Ухвала суду № 63962312, 05.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.01.2017

Справа №910/203/17

Суддя Демидов В.О., розглянувши

позовну заяву

Товариства з обмежено відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім"

про

стягнення 551 550, 53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженоювідповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім" про стягнення 551 550, 53 грн.

Розглянувши подану Товариством з обмеженоювідповідальністю "ОТП Факторинг Україна" позовну заяву судом встановлено, що остання не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно із ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 2 статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” визначено, що з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378 гривень.

Позивач звернувся до суду з однією вимогою майнового характеру, а саме просить стягнути суму заборгованності за кредитним договором №СМ-SME017/277/2008 від 03.06.2008 в розмірі 551 550, 53 коп.

На підтвердження сплати судового збору позивач подав платіжне доручення №7225 від 27.12.2016 на суму 8 273,25 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Банківські реквізити для перерахування судового збору за розгляд позовної заяви господарським судом м. Києва:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір за подання заяви про…

(зазначити найменування документа, дії)

в Господарський суд міста Києва

Судом встановлено, що в платіжному дорученні №7225 від 27.12.2016 на суму 8 273,25 грн. невірно вказано призначення платежу за розгляд позовної заяви господарським судом міста Києва. Так, замість призначення платежу: судовий збір за подання заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME017/277/2008 від 03.06.2008 в Господарському суді м. Києва, вказано "оплата авансового платежу за пред'явлення виконавчого листа".

Таким чином документ, який позивачем надано в підтвердження сплати судового збору на суму 8 273,25 грн., містить невірне призначення платежу, та не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за розгляд позовної вимоги майнового характеру господарським судом міста Києва.

Відповідно до п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Відповідно до п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначено ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суд України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 р. №18 у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У позовній заяві в якості місцезнаходження відповідача вказано адресу: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, саме на яку згідно доданого до позовної заяви копії опису вкладення в поштовий конверт від 28.12.2016 направлено копії документи, додані до позовної заяви.

Втім, як встановлено судом на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які містяться на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, юридичною адресою відповідача є: 03039, м.Київ, провул. Приладний, буд. 4 "Б", що також підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.01.2017.

Також, судом встановлено, що позивачем ненадано доказів надсилання саме позовної заяви відповідачу, оскільки відповідно до поданого в копії опису поштового відправлення відповідачу документів не зазначено копії позовної заяви, що унеможливлює встановлення судом даного факту.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов‘язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч.3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв’язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, Товариство з обмеженоювідповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв‘язку разом з описом вкладення у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви Товариствомз обмеженоювідповідальністю "ОТП Факторинг Україна"до позовної заяви б/н від 30.12.2016 додано лише копію опису вкладення у цінний лист від 28.12.2016.

Отже, наданий позивачем господарському суду опис вкладення у цінний лист від 28.12.2016 без касового чека (квитанції) не може бути сприйнятий судом як належний доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, судом встановлено, що подана заявником до суду позовна заява б/н датована 30.12.2016, а копія опису вкладення в цінний лист, наданий в якості доказу відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, датована 28.12.2016, тобто раніше ніж позовна заява.

За таких обставин, пощивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на все вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п.п.2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Суддя В.О. Демидов