Постанова № 639442, 15.05.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007 р.

Справа № 15/313-05-8734

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Н.Б.Таценко

суддів М.В.Сидоренко, М.А. Мишкіної

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: Ключинський К.Л.

від ІІІ особи: не з’явився

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку”

на рішення господарського суду Одеської області

від 09.11.2005 р.

у справі № 15/313-05-8734

за позовом ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат”

до Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку”

ІІІ особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПП „Інеко”

про визнання договору застави недійсним

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2005р. по справі № 15/313-05-8734 (суддя Петров В.С.) уточнені позовні вимоги ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” до Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” про визнання недійсним договору застави від 10.07.2003р. задоволені в повному обсязі по ст. 50 ЦК УРСР, оскільки майнове поручительство за зобов’язання третіх осіб є діяльністю, яка не відповідає визначеним в п.2.1 Статуту статутним цілям ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” та ст. 1 Закону України „Про господарські товариства”, а договір, котрий опосередковує таку діяльність, суперечить встановленим цілям діяльності товариства, відсутність повноважень у голови правління товариства на підписання останнього згідно ст. ст. 41, 47 Закону України „Про господарські товариства”, п. 9 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/111 від 12.03.1999р., „укладення оспорюваного договору є нічим іншим як прийняттям рішення про припинення діяльності позивача”, т. я. передані в заставу з можливістю подальшого відчуження споруди є повністю цілісним майновим комплексом з завершеним циклом виробництва, протокол засідання спостережної ради ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” від 20.06.2003р. не містить положення про надання голові правління права на передачу у заставу цілісного майнового комплексу, некомпетентність дій голови правління і спостережної ради товариства в такий спосіб унеможливили подальше існування і провадження господарської діяльності товариством.

Не погоджуючись з названим рішенням господарського суду Акціонерний банк „Банк регіонального розвитку” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 2460 від 01.12.2005р., в якій просить рішення господарського суду скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на подання позовної заяви неуповноваженою особою, що являється підставою для залишення позову без розгляду по ст. 81 ГПК України, невідображення в судовому рішенні наявності та розгляду клопотання банку про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Тітової Т.С., котрою посвідчено оспорюваний договір застави від 10.07.2003р., відсутність в статуті позивача вимоги щодо необхідності рішення вищого органу управління позивача для укладення договору застави цілісного майнового комплексу, предметом застави виступає частина нежитлових приміщень, а не цілісний майновий комплекс, безпідставне тлумачення господарським судом статуту товариства, по ст. 3 Закону України „Про підприємництво” підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству, відсутність в статуті позивача прямої заборони на укладення договору застави (майнової поруки).

В доповненні № 22/236 від 03.02.2006р. до апеляційної скарги банк просить рішення господарського суду скасувати із-за незадоволення клопотання про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Тітової Т.С. (не підтримуючи і не заявляючи останнє в апеляційному засіданні), в задоволенні позовних вимог відмовити незважаючи на міркування щодо відсутності у Беспалько А.В. права на підпис позову.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2006р. судовою колегією за своєю ініціативою залучено до участі у справі ПП „Інеко” в якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки останнього щодо однієї з сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін в попередніх судових засіданнях, колегія суддів, –

В с т а н о в и л а:

10.07.2003р. АБ „Банк регіонального розвитку” (банк) та ПП „Інеко” (позичальник) уклали кредитний договір № 14/10-447 про відкриття позичальнику кредитної лінії з максимальним розміром заборгованості на позичковому рахунку 1 500 000 грн. на термін з 10.07.2003р. по 09.07.2004р. включно зі сплатою 21% річних для поповнення обігових коштів. Згідно п.1.2 даного договору кредит надається позичальнику тільки після підписання та нотаріального посвідчення договору застави нерухомого майна з ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” та підписання договору поруки. В забезпечення виконання позичальником даного кредитного договору банком прийнято (п.2.1) укладений 10.07.2003р. АБ „Банк регіонального розвитку” (заставодержатель) та ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” (заставодавець), що діє як майновий поручитель за ПП „Інеко”, договір застави комплексу, розташованого в Одеській області, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, 36, який складається в цілому з 43 окремих об’єктів загальною площею 10 817,2 кв.м., загальна вартість котрого за взаємною згодою сторін складає 10 103 000 грн. Вказаний договір застави підписано ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” в особі голови правління Ситника Олега Андрійовича, що діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 09.10.2002р. № 04056799Ю0010038 та протоколу від 16.08.2002р. Зазначений договір застави від 10.07.2003р. посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С. з накладенням заборони на відчуження комплексу і зареєстровано в реєстрі за № 3889.

