Ухвала суду № 63963528, 10.01.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.01.2017 Справа № 904/10412/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дармін М.О., Чимбар Л.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року у справі №904/10412/14

за позовом: Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ

про визнання договору оренди дійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року позовні вимоги Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ задоволено повністю.

Визнано договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпродзержинська від 23 вересня 2014 року, укладений між Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" щодо цілісного майнового комплексу, що розміщений за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Леніна,42А- дійсним з моменту укладення.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп" (51931, м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна,43, ідентифікаційний номер 21873749) на користь Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (51931, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського,2, ідентифікаційний номер 20268696) витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 218,00грн., про що видати наказ.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року по справі № 904/10412/14.

Подання апеляційної скарги лише 29 грудня 2016 року, апелянт пояснює отриманням ним оскаржуваного рішення 20 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга, подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання відповідача про поновлення процесуального строку повинно містити розяснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними (ухвала ВГСУ від 19 березня 2014 року по справі № 5023/1146/12).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, колегія суддів не вбачає поважності причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та не знаходить підстав для його відновлення за наступного.

Вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції прийнята 25 лютого 2015 року, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27 лютого 2015 року, тобто в межах строку на виготовлення повного тексту рішення.

Згідно наявної в матеріалах справи заяви відповідача про видачу копії рішення, відповідач отримав його через свого представника ОСОБА_1 ( яка була присутня при оголошенні рішення 25 лютого 20015 року) - 27 квітня 2015 року (а. с. 99-100, т.1).

Таким чином, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 07 травня 2015 року, тоді як відповідач звернувся з апеляційною скаргою до місцевого господарського суду лише 29 грудня 2016 року, тобто відповідач пропустив визначений ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наразі, відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року по справі № 904/10412/14, а подане ним клопотання не містить обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку.

Наведені відповідачем причини пропуску строку не можна визнати поважними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що представники відповідача були присутніми в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області 25 лютого 2015 року, отже відповідач був обізнаний з результатами розгляду справи місцевим господарським судом і маючи на меті оскарження вищезазначеного рішення, повинен був вжити заходи для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Також в матеріалах справи є заява представника відповідача ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи № 904/10412/14 24 червня 2016 року ( а.с.108-109, т.1).

11 липня 2016 року представником відповідача ОСОБА_3 була подана заява про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року по справі № 904/10412/14 за нововиявленими обставинами ( а.с.112-127, т.1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року по справі № 904/10412/14 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ відмовлено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року залишено без змін ( а.с.173-177,т.1), в судовому засіданні був присутній представник відповідача ОСОБА_4

Згідно ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обовязком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які обєктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала субєктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (ухвала від 06 червня 2013 року по справі № 5011-32/16240-2012).

З огляду на викладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року у справі №904/10412/14 підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97, ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року у справі №904/10412/14 відхилити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року у справі №904/10412/14 повернути заявнику без розгляду.

Копію апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма "МіКомп", м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2015 року у справі №904/10412/14 приєднати до матеріалів справи.

Додаток: апеляційна скарга з додатками всього на 16 аркушах, у тому числі квитанція про сплату судового збору у розмірі 1339,80грн.( на адресу скаржника).

Головуючий О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя Л.О.Чимбар