Рішення № 63957261, 21.12.2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8364/15-ц

Провадження № 2/0182/458/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.12.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Пометій Є.Т., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотекти,-

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,житловою площею 30,0 кв.м., загальною площею 50,0 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири в 11 липня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за реєстровим № 980 шляхом продажу за початковою вартістю не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, для задоволення грошових зобов'язань за кредитним договором № 0193/08/03-Nv від 11 липня 2008 року перед Публічним акціонерним товариством „ Банк Форум" та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову послався на те, що в процесі цивільноправової реалізації укладених між сторонами договору кредиту та іпотечного договору, зобовязання відповідача перед банківською установою зі сплати кредиту та інших нарахувань залишилися невиконаними, тому з метою захисту порушених прав позивача мають бути задоволенні вимоги за предметом позову.

Нормативноправовою підставою для задоволення позовних вимог вказані також приписи ст.ст.525,526,530,625,629,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст.ст.11,33,35, 39 Закону України «Про іпотеку».

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 97).

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Суд вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком „Форум правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0193/08/03-Nv, на підставі якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 23 000 доларів США, строком до 10 липня 2018 року, а Позичальник зобовязався щомісячно здійснювати погашення частини кредиту та процентів встановлених згідно з Договором (а.с.26-27).

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_1 11 липня 2008 року був укладений також іпотечний договір, на підставі якого відповідач надав в іпотеку Банку Предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачеві на праві приватної власності (а.с.28-30).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, на адресу відповідача була направлена вимога від 19 жовтня 2015 року про виконання порушеного зобов'язання за кредитним договором, яка залишена без задоволення (а.с.34, а.с.37).

Станом на 19 листопада 2015 року сума заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором становить 8 886 ( вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) доларів США 56 центів, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 212 509 грн. 51 коп. (двісті дванадцять тисяч пятсот девять грн. 51 коп. (а.с. 21-25).

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Зокрема ст. 527ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Враховуючи той факт, що Позивачем виконані умови Договору іпотеки, передбачені Розділом «Звернення стягнення і реалізація предмету іпотеки», додержані строки, обумовлені Договором іпотеки, виконано процедура, передбачена ст.ст.33,35 Закону України «Про іпотеку», суд вважає вимоги Позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (квартири) правомірними.

Посилання відповідача на неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», є помилковими, з огляду на наступне.

7 червня 2014 року набув чинності ОСОБА_3 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Таким чином, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

ОСОБА_3 не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, та не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Законуна період його чинності.

Таким чином рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 30 вересня 2015 року № 6-1515цс15, від 30 вересня 2015 року № 6-1058цс15, від 27 травня 2015 року № 6-57цс15, що в силу вимогч.2 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За змістом статті 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку»(у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду) ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті39 Закону України «Про іпотеку»та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України №6-1205 цс15 від 23 грудня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 501 грн. 52 коп., сплачений останнім при звернені до суду з даним позовом (а.с.1), що відповідає положенням ч. 1ст.88 ЦПК України.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 217 ЦПК Українине підлягає виконанню на час діїЗакону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ.

Керуючись ст. ст.10,11,60,88,209,212-215,216,218ЦПК України, ст.525,526,611,612,622-625,1054 ЦК України, ст. ст.35,38,39 Закону України «Про іпотеку»,Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотекти - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 07-648/08 від 11 липня 2008 року, а саме двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, житловою площею 30,0 кв.м., загальною площею 50,0 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 липня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 980, шляхом продажу за початковою вартістю не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, для задоволення грошових зобов'язань за кредитним договором № 0193/08/03-Nv від 11 липня 2008 року перед Публічним акціонерним товариством „ Банк Форум".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» судові витрати в розмірі 3 501 грн. 52 коп. ( три тисячі п'ятсот одна грн. 52 коп.).

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 217 ЦПК України не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ).

Апеляційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_4