Ухвала суду № 63962336, 06.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.01.2017

Справа № 910/340/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз"

про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги 14 379,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 30.12.2016 (вх. № 340/17 від 04.01.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Форма і зміст позовної заяви визначені статтею 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Так, згідно з частиною 2 наведеної статті ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб), зміст позовних вимог.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у якості відповідача позивач визначив Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Союз" (ідентифікаційний код 33552636; 03056, м. Київ, вул. Дашавська, 25, оф. 89), проте позовні вимоги у прохальній частині позовної заяви заявив до іншого відповідача - ПрАТ "СТ "ІЛЛІЧІВСЬКЕ".

Наведені обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позовна заява № б/н від 30.12.2016 подана до Господарського суду міста Києва 04.01.2017, що підтверджується реєстраційним штампом відділу діловодства суду за № 340/17 від 04.01.2017.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240000,00 грн.).

Враховуючи наведене, при зверненні до Господарського суду міста Києва 04.01.2017 з позовною заявою № б/н від 30.12.2016 (ціна позову: 14379,59 грн.), позивач повинен був сплатити судовий збір у розиірі 1600,00 грн., тоді як фактично сплатив судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (платіжне доручення № 8049 від 30.11.2016), тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Зважаючи на викладене, позивач не дотримався приписів абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Як роз`яснено господарським судам у п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Як визначено в абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

У позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача вказано наступну адресу: 03056, м. Київ, вул. Дашавська, 25, оф. 89 та саме за цією адресою позивач направив відповідачу копію позовної заяви і доданих до неї документів, що підтверджується доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 6955 від 03.01.2017 та описом вкладення у цінний лист № 0103038432323 від 03.01.2017.

В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні виписки/витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадских формувань тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу саме вказаної у позовній заяві адреси.

Як встановлено судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадских формувань, місцезнаходженням визначеного у позовній заяві відповідача - Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз", є інша адреса, ніж зазначена у позовній заяві, а саме: 01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 6.

За таких обставин, фіскальний чек № 6955 від 03.01.2017 та опис вкладення у цінний лист № 0103038432323 від 03.01.2017 не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому, доказів надіслання відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів за адресою місцезнаходження останнього, позивачем суду не надано, а також, не надано доказів вручення вказаної позовної заяви і доданих до неї документів особисто відповідачу.

Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява № б/н від 30.12.2016 підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В. Гумега