Рішення № 6395785, 27.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/41627.07.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Рівне-Борошно»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

простягнення 4 656,92 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Буковський В.М. дов. № 26-06/2008 від 26.06.2008 року;

від відповідача: не зявився;

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Рівне-Борошно»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранскарт" про стягнення суми боргу в розмірі 4 656,92 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо забезпечення автотранспортних засобів позивача паливом.

Ухвалою від 30.06.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.07.2009 року.

В судовому засіданні 27.07.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження по справі.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 27.07.2009 року не зявився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає частково.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.07.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Рівне-Борошно», іменоване надалі «Клієнт»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт», іменоване надалі «Компанія»(відповідач) був укладений договір № К 01318, відповідно до пункту 2.1 якого компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів клієнта згідно отриманих платіжних карток.

Порядок розрахунків передбачений пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 відповідно до яких, при укладанні Договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок компанії впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в Додатку 2 до Договору. Вартість отриманих клієнтом товарів та послуг по ПК списується компанією на підставі отриманої від торгових точок інформації, у відповідності до здійснених операцій по ПК, із авансів клієнта, внесених на р/рахунок компанії. Ціни на встановлений природний газ, нафтопродукти й інші товари та послуги встановлюється власником АГНКС, АЗС та інших торгових точок самостійно.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків № 0000000324 від 02.03.2009 року на момент розгляду справи сума передплати на яку не було поставлено пального складає 4 656,92 грн.

Відповідно до частини 2 пункту 10.2 договору, маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою та здати платіжні картки. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжних карток, проводиться звірка взаєморозрахунків та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

24 лютого 2009 року позивач направив відповідачу лист, в якому вимагав розірвати Договір та повернути залишок невикористаних коштів.

17 березня 2009 року сторони підписали акт повернення пластикових карток у кількості трьох штук.

28 квітня 2009 року позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав повернути залишок невикористаних коштів, яка останнім була залишена без розгляду.

Таким чином на момент винесення рішення, враховуючи підписаний акт звірки взаєморозрахунків № 0000000324 від 02.03.2009 року та в силу умов передбачених пунктом 10.2 Договору у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 656,92 грн., з якою відповідач погодився частково в сумі 4023,94 грн., що засвідчується поданою заявою від 24.07.2009 року.

Спірна сума це кошти, які згідно додатку № 2 до Договору позивач зобовязаний сплачувати за обслуговування карток в 2009 році.

Оскільки, зобовязання по Договору сторони фактично припинили і послуги по обслуговуванню карток у 2009 році не надавались, тому підстави для сплати позивачем відповідачу зазначених коштів відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є змішаним, оскільки поєднує договір поставки та договір про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 4656,92 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кв. 272; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Марина Раскової, 19, пов.10, оф. 1-2, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Закритого акціонерного товариства «Рівне-Борошно»(33000, м. Рівне, вул. Біла 35, код ЄДРПОУ 31435947) 4 656 (чотири тисячі шістсот пятдесят шість) грн. 92 коп. - основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

31.07.2009 року