Ухвала суду № 63946884, 05.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/2004/16-к Головуючий у 1-й інст. Баренко С. Г.

Категорія ч.1 ст.286 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2017 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Жизнєвського Ю.В.

суддів Cлісарчука Я.А., Широкопояса Ю.В.

секретарів

судвого засідання ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участі:

прокурорів Лотуги Л.В., Семенька П.М.

захисника-адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі судове провадження за апеляційною скаргою прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2016 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, пенсіонера, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого,-

засуджено за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу, в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 (два) роки.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експертів у розмірі 3342 (три тисячі триста сорок дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Цивільні позови прокурора Яремчук Г.А. та потерпілого ОСОБА_6 залишено без задоволення. Розяснено прокурору та потерпілим про їх право звернутись з цивільними позовами в порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно вироку, 28.05.2015 об 19 год. 00 хв., ОСОБА_4, керуючи технічно-справним автомобілем Geely MK Cross, номерний знак НОМЕР_1, на 8-му км. + 990 м. автомобільної дороги сполученням «Житомир- Чернівці» в с. Тетерівка, Житомирського району, порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу під час руху, і зіткнувся з автомобілем «ВАЗ 21093», номерний знак, АМ 2825 АІ під керуванням ОСОБА_6, який стояв у лівій смузі руху для здійснення маневру повороту ліворуч.

Внаслідок цієї ДТП пасажир обвинуваченого потерпіла ОСОБА_7 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому дистального відділу лівої стегнової кістки зі зміщенням. Водію ОСОБА_6 через дану пригоду була спричинена закрита тупа травма грудної клітки: поперечний перелом тіла 9-го грудного хребця, забій обох легень, ускладнених правобічним і лівобічним гемотораксом, що також відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вирком суду першої інстанції прокурор Мельник А.О. подав апеляційну скаргу на дане рішення, згідно якої просить, оскаржуваний вирок, в частині залишення цивільного позову прокурора в інтересах держави про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих скасувати та ухвалити новий, яким цивільний позов прокурора задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь держави в особі Управління охорони здроровя Житомирської обласної державної адміністрації (р/р 31411544700001 в ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЕДРПОУ 02313476, код платежу 240603) кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6С в сумі 4560 гривень 15 копійок та потерпілої ОСОБА_7, в сумі 6292 гривень 42 копійки.

Вважає, що при ухваленні рішення суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На його думку, в даному випадку, залишення без розгляду цивільного позову прокурора суперечить вимогам ст.129 КПК України.

Вказує при тому на те, що суд не дотримався вимог ч.3 ст.1206 ЦК України, п.п.1,4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою КМУ від 16.07.1993 № 545, а також на те, що у своєму рішенні суд будь-яким чином не мотивував відступлення від правової позиції постанови ВСУ № 6-725цс16 від 14.09.2016.

01.12.2016, від захисника ОСОБА_3 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить дану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Семеньки П.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування обвинуваченого та його захисника, про відсутність підстав для її задоволення, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора Мельника А.О. підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України.

Висновки суду щодо доведеності його вини відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних у справі доказах та апелянтом не оспорюються.

Що стосується апеляційних доводів прокурора про незаконність рішення суду щодо залишення цивільного позову прокурора без розгляду, то вони є обґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави предявляється прокурором.

Згідно положеньст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цією ж нормою закону встановлено, що суд залишає цивільний позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до скоєння кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч.1ст. 326 КПК України, тобто у разі неприбуття в судове засідання цивільного позивача або його представника.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з матеріалів судового провадження потерпілий ОСОБА_6 перерубував на стаціонарному лікуванні в клінічній лікарні ім. О.Ф. Горбачевського на протязі 15 днів, загальна вартість його лікування становить 4560, 15 гривень. Потерпіла ОСОБА_7, на стаціонарному лікуванні в даному лікувальному закладі перебувала на протязі 19 днів, загальна вартість її лікування становить 6292,42 гривень. (а.с.24-25)

Прокурор Мельник А.О., в інтересах держави, заявив до ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.22)

Згідно обвинувального вироку суд залишив даний цивільний позов без розгляду пославшись на те, що даний позов пов'язаний з деліктними правовідносинами, зобовязання по яких допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обовязок, тобто страховою компанією, з якою укладено договір обвинуваченим. В той час, як діючим кримінальним процесуальним законодавством така підстава для залишення цивільного позову без розгляду не передбачена.

Тобто, законних підстав, передбаченихКПК Українидля залишення цивільного позову прокурора Мельника А.О. без розгляду не було.

Крім, того, з матеріалів судової справи вбачається, що прокурор Мельник А.О. з'являвся в судові засідання та від підтримання свого цивільного позову не відмовлявся.

Згідно положеньст. 9 КПК України, у випадках, коли положення кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначеніст. 7 КПК України.

Враховуючи вищевказане, а також те, що в даному випадку Апеляційний суд не має повноважень для окремого розгляду цивільного позову по суті, тому вирок суду першої інстанції, в частині залишення без розгляду цивільного позову прокурора Мельника А.О. підлягає скасуванню, а матеріали провадження направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, Апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_4 засудженого за ч.1 ст.286 КК України, в частині залишення без розгляду цивільного позову прокурора Мельника А.О. скасувати.

Матеріали провадження в цій частинінаправити на новий судовий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її постановлення, окрім рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування вироку щодо цивільного позову прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_5, яка оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: