Рішення № 63932108, 05.01.2017, Оболонський районний суд міста Києва

05.01.2017 Справа № 756/16149/16-ц

унікальний №756/16149/16-ц

провадження № 2/756/1878/17

УХВАЛА

05 січня 2017 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Маринченко М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним заповіт від 14 лютого 2013 року, посвідчений Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою за реєстраційним № 243, зроблений бабусею позивача - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до якого померла все своє майно заповіла ОСОБА_2, посилаючись на те, що на час нотаріального посвідчення заповіту бабуся внаслідок захворювання не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У позові позивач вказує, що бабуся була забезпеченою людиною і за життя їй обіцяла, що свою частину дачі вона заповість позивачу, а свою частину квартири - відповідачу.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З матеріалів позову вбачається наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу спадкування нерухомого майна після смерті ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, яка встановлює правила виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У позові не зазначено, яке саме нерухоме майно (в тому числі його місцезнаходження) належало на день смерті ОСОБА_3 та увійшло до складу спадщини, а також його дійсну вартість на час звернення до суду з вказаним позовом (з наданням відповідних доказів), у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити дотримання правил виключної підсудності.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданої фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 грн. 20 коп.).

Судовий збір необхідно сплатити на наступні платіжні реквізити:

Отримувач коштів: УДКСУ у Оболонському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38002491

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО): 820019

Рахунок отримувача: 31215206700006

Код класифікації доходів бюджету: 22030001

Призначення платежу: 22030001;050; "Судовий збір" Оболонський р/с, 02896785, за_____ (вид звернення: позов, скарга та ін.).

Проте до позову не додано оригінал квитанції про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Доданий до позову дублікат квитанції від 15 червня 2016 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 580 грн. за подання до суду невідомо якої позовної заяви, не є належним доказом сплати судового збору.

Крім того, до позову додано копії сторінок медичної картки, які виготовлені неякісно, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом як суду, так і відповідача та третьої особи.

В зв'язку з цим позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинен подати до суду позовну заяву, оформлену з урахуванням вимог, зазначених в ухвалі про усунення недоліків, а також копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Маринченко