Рішення № 63944319, 06.01.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1961/16-ц

ЄУН 226/1961/16-ц

Провадження № 2/226/49/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2017 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Клепка Л.І.

за участю секретаря Тіссен О.В.

позивачки ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Мирноградський міський відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів. На обґрунтування вимог зазначила, що рішенням Димитровського міського суду від 10 жовтня 2013 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини доходу відповідача до досягнення дитиною ОСОБА_4, 28.12.2012року народження, трирічного віку, а саме до 28 грудня 2015року. Відповідно до виконавчого листа, виписаного на виконання зазначеного рішення, Мирноградським міським відділом державної виконавчої служби 17.12.2014року було відкрито виконавче провадження. Згідно довідки ДВС заборгованість з аліментів виникла з 01.09.2014року. Станом на 28.12.2015року жодної суми на виконання рішення суду відповідачем не сплачено. Зазначаючи на ухилення відповідача від виконання аліментних обов'язків та посилаючись на ст.196 Сімейного Кодексу, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочку сплати аліментів в розмірі 60776,77грн.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала і просила суд задовольнити їх повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення судового розгляду на іншу дату суду не надіслав, що є підставою для розгляду справи у заочному судовому засіданні за правилами ст.224 ЦПК.

Представник третьої особи Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

Вислухавши позицію сторони та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 05.08.2011року. 28.12.2012року у них народився син - ОСОБА_4 (арк.спр. 2 ).

Рішенням Димитровського міського суду від 10.10.2013 року з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 в зв'язку зі здійсненням нею догляду за дитиною були стягнуті аліменти на її утримання

в розмірі 1/6 частини доходу відповідачу до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до 28.12.2015 року (арк.спр.4).

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції від 17.12.2014року відкрито виконавче провадження (арк.спр.7).

Згідно довідки №14-26-4-1781/70 від 12.10.2016 року, виданої Мирноградським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, позивачка не отримувала аліментів з 01.09.2014року по 28.12.2015року (арк.спр.6). Саме в зазначених межах позивач просить застосувати до відповідача відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ст.195 Сімейного Кодексу заборгованість по аліментах, присуджених у частці від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Частиною 1 ст.196 цього Кодексу визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Тобто, складовою такої відповідальності є вина відповідача. Якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність. Це ж правило випливає і з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Судом встановлено, що відповідач не виконував свої аліментні зобов'язання у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в показаннях третьої особи - державного виконавця Мирноградського міського відділу ДВС головного територіального управління у Донецькій області, яка суду пояснила, що 17.12.2014року державним виконавцем ДВС Димитровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП №45862811 на підставі виконавчого листа, виданого Димитровським міським судом у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Виконавчий лист надійшов з ВДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції. Заборгованість з аліментів виникла в серпні 2014року. Оскільки відповідач не працював і постійного доходу не мав, нарахування зі сплати аліментів здійснювались, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. В вересні - грудні 2014 року відповідач мав сплачувати позивачці по 661,00грн., в січні - березні 2015року - по 629,17грн., в квітні - червні 2015року - по 710,50грн., в липні - вересні 2015року - по 735,83грн., в жовтні - листопаді 2015року - по 735,83грн., а за 28 днів грудня 2015року - 703,31грн. (арк.спр.6).

Ухвалою суду від 18.12.2015року за поданням державного виконавця боржника у зв'язку з ухиленням його від сплати аліментів було об'явлено в розшук, на підставі чого постановою державного виконавця від 06.01.2016року виконавче провадження було зупинено. Місце перебування боржника дотепер не відомо.

Доказів того, що аліменти не сплачувались відповідачем з поважних причин, судом не встановлено, тому на нього може бути покладена відповідальність, передбачена ст.196 Сімейного Кодексу, так як аліментні зобов'язання за своєю правовою природою є періодичними платежами, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно, і несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то і пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов'язання окремо, тобто за змістом ст.196 СК пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Таким чином, неустойка (пеня) за один місяць повинна обчислюватись в такому порядку: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць). Саме такі правові позиції, які згідно ч.1 ст.360-7 Цивільно-процесуального Кодексу мають враховуватися загальними судами при застосуванні таких норм права, висловлені Верховним Судом України 16 березня 2016р. у справах за № 6-2589цс15 та за № 6-300цс16, 3 лютого 2016р. у справі №6-1477цс15.

Розрахунок, представлений позивачкою, цим правилам не відповідає, тому суд не може його взяти за основу при вирішенні спору. Пеня за прострочку сплати аліментів має розраховуватись наступним чином:

за вересень 2014року: 661,00 х 0,01 х 30 днів = 198,30 грн, за жовтень 2014 року : 661,00 х 0,01 х 31 день = 204,91 грн, за листопад 2014 року: 661,00 х 0,01 х 30 днів = 198,30 грн, грудень 2014 року: 661,00 х 0,01 х 31 день = 204,91 грн, січень 2015 року: 629,17 х 0,01 х 31 день = 195,04 грн, за лютий 2015 року: 629,17 х 0,01 х 28 днів = 176,17 грн, за березень 2015 року: 629,17 х 0,01 х 31 день = 195,04 грн, за квітень 2015 року: 710,50 х 0,01 х 30 днів = 213,15 грн, за травень 2015 року: 710,50 х 0,01 х 31 день = 220,26 грн, за червень 2015 року: 710,50 х 0,01 х 30 днів = 213,15 грн, за липень 2015 року: 735,83 х 0,01 х 31 день = 228,11 грн, за серпень 2015 року: 735,83 х 0,01 х 31 день = 228,11 грн, за вересень 2015 року: 735,83 х 0,01 х 30 днів = 220,75 грн, за жовтень 2015 року: 778,67 х 0,01 х 31 день = 241,39 грн, за листопад 2015 року: 778,67 х 0,01 х 30 днів = 233,60 грн, за грудень 2015 року: 703,31 х 0,01 х 28 днів = 196,93 грн. Загальна сума неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за період з 01 вересня 2014 року по 28 грудня 2015 року, становить 3368,12грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд за правилами ч.1 ст.88 ЦПК вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 33,68грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України, ст.ст.88, 212-215, 224, 292 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів на утримання дружини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Волгоград, Росія, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 вересня 2014 року по 28 грудня 2015 року в розмірі 3368,12грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 33,68грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.І.Клепка