодавця - сторони по справі (заповіт від 26 січня 2009 року, зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Бабушкіної О.В. за №61).

Тобто, судом установлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3.

Між сторонами по справі виник спір щодо поділу спадкового майна, що стало однією з причин того, що нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу (лист Кодимської державної нотаріальної контори №305/02-14 від 12 квітня 2016 року) (а.с.11).

Згідно пункту 23 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 01 березня 2013 року «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справа про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. При вирішення питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

До початку розгляду справи по суті, відповідач визнала позов і не заперечувала проти його задоволення.

Частиною 5 статті 1273 ЦК України визначено, що відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Виходячи з вище викладеного, суд прийшов до висновку, що сторони дійшли згоди щодо поділу спадкового майна, а тому вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що не порушують права та законні інтереси інших осіб, а тому повинні бути задоволеними.

Тобто, суд приходить до висновку виділити ОСОБА_1 та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом та за законом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по вулиці АДРЕСА_1 вартістю 13040 грн.; земельну ділянку площею 0,0926 га, вартістю 199812,28 грн. надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради Одеської області від 28 березня 2007 року №198; земельну ділянку площею 1,73 га, вартістю 47603,84 грн., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на адміністративній території Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого на ім'я померлого.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст.ст. 1278, 1273 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,213-215, 218, 197 ч.2 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на нього задовольнити в повному обсязі.

Виділити ОСОБА_1 та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом та за законом право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по вулиці АДРЕСА_1 вартістю 13040 грн.; земельну ділянку площею 0,0926 га, вартістю 199812,28 грн. надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Кодимської міської ради Одеської області від 28 березня 2007 року №198; земельну ділянку площею 1,73 га, вартістю 47603,84 грн., надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на адміністративній території Лисогірської сільської ради Кодимського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого на ім'я померлого.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя А.І. ГУРА