Рішення № 639636, 17.05.2007, Господарський суд Чернігівської області

17.05.07

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 7-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

15 травня 2007р. справа № 14/115

За позовом: Приватного підприємства „ГОР-КА”, вул.Кошевого,20, кв.8, м. Чернігів, 14029

До відповідача: Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод”, вул.Заводська, 1, с.Нові Боровичі, Щорський р-н, 15214

про стягнення 34453грн.76коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 03.05.07р. - Помазна С.І. представник, дов.№3 від 17.04.07р., Мосійчук С.М. директор, 15.05.07р. - Помазна С.І. представник, дов.№3 від 17.04.07р

Від відповідача: 03.05.07р. і 15.05.07р. Костирко Ю.В. представник, дов. від 25.04.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27780грн. за виконані роботи на підставі договору підряду №1 від 26.05.06р., 585,15грн. три проценти річних за період з 03.07.06р. по 31.03.07р., 3720,84грн. інфляції за період з 03.07.06р. по 28.02.07р. та 2367,77грн. пені за період з 03.07.06р. по 03.02.07р.

Відповідно до ст..22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 27780грн. боргу, 687,90грн. три проценти річних за період з 03.07.06р. по 15.05.07р., 2617,17грн. інфляції за період з 03.07.06р. по 01.05.07р. та 2367,77грн. пені за період з 03.07.06р. по 03.02.07р.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти поданої позивачем заяви про зміну розміру позовних вимог та надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає заяву позивача про зміну розміру позовних вимог, у зв’язку з чим суд приймає фактичне збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 102,75грн. та зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляції на суму 1103,67грн., оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем остаточно зменшено загальний розмір позовних вимог на суму 1000грн.92коп.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

26.05.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №1. Згідно п.1.1 договору замовник (відповідач по справі) доручає, а підрядчик (позивач по справі) приймає на себе виконання робіт по монтажу комбінованої ємнісної схеми обробки крохмалоутримуючої сировини. Відповідно до п.2.1. договору підрядчик зобов’язується почати роботу на протязі 3-х днів з моменту підписання договору, при умові забезпечення матеріалами поставки замовника і закінчити роботи до 15.06.06р.

Відповідно до п.4.1. договору за виконання роботи сторони визначили оплату в розмірі 20832,00грн. плюс НДС-4166грн. Всього до оплати 24998,00грн.

На виконання умов договору позивач виконав передбачені договором роботи, а відповідач прийняв їх, що підтверджується двостороннім актом приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за червень 2006р. на суму 24998грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за червень 2006р. на суму 24998грн., які підписані сторонами 30.06.06р. і скріплені печатками.

12.06.2006р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №1, відповідно до п.2.1. якої термін закінчення виконання робіт до 30.06.06р. Відповідно до п.4.1. додаткової угоди за виконані роботи сторони визначили оплату в розмірі 10562грн. плюс НДС-2130грн. Всього до оплати 12782грн.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивач виконав передбачені роботи, а відповідач прийняв їх, що підтверджується двостороннім актом приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за липень 2006р. на суму 12782грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за липень 2006р. на суму 12782грн., які підписані сторонами 30.07.06р. і скріплені печатками.

Відповідно до п.4.2. договору замовник виплачує аванс в розмірі 10000грн. Відповідно до п.4.3 договору та додаткової угоди розрахунок проводиться відповідачем на протязі 3 банківських днів після підписання сторонами актів прийому робіт (форми КБ-2в, КБ-3).

Оскільки, акти прийому робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 підписані сторонами 30.06.06р. і 30.07.06р., відповідач зобов’язаний був провести розрахунки за виконані підрядні роботи у строки відповідно 05.07.06р. та 02.08.06р., а тому визначений позивачем строк оплати відповідачем - 02.07.06р. за виконані підрядні роботи за червень 2006р. є необґрунтованим і суперечить умовам договору, а тому не приймається судом.

Відповідачем сплачено авансовий платіж 10000грн. платіжним дорученням №188 від 07.06.06р. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 27780,00грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем та двостороннім актом звірки розрахунків складеного сторонами станом на 26.03.07р.

У відповідності зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а тому сума боргу 27780,00грн. підлягає стягненню з відповідача.

У пункті п.5.4. договору та додаткової угоди сторони передбачили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання умов договору сторона, яка їх порушила, виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки кредитування НБУ від суми договору за кожний день прострочки виконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 2367,77грн. пені за період з 03.07.06р. по 03.02.07р. Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку, що пеня підлягає стягненню за період з 06.07.06р. по 03.02.07р. в сумі 2346,82грн. В решті стягнення пені відмовити у зв’язку з необґрунтованістю нарахування, оскільки прострочення сплати заборгованості виникло з 06.07.06р., а не з 03.07.06р., як зазначив позивач.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить сягнути з відповідача 687,90грн. три проценти річних за період з 03.07.06р. по 15.05.007р., 2617,17грн. інфляції за період з 03.07.06р. по 01.05.07р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення інфляції в сумі 2617,17грн. за період 06.07.06р. по 01.05.07р., в частині стягнення 3% річних в сумі 685,43грн. за період з 06.07.06р. по 01.05.07р. В решті стягнення 3% річних відмовити у зв’язку з безпідставним нарахуванням відсотків за період відсутності з боку відповідача прострочки виконання зобов’язання по оплаті виконаних позивачем підрядних робіт.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач визнав позовні вимоги на загальну суму 34353,76грн., в тому числі основний борг в сумі 27780грн., 585,15грн. три проценти річних, 3720,84грн. інфляції та 2367,77грн. пені.

З огляду на вищевикладені обставини та матеріали справи, визнання позивачем позову приймається судом в тій частині, яка не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за виконані роботи не розрахувався повністю, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача з врахуванням прийнятої судом заяви про зміну розміру позовних вимог є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 27780,00грн., в частині стягнення пені в сумі 2346,82грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 685,43грн., в частині стягнення інфляції в сумі 2617,17грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в частині стягнення державного мита в сумі 334,29грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Керуючись ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України, 193, 216, 230, Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 102грн.75коп.

2. Прийняти зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляції на суму 1103грн.67коп.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод” (с.Нові Боровичі, вул. Заводська, 1, Щорський р-н, р/р 260011700 в ЧОД АППБ „Аваль” м.Чернігів МФО 353348, код 00375303) на користь Приватного підприємства „ГОР-КА” (вул.Кошевого,20, кв.8, м. Чернігів, р/р 2600700015139 в ЧФ „Укрексімбанк” м. Чернігова, МФО 353649, код 33800321) 27780грн.00коп. боргу, 2346грн.82коп. пені, 685грн.43коп. три проценти річних, 2617грн.17коп. інфляції, 334грн.29коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 16.05.2007р.

Суддя Н.Ю.Книш