Рішення № 639619, 10.05.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

РІШЕННЯ

іменем України

"11" травня 2007 р. Справа № 9/104

Позивач: Дочірнє підприємство "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" код ЄДРПОУ 30042170, вул.Щорса, 76-А,Чернігів,14000

Відповідач: Відділ державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 08802971, вул. Борисенко 66,Чернігів,14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості 99473,85

Суддя С.М.Івченко

Представники сторін:

Позивача: Вереша Р.В. довіреність № 225 від 18.04.2007р.- представник

Відповідача: Шугайло О.В.- представник, дор. від 25.01.06р.

У судовому засіданні прийняла участь прокурор відділу Чернігівської облпрокуратури Козакова І.М.

Рішення прийнято після перерви, що оголошувалась у судовому засіданні згідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 99473,85грн.,у тому числі 14158,47грн. пені за прострочення платежу, 19031,85грн. річних з розрахунку 3% за рік, 66283,16грн. суми збільшення боргу на індекс інфляції. Позовні вимоги заявлено у зв"язку невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт за лютий 2005року та стягненням суми основного боргу за рішенням господарського суду Чернігівської області від 18 квітня 2006 року по справі №12/253/12.

Відповідачем у письмовому відзиві на позов заперечуються позовні вимоги з посиланням на невиконання позивачем зобов"язань по договору, односторонню відмову від договору , неоформлення у встановленому порядку актів введення в експлуатацію завершеного будівництва згідно до ДБН А.3.1-3-94.

Відповідачем заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи з метою викладення ним письмово відзиву на позов, які були задоволені судом. Клопотання відповідача про витребування від позивача заявок на виконання робіт не задоволено судом, оскільки було з"ясовано, що таких заявок не існує.

Представником позивача у судовому засіданні 10.05.07р. подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи без зазначення підстав та строків відкладення.

Представник відповідача підтримав клопотання позивача, посилаючись на ведення переговорів на рівні керівництва сторін щодо врегулювання спору.

Ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов"язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Ст.77 цього кодексу містить підстави для відкладення розгляду справи. Оскільки ні в клопотанні , ні в поясненнях представників сторін у судовому засіданні не зазначено передбачених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення, а також зважаючи на те, що у відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства,

2

судове засідання кілька разів відкладалось, в ньому оголошувались перерви, що давало можливість сторонам, за наявності домовленості та бажання, врегулювати спір у позасудовому порядку, клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на зазначене вище, задоволенню не підлягає як безпідставне та не обгрунтоване.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,суд встановив:

18 квітня 2006 року господарським судом Чернігівської області винесено рішення по справі № 12/253/12 між тими ж сторонами по спору про стягнення з відповідача боргу у сумі 312067,62грн. за виконання підрядних робіт, пов’язаних з поточним ремонтом надбудови спортзалу, згідно договору підряду № 6 на виконання робіт від 10.01.2005 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.06р. вказане рішення залишено без змін.

Рішенням господарського суду від 18.04.06р.,яке набрало законної сили, встановлено ряд фактів, які у відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальний характер і не підлягають доказуванню при розгляді інших справ за участю цих же сторін.

Серед таких фактів, що встановлені рішенням суду є наступні:

-10.01.2005 року між сторонами було укладено договір підряду № 6 на виконання робіт.

- Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Замовник доручив, а Підрядник взяв на себе зобов’язання щодо виконання робіт з поточного ремонту надбудови спортзалу за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 74, відповідно до замовлення та здачу Замовнику виконаних робіт по акту в строки та в порядку, обумовлені цим договором.,

- Терміни виконання робіт передбачені розділом 2 договору, відповідно до якого початок робіт: 11 січня 2005 року, а завершення робіт: до 01.06.2005 року.

- Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.11.2005р. по справі № 12\ 255, за позовом Дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" до Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області про стягнення 55 000 грн , яке набрало законної сили, судом було встановлено, що 10.02.2004р. між сторонами було укладено договір підряду № 6 , відповідно до якого Замовник доручив, а Підрядник взяв на себе зобов’язання щодо провадження робіт з поточного ремонту надбудови спортзалу за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 74, відповідно до замовлення та здає Замовнику виконані роботи по акту в строки та в порядку, обумовлені цим договором., усуває на протязі гарантійного строку експлуатаційні дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт.

- Приймаючи до уваги, що ремонтні роботи проводились позивачем на одному і тому об”єкті, на підставі однієї і тієї ж проектно-кошторисної документації, окремо проектно-кошторисна документація по кожному із договорів не складалась, то суд доходить висновку , що договір № 6 від 10.01.2005р. фактично є доповненням до договору № 6 від 10.02.2004р., яким сторони збільшили обсяги та вартість ремонтних робіт по надбудові спортзалу, а також змінили строки виконання робіт.

