Рішення № 6395593, 15.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2009 Справа №15/46

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Демидіський карєр”, м. Київ

до повного товариства „МАРТИН-ПЛЮС”, м. Хуст

про стягнення 167674,16 грн., в тому числі 131560,82 грн. основного боргу, 15889,49 грн. інфляційних нарахувань, 17758,44 грн. пені та 2032,88 грн. 3% річних (згідно уточнених позовних вимог),

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача Пронін О.А, представник по довіреності від 19.06.09;

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Демидіський карєр” заявлено позов до повного товариства „МАРТИН-ПЛЮС” про стягнення 167674,16 грн., в тому числі 131560,82 грн. основного боргу, 15889,49 грн. інфляційних нарахувань, 17758,44 грн. пені та 2032,88 грн. 3% річних (згідно уточнених позовних вимог).

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 24.06.09 та подав акт взаємозвірки між повним товариством „МАРТИН-ПЛЮС” та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Демидіський карєр”.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмових пояснень по суті спору не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштових відправлень отримані відповідачем 04.07.09); розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості відповідачеві надати пояснення щодо позовних вимог.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Демидіський карєр” (постачальник) та повним товариством „МАРТИН-ПЛЮС” (покупець) 12 серпня 2008 року укладено договір поставки №12/08-08/73, згідно умов якого постачальник зобовязувався поставити та передати у власність покупцю щебеневу продукцію в асортименті, кількості та за ціною згідно специфікації, що додається до договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 укладеного між сторонами договору, покупець здійснює оплату в порядку 100% передоплати за кожну партію товару, що постачатиметься, на підставі рахунку постачальника, який підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з дня його отримання по факсу або іншим електронним звязком.

Поставка постачальником продукції здійснюється залізничним транспортом не пізніше 3 робочих днів від дня надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1).

Незважаючи на обумовлену сторонами попередню оплату товару у розмірі 100%, покупець дану вимогу вищевказаного договору не виконав, кошти за замовлений товар не сплатив. Однак видав гарантійний лист №05 від 29.10.09, в якому звернувся з проханням відвантажити йому 12 вагонів щебеню та гарантував оплату до 14.11.08 в повному обсязі (а. с. 15).

Хоча повне товариство „МАРТИН-ПЛЮС” не виконало умови договору щодо передоплати товару, позивач поставив зазначений товар. Відповідно до видаткових накладних №д-000586 від 30.10.08, №д-000589 від 31.10.08, №д-000592 від 01.11.08, №д-000624 від 10.11.08, №д-000625 від 10.11.08 та №д-000644 від 10.11.08 (а. с. 37 42), відповідачу було відвантажено товар на загальну суму 204860,82 грн.

Але до 14 листопада 2008 року, як зазначалося в гарантійному листі, виданому відповідачем, повне товариство „МАРТИН-ПЛЮС” свої зобовязання по оплаті поставлено товару не здійснило.

Згідно частини 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV, якщо договором встановлені обовязки покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до п. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

П. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію Вих. №202/ЛІ від 25.11.08, в якій просив перерахувати суму заборгованості у розмірі 204860,82 грн. до 28.11.08 (а. с. 53).

Повне товариство „МАРТИН-ПЛЮС” частково оплатило заборгованість на суму 73300,00 грн., свідченням чого є банківські виписки (а. с. 47 49).

Станом на день подання позовної заяви (02.06.09) заборгованість відповідача перед позивачем склала 131560,82 грн.

Відповідно до вимоги господарського суду, сторони провели звірку взаєморозрахунків станом на 22.06.09, якою визначено заборгованість повного товариства „МАРТИН-ПЛЮС” перед товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Демидіський карєр” у сумі 131560,82 грн. (а. с. 59).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 131560,82 грн.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У випадку невиконання сторонами у встановлений термін зобовязань, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобовязань за кожен календарний день прострочення до моменту повного виконання зобовязань (пп. 6.1, 6.4 договору).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що строк нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних починається з 01 грудня 2008 року, оскільки претензія з вимогою про оплату суми боргу відправлена відповідачу 26 листопада 2008 року (а. с. 54) (з урахуванням поштового обігу термін оплати у відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Отже, сума пені, скоригована судом і підлягає стягненню з відповідача, складає 17446,58 грн.

У звязку з порушенням відповідачем грошового зобовязання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України із відповідача підлягає стягненню 2032,88 грн. 3% річних та 13503,57 грн. інфляційних втрат.

У частині стягнення 311,86 грн. пені та 2385,92 грн. інфляційних втрат належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з повного товариства „МАРТИН-ПЛЮС”, вул. Привокзальна, 3-а, м. Хуст (р/р 26007033000986 ТОВ КБ „Коопінвестбанк” м. Хуст, МФО 312248, код ЄДРПОУ 25136566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Демидіський карєр”, пр-т Комарова, 42, м. Київ (р/р 2600931510001 в філії АБ „Південний”, м. Київ, МФО 320917, код ЄДРПОУ 33690521) суму 164543/Сто шістдесят чотири тисячі пятсот сорок три/ грн. 85 коп., в тому числі 131560 /Сто тридцять одну тисячу пятсот шістдесят/ грн. 82 основного боргу, 13503 /Тринадцять тисяч пятсот три/ грн. 57 коп. інфляційних втрат, 2032 /Дві тисячі тридцять дві/ грн. 88 коп. 3% річних та 17446 /Сімнадцять тисяч чотириста сорок шість/ грн. 58 коп. пені, а також суму 1650 /Одну тисячу шістсот пятдесят/ грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 307 /Триста сім/ грн. 47 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М