Ухвала суду № 63962941, 06.01.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"06" січня 2017 р. Справа № 922/1039/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Фоміна В. О.

розглянувши апеляційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ", м. Харків, (вх.№68 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. у справі №922/1039/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. у справі №922/1039/15 (суддя Усатий В.О.) задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" (вх. № 21376); здійснено заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком".

Засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. у справі №922/1039/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" в задоволенні заяви про заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" .

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала від 25.08.2016р. на його адресу не надсилалась, про її існування апелянту стало відомо лише 22.11.2016р. під час ознайомлення з матеріалами справи у Вищому господарському суді України.

09.12.2016р. кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юр-Алком" подано до апеляційного господарського суду заяву (вх.№12450), в якій просить повернути апеляційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. у справі №922/1039/15.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що 06.09.2016р. апелянтом було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. у даній справі, якою було задовольнено скаргу ПАТ "АКБ "БАЗИС" (вх. № 25853 від 04.08.2016 р.) на дії ліквідатора Татіщева О.Є.; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Прайм КТМ" Татіщева О.Є.; призначено ліквідатором ТОВ "Прайм КТМ" арбітражного керуючого Бортняк Вадима Вікторовича, та зі змісту вищевказаної апеляційної скарги та постанов Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. та Вищого господарського суду України від 13.12.2016р. вбачається, що засновник ТОВ "Прайм КТМ" був обізнаний про наявність оскаржуваної ухвали та був ознайомлений з її змістом ще 06.09.2016р.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом 25.08.2016р., тобто кінцевим строком подання апеляційної скарги є 30.08.2016р.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою встановлено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 26.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлікова О.П.

Ухвалою суду від 27.10.2015р. усунено ліквідатора Белікова О.П. від виконання покладених на нього обов'язків ліквідатора ТОВ "Прайм КТМ", призначено ліквідатором ТОВ "Прайм КТМ" арбітражного керуючого Татіщева О.Є.

30.06.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юр-Алком" було подано до місцевого господарського суду заяву (вх. № 21376) про заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника - ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. було задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" (вх. № 21376) та здійснено заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком", з пункту п'ятого резолютивної частини вбачається, що оскаржувану ухвалу було направлено ліквідатору, ПАТ АКБ "Базис", арбітражному керуючому Татищеву та кредиторам.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що оскаржувана ухвала не надсилалась на його адресу, однак зазначає наступне.

Як було зазначено вище, в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала від 25.08.2016р. на його адресу не надсилалась, про її існування апелянту стало відомо 22.11.2016р. під час ознайомлення з матеріалами справи у Вищому господарському суд України. На думку апелянта, вказані обставини є підставою для відновлення пропущеного строку на подання апеляційного скарги.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" (апелянта у даній справі) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. якою було задоволено скаргу ПАТ "АКБ "БАЗИС" (вх. № 25853 від 04.08.2016р.) на дії ліквідатора Татіщева О.Є.; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Прайм КТМ" Татіщева О.Є. та призначено ліквідатором ТОВ "Прайм КТМ" арбітражного керуючого Бортняк Вадима Вікторовича (т. 8 а.с.200-207), яка була надіслана сторонам 18.10.2016р. за вих.015028, у тому числі засновнику ТОВ "Прайм КТМ" (апелянту у даній справі) (т. 8 а.с.207).

Крім того, у вказаній постанові також було зазначено, що "представник ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" (правонаступник ПАТ "АКБ "Базис" згідно ухвали суду від 26.08.2016р.).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що апелянт ще у жовтні 2016р. мав можливість знати про існування оскаржуваної ухвали, якою було здійснено заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі на оскарження процесуального документа.

До того ж, Єдиний державний реєстр судових рішень працює у відкритому доступі, а отже апелянт мав можливість ознайомитись з оскаржуваною ухвалою, однак апеляційну скаргу подав лише 28.11.2016р., про що свідчить відтиск штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Харківської області.

Судова колегія також звертає увагу на те, що 18.10.2016р. засновником ТОВ "Прайм КТМ" (апелянтом у даній справі) було подано до апеляційного господарського суду касаційну скаргу на вищезазначену постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р., та у відповідності до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до касаційної скарги додаються зокрема докази надсилання копії скарги іншій стороні, було надано докази направлення касаційної скарги правонаступнику первісного кредитора - Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юр-Алком" (т.8 а.с.229).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш місяць з дня винесення оскаржуваної ухвали, у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.08.2016р. з жовтня 2016р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Посилання апелянта на те, що з оскаржуваною ухвалою він ознайомився лише 22.11.2016р. під час ознайомлення з матеріалами справи у Вищому господарському суді України, не є підставою для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги, оскільки матеріалами справи підтверджується обізнаність засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" про існування оскаржуваної ухвали, якою було задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" (вх. № 21376); здійснено заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" ще з жовтня 2016р. з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р., що підтверджується поданою 18.10.2016р. касаційною скаргою на вищезазначену постанову до Вищого господарського суду України.

А також, колегія суддів зазначає, що приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006р., пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010р.) .

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Як було зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що апелянт знав про існування оскаржуваної ухвали, якою було здійснено заміну кредитора ПАТ АКБ "Базис" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Юр-Алком" з 18.10.2016р. (дата подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р., у якій було зазначено про зміст оскаржуваної ухвали) та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі на оскарження процесуального документа, до того ж, Єдиний державний реєстр судових рішень працює у відкритому доступі, а отже апелянт мав можливість ознайомитись з оскаржуваною ухвалою, але протягом законодавчо встановленого часу не скористався наданим йому процесуальним законом правом на її оскарження в передбаченому процесуальним законодавством порядку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 25.08.2016р.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Відмовити засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвали господарського суду Харківської області від 25.08.2016р.

Повернути засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з додатками, всього на 22арк., у тому числі квитанція АТ "БМ-БАНК" від 28.11.2016р. №ПН74583 про сплату судового збору у сумі 1 450,00грн.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Фоміна В. О.