Ухвала суду № 63947618, 06.01.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/188/17 2/335/654/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділ майна в натурі,

В С Т А Н О В И В:

04.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділ майна в натурі.

Вивчивши подані матеріали приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідачем зазначено особу, яка мешкає у м. Шимкент, Южно-Казахстанської області ОСОБА_3 яка знаходиться за межами України в Казахстані.

Частиною 1 і 2 статті 415 ЦПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду у порядку встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода та обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 2.3 "Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264, процесуальні документи складаються мовою, передбаченою міжнародним договором. Якщо документи складено українською мовою слід додати завірений переклад на мову запитуваної сторони.

Оскільки відповідач проживає на території Республіки Казахстан, тому необхідно надати копії додатків до позовної заяви, перекладені на російську мову.

Позовна заява та додані до неї документи викладені українською мовою, що унеможливлює на даний час розгляд судом справи, порушує вимоги ЦПК України щодо належного вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Окрім того, у порушення вимог ст. 119 ЦПК України, позовна заява містить у собі неконкретний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав наведені уст. 16 цього Кодексу і вирішуються в порядку позовного провадження.

Отже, позивачу слід викласти обставини порушення, невизнання або оспорювання його права на спадкування відповідачами, викласти обставини, які перешкоджають отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса.

На виконання п.5 та 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, необхідно :зазначити причини, за яких позивач не подав нотаріусу заяву на отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно;вказати причини неможливості одержання правовстановлюючих документів на спадкове майно та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про Нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину (визнання права власності на спадкове майно по даній справі) не підлягають судовому розгляду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Згідно положень абзацу 2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі неможливості оформити правовстановлюючі документи на спадкове майно у нотаріуса необхідно ставити питання про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом у звязку з втратою, відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджує право власності (неможливості оформлення майна у нотаріуса в порядку спадкування). Відсутність вказаних у позові обставин є не зазначенням змісту позовних вимог.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у звязку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Зі змісту Постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» слідує, що при розгляді справ про спадкування суду слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем не надано мотивованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, як компетентного органу, рішення якого давало б підстави для звернення з даним позовом до суду. Тому позивач повинен надати суду відмову нотаріуса у оформленні права на спадщину з підстав зазначених ним у позові,саме чим обґрунтовує позивачі заявлені позовні вимоги.

В роз'ясненнях, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Крім того, слід зазначити, що позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування в частині вимог про виділ майна в натурі, з урахуванням одночасного заявлення вимог про визнання права власності. Зміст позову в частині цих вимог складається лише із цитування норм матеріального права та розяснень Пленуму ВСУ.

У заяві також не зазначено, чи мається право власності спадкодавця на вказані обєкти нерухомості, у тому числі крамниця, кіоски, чим воно підтверджується, чи є інші співвласники спірної нерухомості, оскільки визнання за позивачем права власності може вплинути на їх інтереси.

Відповідно до ч. 4ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

При цьому, у даній справі підставою залишення позовної заяви без руху є не неподання доказів в обґрунтування заявленого позову, які можуть бути подані на наступних стадіях процесу, а саме зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом ч. 1 ст. 220 ЦПК України до позовної заяви додаються її копії з додатковими письмовими матеріалами у кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділ майна в натурі, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання оновленої позовної заяви та її копії та копій доданих до неї документів для відповідачів 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Розяснити що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Апаллонова