Ухвала суду № 63961563, 10.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/5796/16

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

10 січня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Гранде" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.03.2016 року №913-17.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року позов задоволено.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, а скаржникові установлено десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1515 грн. 80 коп.

Матеріалами справи підтверджується, що копію цієї ухвали апелянт отримав 22.12.2016.

На виконання її вимог скаржник направив на адресу Київського ААС платіжне доручення від 28.12.2016 № 1018, згідно із яким ним було сплачено судовий збір у розмірі 297,49 грн., тобто у неналежному розмірі, а також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване відсутністю фінансування на цю мету.

Вважаю, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

З цього приводу варто наголосити на тому, що звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, не віднесених до кола осіб для яких установлено пільги щодо його сплати, може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також у п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.

Судом враховується, що із набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі - Закон № 484-VIII) податкові органи позбавлено пільг щодо сплати судового збору.

Водночас, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 484-VIII Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відстрочення сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, оскільки апелянт у встановлений судом строк недоліків його апеляційної скарги не усунув, суд вважає необхідним повернути апеляційну скаргу скаржникові.

Керуючись статтями 108, 189, 212 КАС України, суддя

У Х В А Л И В

Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Гранде" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги - повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Губська