Ухвала суду № 63966091, 10.01.2017, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/11/17

Провадження №1-кс/548/12/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2017 року м. Хорол

Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., при секретарі Листопад В.Л., з участю прокурора прокуратури Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Дяченко Ю.О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника підозрюваного - адвоката Легкої Л.М., перекладача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Хорол клопотання слідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Титаренка І.І. про застосування до підозрюваного за ч. 3 ст. 186 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ленкаран Республіки Азербайджану, громадянина Республіки Азербайджану, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Титаренко І.І. (далі по тексту слідчий) звернувся до суду з клопотанням, погодженим з уповноваженим прокурором, що внесено до слідчого судді Хорольського районного суду 09.01.2017 року в порядку ст.184 КПК України, яке мотивував тим, що 06.01.2017 року близько 10.15 год. ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснили грабіж, в господарстві ОСОБА_12 у АДРЕСА_2, приїхавши до подвір'я потерпілого на автомобілі НОМЕР_1, проникли до його житла та застосували до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого проникли на горище будинку та по черзі перенесли звідти до свого автомобіля 6 мішків із грецькими горіхами загальною вагою 120 кг., вартістю 3600 грн.

Слідчий зазначає, що даний факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1217170330000012 06.01.2017 року.

За вказаним фактом ОСОБА_2 07.01.2017 року було оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, слідчий посилається на показання потерпілого ОСОБА_12 від 06.01.2017 року, протокол огляду господарства ОСОБА_12 від 06.01.2017 року, протокол пред'явлення речей для впізнання від 07.01.2017 року, протокол обшуку автомобіля НОМЕР_1, протокол пред'явлення особи для впізнання від 07.01.2016 року, згідно яких потерпілий впізнав ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_2, які вчинили злочин відносно нього.

Посилаючись на вищевказані обставини та на те, що існують обставини, що свідчать про наявність ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_2, який на даний час ніде не працює, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, з метою унеможливлення переховуватися від органів досудового слідства та суду та перешкодити кримінальному провадженню, впливати незаконно на потерпілого шляхом погроз чи застосування сили, вчиняти нові кримінальні правопорушення, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з уповноваженим прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 3 ст. 186 КК України ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування даного запобіжного заходу, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання про обрання підозрюваному даного запобіжного заходу, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та на наявність ризиків, що викладені у клопотанні, допитавши підозрюваного ОСОБА_2, який з приводу обрання даного запобіжного заходу заперечував, вважаючи, що немає підстав застосовувати до нього такий суворий запобіжний захід, адвоката Легкого І.Д., який також вважав, що прокурором не доведено визначених законом приводів та підстав, не наведено ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування будь-якого запобіжного заходу, приходить до висновку, що є всі підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1217170330000012 від 06.01.2017 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення 06.01.2017 року близько 10 год. 25 хв. невідомими особами грабежу господарства ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_2, який виразився у відкритій крадіжці належних потерпілому горіхів, з проникненням до будинку, що супроводжувалося нанесенням ОСОБА_12 ударів по тілу, з правовою кваліфікацією вказаних дій за ст. 186 ч. 3 КК України.

07.01.2017 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_2 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, та цього ж числа ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України з вказівкою в цьому протоколі, що часом фактичного затримання є 06 год. 00 хв. 07 січня 2017 року.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналізуючи доведеність прокурором обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, в контексті положень п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що виходячи з наданих суду копій матеріалів кримінального провадження, прокурором в судовому засіданні при розгляді вказаного клопотання, в межах предмету його розгляду, доведено обставини та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований інакше, як у визначених законом випадках, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4).

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, може перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема здійснити спроби знищення чи схову речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто викрадених горіхів та знарядь вчинення злочину, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки є громадянином іншої держави та може покинути територію україни з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно вплинути на потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

Стороною захисту в ході судового розгляду не надано жодного доказу того, що ОСОБА_2 характеризується позитивно чи за місцем проживання чи за місцем роботи, а також доказів того, що наявні в матеріалах клопотання негативні дані що характеризують особу підозрюваного не мають юридичних підстав.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Статею 182 КПК України застава визначається як внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176 - 179, 181 КПК України,слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Титаренка І.І. про застосування до підозрюваного за ч. 3 ст. 186 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017170330000012 від 06.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Азербайджану, громадянина Азербайджану, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з 06 год. 00 хв. 07 січня 2017 року.

Одночасно визначити запобіжний захід для ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) грн., яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем)на депозитний рахунок № 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО - 26304855, МФО - 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Підозрюваний та його заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Підозрюваний ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Хорольського районного суду: В.П. Старокожко