26.07.2003р. додатковою угодою до договору застави змінено п.1.1 останнього (відкриття кредитної лінії з максимальним розміром заборгованості на позичковому рахунку 4 000 000 грн.) з врахуванням додаткової угоди № 1 від 25.07.2003р. до кредитного договору № 14/10-447 від 10.07.2003р. в частині відкриття позичальнику відновлювальної кредитної лінії з максимальним розміром заборгованості на позичковому рахунку 4 000 000 грн. на термін з 10.07.2003р. по 09.07.2004р. включно зі сплатою 24% річних за користування позичковими коштами. По п.6 зазначеної додаткової угоди № 1 від 25.07.2003р. до кредитного договору надання траншів кредитної лінії здійснюється тільки після підписання нотаріально оформленого додатку до договору застави нерухомості, договору поруки, укладеного з ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат”.

Виконавчим написом № 3499 від 02.09.2004р. приватного нотаріуса Курасової О.В. запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку та розташований на ній комплекс, за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, 36, що належить на праві власності ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат”, заставлений останнім як майновим поручителем за ПП „Інеко” АБ „Банк регіонального розвитку” за договором застави, за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, задовольнити вимоги АБ „Банк регіонального розвитку” в розмірі 4 553 095,24 грн.

27.09.2005р. згідно реєстрації канцелярії господарського суду Одеської області розпорядник майна ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” арбітражний керуючий Беспалько А.В. (ухвалою господарського суду від 09.06.2005р. по справі № 2-32/40-05-1682 виконання обов’язків керівника ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Беспалько А.В.) звернувся з первісною позовною заявою до Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” про визнання договору застави від 10.07.2003р. недійсним по ст. ст. 203, 215, 234 ЦК України. В подальшому підписане в.о. керівника ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” Беспалько А.В. клопотання про уточнення позовних вимог і визнання договору застави від 10.07.2003р. недійсним по ст. ст. 48, 50 ЦК УРСР, ч.1 ст. 207 ГК України із-за його підписання особою з порушенням наданих їй повноважень і суперечністю цілям юридичної особи (позастатутна угода) розглянуте господарським судом по суті (правовий аналіз посилань в уточненнях на обставини з зазначенням пунктів статуту ВАТ „Завод кісточкових олій” апеляційною інстанцією не здійснюється з урахуванням суб’єктного складу сторін і виходячи з предмету спору). Рішенням господарського суду Одеської області від 09.11.2005р. уточнені позовні вимоги задоволені з мотивів, викладених в описовій частині постанови. При цьому зазначення ст. 207 ГК України в якості підґрунтя для визнання договору недійсним з врахуванням дати укладення останнього являється неправомірним (вказана обставина визнана представниками сторін в апеляційному засіданні 21.03.2006р.). Аналогічне положення з твердженнями господарського суду, що предметом договору застави являється цілісний майновий комплекс, а „укладення оспорюваного договору є нічим іншим як прийняттям рішення про припинення діяльності позивача”, оскільки з безпосереднього змісту п.1.2 договору застави, додатку № 1 до нього, в котрому наведений конкретний перелік будівель та споруд переданих в заставу, вбачається застава окремих інвентарних об’єктів основних засобів, а не цілісного майнового комплексу. Одночасно по ст. 37 ЦК УРСР укладення будь-якої цивільно-правової угоди, зокрема договору застави, не може розцінюватись у якості рішення про припинення діяльності підприємства (навіть по ст. 14 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” діяльність підприємства припиняється при передачі майна в оренду шляхом приєднання до орендаря з дати видання про це відповідного рішення уповноваженого органу). За таких умов задоволення позовних вимог з посиланням на укладення договору застави всупереч п.2.1 Статуту щодо створення товариства з метою здійснення підприємницької діяльності, направленої на отримання прибутку, по ст. 50 ЦК УРСР, яка встановлювала підставу для визнання угоди недійсною із-за укладення останньої юридичною особою в суперечності із встановленими цілями її діяльності, являється необґрунтованим.

