Ухвала суду № 63955378, 06.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1124/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Тарасюк К.Е., при секретарі Сліпець К.Р., за участю прокурора Тертичної Я.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Паненка Д.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 підозрюється у несанкціонованому втручанні в роботу елетронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж вчиненому організованою групою, заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах організованою групою, легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах вчиненому організованою групою.

Слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України Паненко Д.І. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 12 років, у зв'язку з чим з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на недоведеність висунутої йому підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, позитивні дані про його особу, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує доцільність застосування до особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, додатково долучені матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що до Генеральної прокуратури України від компетентних органів Федеративної Республіки Німеччини відповідно до Конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року та на підставі принципу взаємності надійшло клопотання про перейняття кримінального провадження стосовно громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_4

30.11.2016 о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочинів.

02.12.2016 відносно до ОСОБА_1 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано тимчасовий арешт до 19 год. 15 хв. 08.01.2017..

03.01.2017 Генеральною прокуратурою України перейнято кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за клопотанням компетентних органів ФРН.

06.01.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, в тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Як особа ОСОБА_1 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, виховує малолітню дитину дружини, має вищу освіту та визначене місце проживання, де позитивно характеризується.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, конкретні обставини їх вчинення в складі організованої групи, особливо великий розмір заподіяних матеріальних збитків, а також наявність значного суспільного та міжнародного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України ризикам, наявність яких доведена прокурором, застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваного, на які посилався захисник при розгляді клопотання, самі по собі не можуть бути підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя, наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, розмір матеріальної шкоди, позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України Паненка Д.І. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що становить 3 200 000 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає ( м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали до 06 березня 2017 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя К.Е. Тарасюк