- Пунктом 3.4 Договору № 6 від 10.01.2005р., який є доповненням до договору № 6 від 10.02.2004р.. встановлено , що розрахунки за виконані роботи щомісячно відбуваються на підставі актів приймання робіт (ф. КБ-2в, ф. КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін, шляхом перерахування коштів Замовника на рахунок Підрядника протягом 5-ти днів після підписання вказаних актів.

- Як слідує із матеріалів справи, відповідач за виконання підрядних робіт пов’язаних поточним ремонтом надбудови спортзалу за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 74, по договору № 6 від 10.02.2005р., який є доповненням до договору № 6 від 10.02.2004р. не розрахувався , заборгованість становить 312067 грн 40 коп.

3

- Безпідставним є твердження відповідача і про те, що акти виконаних робіт підписані не уповноваженою особою, оскільки підпис особи, яка підписала ці акти підтверджена печаткою відповідача, обсяги робіт і їх вартість підтверджуються висновком судової експертизи.

За таких обставин судом не приймається до уваги заперечення відповідача проти позову з зазначенням про відсутність актів введення в експлуатацію завершеного будівництвом об"єкта як підстави для здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи. Факт виконання робіт та заборгованості по розрахунках є преюдиціальним, встановленим рішенням господарського суду Чернігівської області від 18 квітня 2006 року по справі № 12/253/12.

Оскільки заборгованість за виконані ремонтні роботи у сумі 312067,62грн. стягнута у примусовому порядку, але рішення суду від 18 квітня 2006 року по справі № 12/253/12 не виконано, відповідач має нести відповідальність за невиконання зобов"язання, передбачену законодавством.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов’язання в повному обсязі не виконав, у відповідності до ст. 611,625 зазначеного кодексу до нього мають бути застосовані правові наслідки невиконання грошового зобов"язання, а саме: сума боргу підлягає збільшенню на індекс інфляції; за весь час прострочення підлягають сплаті 3% річних з простроченої суми, а також пеня у розмірі , передбаченому договором.

Представником відповідача заперечувався розрахунок річних та індексації, однак правового обґрунтування заперечень щодо методології розрахунків позивачем річних та індексації на індекс інфляції відповідачем не надано. З наданого додаткового письмового пояснення позивача вбачається, що індексація боргу здійснювалась у встановленому листом Верховного Суду України від 03.04.97р. №62-97р. порядку шляхом множення суми боргу на індекси інфляції за відповідний період та вирахуванням у подальшому різниці від здобутої після множення величини боргу та самої суми боргу. Річні обраховані шляхом визначення 3% за період прострочення- з 06.03.05по 18.03.07р.(742 дн.) від суми боргу - 312067,62грн.. За розрахунком позивача за період з березня 2005р. по березень 2007р. сума індексування боргу на індекс інфляції складає 66283,16грн., а річні з розрахунку 3% складають 19031,85грн..

Згідно розрахунку, доданого до позову, а також додатково наданого суду розшифрування цього розрахунку, пеня за період з 06.03.05р. по 06.09.05р. була нарахована позивачем у сумі 14158,47грн. з розрахунку одинарного розміру облікової ставки НБУ як передбачено договором. При розрахунку пені позивачем взято облікову ставку НБУ- 9% річних, яка діяла на початку періоду нарахування, хоча у період , за який була нарахована пеня ( з 06.03.05р. по 06.09.05р.) розмір ставки з 10.08.05р. збільшився до 9,5%. Однак нарахування пені у розмірі меншому, ніж передбачено договором, є правом позивача. Клопотання позивача про відновлення перерваного зверненням до суду з приводу часткового стягнення боргу у частині суми основної заборгованості (справа № 12/253/12) строку позовної давності у відповідності до ст. 264 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню. Однак зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою і невиконання ним зобов"язання по сплаті боргу частково пов"язано з недостатнім фінансуванням з держбюджету, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України скористатись правом зменшення стягуваної з відповідача пені на 90% та стягнути її у розмірі 10% від заявленої позивачем суми пені-1415,85грн..

4

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в врахуванням зменшення суми стягуваної пені. У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача у повній сумі у зв"язку з тим, щодо виникнення спору призвели його неправильні дії.

Керуючись ст.ст. 264, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області (вул. Борисенко, 66, м. Чернігів, 14037, р/р № 35223004000018 в УДК Чернігівської області, МФО 853592, код 08802971) на користь Дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" ( вул. Щорса, 76А, м. Чернігів, 14014 р/р № 2600701763259 в Укрексімбанку м. Чернігова, МФО 353649, код 30042170) 1415,85грн. пені, 19031,85грн. річних, 66283,16грн. різниці між сумою боргу та сумою боргу, проіндексованою на індекс інфляції, 994,74грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовивши в решті позову.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Івченко