Постанова № 639597, 10.05.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"10" травня 2007 р. Справа № 3/106а

« 10 » травня 2007 року справа № 3/106а

09 год. 50 хв.

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Рекламний комбінат” м.Чернігів, вул.Щорса, 53

до Державної податкової інспекції у місті Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання Карнабеда Т. О.

Представники сторін :

від позивача: Глаголєв П. О. –юрисконсульт підприємства, довіреність № 44 від 21.03.2007р.

Ісаєва С. А. –представник ВАТ „Рекламний комбінат”, довіреність № 45 від 21.03.2007р.

від відповідача: Кузьменко Г. П. –заступник начальника юридичного відділу ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 1175/9/10-010 від 22.02.2007р.

Шумар Т. М. –головний держподатревізор-інспектор відділу документальних перевірок суб”єктів господарювання –юридичних осіб ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 1798/9/10-010 від 21.03.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0000492320/0 від 12.02.2007р. в частині донарахування ВАТ „Рекламний комбінат” податкового зобов”язання за основним платежем в сумі 83718,36 грн.

ВАТ „Рекламний комбінат” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у березні 2004 року до ДПІ у м.Чернігові були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Позивач вважає безпідставними доводи ДПІ у м.Чернігові про те, що ВАТ „Рекламний комбінат” не має права на податковий кредит згідно податкових накладних, виписаних ТОВ „Рекордторгінвест”, оскільки рішенням суду установчі документи контрагента визнано недійсними вже після здійснення господарської операції, за якою були видані податкові накладні.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги й просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0000492320/0 від 12.02.2007р. в частині донарахування ВАТ „Рекламний комбінат” податкового зобов”язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 83718,36 грн. та штрафних санкцій в сумі 41859,18 грн.

Крім того, ВАТ „Рекламний комбінат” подано клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору у розмірі 81,60 грн.

Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на безпідставність вимог позивача. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує на те, що ВАТ „Рекламний комбінат” включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 83718,34 грн. за березень 2004 року отриману від ТОВ „Рекордторгінвест”, яке відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних, так як не було зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 Закону N 168/97-ВР.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

На підставі направлень Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 15.01.2007р. № 108 та від 29.01.2007р. № 254, а також вимог п.1, п.2 ст.11, ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні”, із змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб”єктів господарювання, проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Відкритим акціонерним товариством „Рекламний комбінат” код за ЄДРПОУ 14232168 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р.

В результаті проведеної перевірки були виявлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, про що було складено акт перевірки № 128/23/14232168 від 07.02.2007р.

На підставі цього акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2007р. № 0000492320/0, яким Відкритому акціонерному товариству „Рекламний комбінат” визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 127694 грн. в т.ч. ( 85129 грн. - основний платіж, 42565 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати його недійсним в частині донарахування податкового зобов”язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 83718,36 грн. та штрафних санкцій в сумі 41859,18 грн.

В акті перевірки зазначено, що ВАТ „Рекламний комбінат” завищено податковий кредит, так як „право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку” у порядку, передбаченому ст.9 Закону N 168/97-ВР.

Перевіркою встановлено, що ВАТ „Рекламний комбінат” отримано від ТОВ „Рекорд Торг Інвест” папір крейдовий по податковим накладним № 27 від 29.03.2004р. на суму 122666,40 грн., ПДВ 24533,26 грн.; № 26 від 29.03.2004р. на суму 101428,20 грн., ПДВ 20285,64 грн.; № 25 від 29.03.2004р. на суму 96276,60 грн., ПДВ 19255,32 грн.; № 24 від 29.03.2004р. на суму 98220,60 грн., ПДВ 19644,12 грн.

Податковий орган вважає безпідставним віднесення ВАТ „Рекламний комбінат” до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 83718,36 грн. за березень 2004 року виходячи з наступного.

ТОВ „Рекорд Торг Інвест” код 32662446 рішенням Дніпропетровського районного суду м.Києва від 03.06.2004р. № 2-1978/1 визнано недійсним:

- установчий договір підприємства з дати державної реєстрації з 01.12.2003р.;

- статут з дати державної реєстрації з 01.12.2003р.;

- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 35615303 виданого 08.12.2003р. з дати його видачі.

Актом № 19-321/177 від 10.08.2004р., який складено комісією ДПІ у Дніпропетровському районі м.Києва, анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35615303.

Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема посилався на те, що ВАТ „Рекламний комбінат” включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 83718,34 грн. за березень 2004 року отриману від ТОВ „Рекордторгінвест”, яке відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних, так як не було зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 Закону N 168/97-ВР.

Проте такий висновок податкового органу є помилковим, перевіривши фактичні обставини справи та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР (в редакції до 25 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг)(редакція до 25 березня 2005 року).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чиним законодавством.

Помилковим є висновок податкового органу про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на те, що ВАТ „Рекламний комбінат” включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 83718,34 грн. за березень 2004 року отриману від ТОВ „Рекордторгінвест”, яке відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних, так як не було зареєстрованим як платник податку.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ „Рекорд Торг Інвест” було в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, чим підтверджується обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону N 168/97-ВР).

Відповідну позицію викладено й в Постанові Верховного Суду України від 26.09.2006р.

При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0000492320/0 від 12.02.2007р. в частині донарахування ВАТ „Рекламний комбінат” податкового зобов”язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 83718,36 грн. та штрафних санкцій в сумі 41859,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Рекламний комбінат” ( м.Чернігів, вул.Щорса, 53, п/р 26005201197 в ЗАТ „Полікомбанк” ) 3,40 грн. судових витрат.

Повернути з Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству „Рекламний комбінат” ( м.Чернігів, вул.Щорса, 53, п/р 26005201197 в ЗАТ „Полікомбанк” ) надлишково сплачений судовий збір у розмірі 81,60 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 4845 від 22.02.2007р., яке знаходиться в адміністративній справі № 3/106а.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя В. М. Репех

Повний текст постанови підписаний