Таким чином, в даному випадку головною обставиною являється встановлення наявності чи відсутності підстав для задоволення позову про визнання договору застави з додатковою угодою недійсним по ст. 48 ЦК УРСР із-за підписання його особою з порушенням наданих їй повноважень. Причому посилання банку в письмових поясненнях з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги (умовно названих доповненням до апеляційної скарги згідно позиції представника банку Ключинського К.Л.) № 22/591 від 27.03.2006р., підписаних представником відповідача Корнєвою М.В., про відмову позивача від позовних вимог про визнання договору застави недійсним по ст. 48 ЦК УРСР жодним чином не підтверджені документально. Більш того, в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.03.2006р., в якому приймав участь представник скаржника Ключинський К.Л. , саме за результатами з’ясування підстав заявлених позовних вимог, зокрема ст. 48 ЦК УРСР, дотримання положень Статуту товариства при укладенні і підписанні договору застави і додаткової угоди до нього позивача зобов’язано надати відомості про балансову вартість активів підприємства.

Наразі по п.п.7.4.8 п.7.4 Статуту ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” голова правління в межах, встановлених чинним законодавством України, рішеннями загальних зборів і спостережної ради товариства, та керуючись статутом товариства має право розпоряджатись за погодженням із спостережною радою товариства його коштами та майном. В той же час згідно п.п.7.4.7 п.7.4 Статуту ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” до повноважень голови правління належить укладення договорів на суму, що не перевищує 25% балансової вартості активів товариства, а на суму, що перевищує 25% балансової вартості активів товариства –за погодженням спостережної ради товариства.

В доповненнях до апеляційної скарги –письмових поясненнях вих. № 25/136 від 05.04.2006р. представник банку Ключинський К.Л. одночасно з наданням балансу товариства станом на 01.04.2003р. (за І квартал), згідно якому балансова вартість активів складає 6 920 000 грн., стверджує про відсутність необхідності отримання головою правління рішення спостережної ради на погодження укладення оспорюваного договору виходячи з вартості предмета застави 819 456 грн. (відсотковий еквівалент 11,84 %). Однак вказане посилання не заслуговує на увагу з врахуванням дати укладення договору застави 10.07.2003р. (ІІІ квартал), ненадання балансу позивача за ІІ квартал 2003р., тоді як фінансова звітність, в т. ч. баланс, складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року згідно ст. ст. 11, 13 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2006р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” на рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2005р. по справі № 15/313-05-8734 за позовом ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” до Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” за участю ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП „Інеко” про визнання договору застави від 10.07.2003р. недійсним зупинено до одержання відповідної постанови уповноваженого слідчого органу, копії матеріалів даної справи № 15/313-05-8734 направлені до слідчого відділу Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області для проведення перевірки в межах розслідування кримінальної справи № 38200600121 по факту підробки документів посадовими особами ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” і прийняття відповідної постанови за її результатами.

У зв’язку з одержанням на неодноразові запити господарського суду постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 15.10.2006р. лише за супровідним листом Першого заступника начальника слідчого управління ГУМВС України в Одеській області В.І. Незнамова від 19.04.2007р. за № 4/2919 апеляційне провадження по даній справі поновлено ухвалою суду від 26.04.2007р. При цьому згідно вказаної постанови про зупинення досудового слідства по кримінальній справі № 38200600121, порушеній по факту підробки документів посадовими особами ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” по ч.1 ст. 358 КК України, в ході проведення почеркознавчої експертизи вирішити питання чи виконані підписи в протоколі засідання управління ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” від 12.02.2004р. навпроти фамілій Рехвіашвілі Д.Д., Молодняков Ю.С., Ситнік О.А., Балуцей О.М. і Мальцев І.В. саме цими особами не вдалося, але встановлено, що підпис, виконаний від імені Юрченко А.Г. в протоколі засідання управління ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” навпроти його фамілії, виконано не Юрченко А.Г., а іншою особою. Враховуючи, що проведеними первинними слідчими діями і оперативно-пошуковими заходами установити осіб, вчинивших даний злочин, не вдалося, особи, які вчинили злочин невідомі, керуючись ст. 206 п. 3 КПК України слідчим СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області досудове слідство по кримінальної справи № 38200600121 по факту підробки документів зупинено до встановлення осіб, здійснивших даний злочин.

Отже, за змістом вказаної постанови кримінальна справа порушена і її розслідування проводиться за фактом підробки протоколу засідання правління ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” від 12.02.2004р. членами вказаного органу, а не протоколів засідання спостережної ради ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” від 20.06.2003р. і від 23.07.2003р. і договору застави від 10.07.2003р. з додатковою угодою від 26.07.2003р. За таких умов вказана постанова слідчого органу про зупинення досудового слідства правовій оцінці по ст. 43 ГПК України в межах даної справи не підлягає виходячи з предмету доказування по цьому спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними і допустимими доказами по ст. 34 ГПК України. В даному випадку жодна сторона не надала належних і допустимих по ст. 34 ГПК України доказів дійсної залишкової вартості предмету застави, зокрема балансу позивача, станом на дату проведення вказаних засідань спостережної ради і укладення договору застави. Між тим, з протоколу від 20.06.2003р., підписаного головою та членами спостережної ради ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” (відповідно Брова С.Н., Решетуха В.П., Сігалов Ю.М.), вбачається розгляд питань виступити поручителем перед банком за ПП „Інеко” по кредитному договору на суму 2 500 000 грн. строком погашення один рік, надання права підписання договорів, пов’язаних з гарантійними зобов’язаннями по поверненню кредиту, голові правління Ситнику О.А. Причому вказане засідання спостережної ради про розгляд пропозиції ПП „Інеко” щодо виступу комбінату поручителем перед банком по кредитному договору проведено 20.06.2003р. до прийняття власником ПП „Інеко” Бойченко О.А. 23.06.2003р. рішення власника № 7 про укладення договору кредиту з АБ „Банк регіонального розвитку”. В подальшому протоколом засідання спостережної ради ВАТ „Білгород-Дністровський рибокомбінат” від 23.07.2003р. вказані посадові особи погодили залишити комбінат майновим поручителем перед банком і залишити в заставі нерухомість комбінату, котра являється власністю останнього, у зв’язку із збільшенням кредиту ПП „Інеко” на суму 2 500 000 грн. та надали право підписання документів, пов’язаних з гарантійними зобов’язаннями по поверненню кредиту, голові правління Ситнику О.А. Таким чином, загальна сума позичкових коштів в названих протоколах визначена в розмірі 5 млн. грн. Вказана обставина не відповідає змісту п.1.1 договору застави з додатковою угодою у кореспонденції з положеннями п. 1.1 кредитного договору № 14/10-447 від 10.07.2003р. (кредитна лінія з максимальним розміром заборгованості на позичковому рахунку 1 500 000 грн.) і п.2 додаткової угоди № 1 від 25.07.2003р. до названого кредитного договору (відновлювальна кредитна лінія з максимальним розміром заборгованості на позичковому рахунку 4 000 000 грн.), в забезпечення котрого укладеного договір застави, протоколу засідання кредитного комітету АБ „Банк регіонального розвитку” від 03.07.2003р. (поновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів в сумі 1 500 000 грн.). Крім того, в апеляційному засіданні 21.03.2006р. представник позивача Воронков В.О. стверджував, що протокол засідання спостережної ради від 20.06.2003р. не має відношення до кредитного договору № 14/10-447 виходячи з суми кредиту, а протокол засідання спостережної ради від 23.07.2003р. сфальсифіковано посадовими особами товариства. Причому в цих протоколах зазначено про розгляд питання про передачу в заставу частини нерухомості комбінату без будь-якого визначення конкретного переліку та вартості майна, що підлягало передачі в заставу. Викладене свідчить про порушення посадовими особами товариства (членами спостережної ради і головою правління) передбаченого статутом порядку укладення даного договору застави з додатковою угодою, котрий виходить за межі здійснення акціонерним товариством своєї звичайної діяльності, попередню наявність у АБ „Банк регіонального розвитку” згідно протоколу засідання кредитного комітету від 03.07.2003р. відомостей про загальну заставну вартість предмета застави, зазначену сторонами в договорі застави лише 10.07.2003р.

За таких обставин, рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2005р. відповідає чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи, правові підстави для скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України , колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2005р. по справі № 15/313-05-8734 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Таценко Н.Б.

Суддя Сидоренко М.В.

Суддя Мишкіна М.А.