Ухвала суду № 63938804, 03.01.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4324/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М. Провадження № 22-ц/789/23/17 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

У Х В А Л А

03 січня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Костів О. З.,

за участю секретаря : Коваль О.І.

та сторін представника ПАТ Державний ощадний банк України - ОСОБА_1 і представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2016 року про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк звернулося в суд з заявою про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року.

У заяві Банк зазначив, що із вказаного рішення суду стало незрозумілим, яка сума заборгованості підлягає до стягнення, оскільки в резолютивній частині рішення суду заборгованість за кредитним договором вказана у євро із зазначенням еквіваленту у національній валюті (гривні), що припускає декілька варіантів тлумачення виконання зобов'язання за кредитним договором, як в українській гривні, так і євро.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2016року заяву публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про роз'яснення рішення задоволено.

Роз'яснено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2014 року зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк стягнуто заборгованість за кредитним договором відновлювальної кредитної лінії № 5 від 10 квітня 2006 року у розмірі 24000 євро.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити ухвалу суду, та визначити, що грошовою одиницею зобов'язання є гривня, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що при розгляді справи про стягнення заборгованості судом не було досліджено наявність у банку індивідуальної ліцензії, а тому суд при роз'ясненні рішення в частині визначення валюти зобов'язання не мав права стверджувати про те, що заборгованість слід стягнути в іноземній валюті. Крім цього, судом першої інстанції порушено вимоги ст.221 ЦПК України щодо правових підстав для розяснення рішення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ПАТ Державний ощадний банк України ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнав, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованоюм.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Задовольняючи заяву про роз'яснення рішення суду та визначаючи стягнення заборгованості у євро, суд виходив з того, що рішення суду є незрозумілим.

Однак з таким висновком колегія погодитися не може, оскільки судом першої інстанції порушено вимоги ст.221 ЦПК України щодо правових підстав для розяснення рішення.

Згідно частини 1 статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому змісту.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.21 своєї постанови "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18 грудня 2009 року, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року стягнуто зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по кредитному договору відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 року в сумі 24000 євро, що еквівалентно 331200 гривень та сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду в сумі 3312 грн. і за подання заяви про забезпечення позову в сумі 243,60 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження № 44732124 від 16 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №607/4324/14-ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про стягнення зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості по кредитному договору відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 року в сумі 24000 євро, що еквівалентно 331200 гривень та сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду в сумі 3312 грн. і за подання заяви про забезпечення позову в сумі 243,60 грн.

Вказане рішення частково виконане.

У поданій заяві позивач просив розяснити резолютивну частину рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року стосовно того, в якій валюті підлягає стягненню сума заборгованості зі ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що вказані вимоги у заяві ПАТ Ощадбанк виходять за межі положення статті 221 ЦПК України щодо правових підстав для роз'яснення рішення, судове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет № 15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України (затверджено постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30 травня 2007 р. № 200; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 р. за № 656/13923), Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджено постановою Правління НБУ від 29 грудня 2000 р. № 520; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343) та іншими документами.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суди у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, що і зробив суд першої інстанції постановляючи рішення 22 травня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року викладено в ясній та зрозумілій формі, в ньому чітко і конкретно зазначені висновки суду по суті заявлених позовних вимог (як просив позивач у позовній заяві), а тому підстав для його розяснення немає.

Не заслуговують на увагу доводи представника ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо визначення єдиної валюти виконання судового рішення та єдиної суми, зокрема в євро, оскільки як вище зазначалося, що грошове зобовязання має бути виконане в національній валюті України гривні. Це правило передбачено положенням статтею 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також статтею 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні та ст.533 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк про роз'яснення рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2016 року скасувати і ухвалити нову, якою в заяві публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2014 року відмовити.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області є остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4