Вирок № 6395318, 22.07.2009, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1 – 93 /09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року Корсунь - Шевченківський районний суд, Черкаської області в складі:

головуючого судді Кіхтенко Н.І.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Карпова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Кичинці Корсунь – Шевченківського району Черкаської області, а жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 – Шевченківського, вул. Мічуріна, 51, Черкаської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, утриманців не маючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України, -

суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в 1998 році, в денний час, перебуваючи в Мінському районі м. Києва, з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, домовився з невстановленою досудовим слідством особою, виготовити вказане посвідчення, для чого надав даній особі свою фотокартку та вказав свої анкетні дані. Через декілька днів підсудний перебуваючи в Мінському районі м. Києва зустрівся з даною особою, якій передав фотокартку і отримав від неї пенсійне посвідчення з своєю фотокарткою, заповнене на його ім'я, за що заплатив даній особі 150 гривень.

Крім того, підсудний 7 березня 2009 року близько 6 години 51 хвилини, слідуючи в електропоїзді №6341, сполученням Знам'янка - Шевченка - Миронівка, під час слідування електропоїзда між ст.Корсунь та ст.Таганча Одеської залізниці, що є територією Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, для безкоштовного проїзду пред'явив провідникам-касирам виписане на його ім'я підроблене пенсійне посвідчення №189135, внаслідок чого отримав безкоштовний проїзний документ №017890. Даний факт був виявлений працівниками міліції ЛВ на ст.Т.Шевченка і підроблене пенсійне посвідчення в підсудного було виявлено та вилучено.

Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний свою вину в пред”явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та заявив клопотання про слухання справи у спрощеному порядку, пояснивши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумніву у добровільності та істинності його позиції, та розуміє те, що у такому випадку буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не були предметом дослідження у судовому засіданні.

Інші учасники процесу не заперечували проти такого порядку розгляду справи.

Підсудний дав суду наступні показання.

Що дійсно, він влітку 1998 року знаходився на заробітках в м. Києві, а саме на будівництві, де працював неофіційно. Один з робітників, який працював на вантажних перевезеннях, запитав чи не хоче підсудний купити підроблене пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, яке буде коштувати 150 грн. ОСОБА_2 з Києва додому їздив електричками, а тому з метою економії коштів вирішив замовити підроблене пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті. Після чого підсудний дав тому чоловікові фотокартку та вказав анкетні дані, і приблизно через два тижні йому принесли на обумовлене місце пенсійне посвідчення з його фотокарткою та заповнене на його ім'я, з відтисками печатей Мінського управління праці та соціального захисту населення. Підсудний заплатив даному чоловікові 150 гривень, а той, віддав ОСОБА_2 пенсійне посвідчення. ОСОБА_2 розумів, що пенсійне посвідчення не справжнє, так як він не являється пенсіонером і відповідно будь – яких прав чи пільг, предбачених законом для пенсіонерів , не має.

З того часу підсудний періодично використовував дане посвідчення для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті в різних напрямках.

7 березня 2009 року ОСОБА_2 їхав від ст. Корсунь до ст. Миронівка електропоїздом, і до нього підійшли касири-контролери, яким підсудний пред»явив вищевказане пенсійне посвідчення. Касири видали йому безкоштовний квиток від ст.Корсунь до ст.Миронівка, після чого до підсудного підійшли троє працівників міліції, вилучили вказане посвідчення.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, в т.ч. висновками судово – почеркознавчої та судово - технічної експертиз, суд вважає, що пред’явлене підсудному обвинувачення повністю доказане.

На підставі добутих доказів суд кваліфікує дії підсудного за ч.2 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обов»язків, з метою використання його підроблювачем за попередньою змовою групою осіб, та за ч.3 ст. 358 КК України, як використання ним завідомо підробленого документа –пенсійного посвідчення.

При призначенні покарання підсудному суд враховує: характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості.

Обставинами, які пом”якшують покарання підсудному, суд визначає: щире каяття, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характерихується по місцю проживання.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції її від суспільства, шляхом призначення покарання у виді обмеження волі.

Речовий доказ: пенсійне посвідчення, яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи, суд залишає при справі.

Суд стягує з підсудного на користь НДЄКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати по справі в сумі 1615 грн. 08 коп. за проведення судово – почеркознавчої та судово - технічної експертиз.

Підсудний під час досудового слідства під вартою не утримувався.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України і призначити покарання :

за ч.2 ст. 358 КК України - у виді 1 року 6 місяців обмеження волі;

за ч.3 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування даного покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку на 1 рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та

повідомляти даний орган про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання виром законної сили залишити попередню: підписку про невиїзд.

Речовий доказ: пенсійне посвідчення, яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи, залишити при справі.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 – Шевченківського, вул. Мічуріна, 51, Черкаської області, не працюючого, інші дані про особу суду невідомі, в користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009, на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018 - 713 грн. 64 коп. за проведення судово – почеркознавчої та 901 грн. 44 коп. судово – технічної експертиз.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий