Ухвала суду № 63931946, 05.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/162/17-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі - Бажан О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін» ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

03.01.2017 до суду надійшло вказане подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Руденко В. В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 - керівника боржника юридичної особи ТзОВ «Юмін», посилаючись на невиконання останнім зобов'язань перед стягувачами у зведеному виконавчому провадженні № 51223490.

У судове засідання державний виконавець не з'явився, про розгляд подання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши подання, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.

Подання мотивується тим, що на виконанні у Департаменті ДВС МЮУ знаходиться зведене виконавче провадження № 51223490, до складу якого входить виконавче провадження № 49553901, відкрите постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.12.2015 з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2015 № 755/14465/15-ц за позовом ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення з ТзОВ «Юмін» на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 1290322 євро 59 євроцентів, що згідно курсу НБУ станом на 24.12.2014 становить 24773798,89 грн. та заборгованість по комісії у сумі 1218256 грн. 16 коп.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував свої вимоги тим, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань за судовими рішеннями про стягнення суми заборгованості, у встановлені законодавством строки добровільно суму боргу не сплатив, не надає інформацію про належне майно, його місцезнаходження, що, на переконання державного виконавця, свідчить про злісне ухилення від виконання зобов'язань покладених судовим рішенням.

Положенням цивільного процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

При цьому частиною 2 вказаної статті передбачено імперативну норму, якою встановлено, що суд розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, право державного виконавця, приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Вирішуючи питання про задоволення подання, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - керівником ТзОВ «Юмін» (код ЄДРПОУ 34823177) з 30.04.2015 є ОСОБА_2

Судом встановлено, що на виконанні у Департаменті ДВС МЮУ знаходиться зведене виконавче провадження № 51223490, до складу якого входить виконавче провадження № 49553901, відкрите постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.12.2015 з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 04.11.2015 № 755/14465/15-ц за позовом ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення з ТзОВ «Юмін» на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 1290322 євро 59 євроцентів, що згідно курсу НБУ станом на 24.12.2014 становить 24773798,89 грн. та заборгованість по комісії у сумі 1218256 грн. 16 коп.

З копій наданих матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем 03.12.2015 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 11.12.2015 на рахунки боржника надані ДФС України накладено арешт та скеровано сторонам до відома та в банківські установи до виконання.

Надалі, з метою перевірки майнового стану боржника скеровано запити в органи, на які покладено обов'язок реєстрації майна.

Згідно з повідомленням державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області, Укртрансбезпеки встановлено що боржник цінними паперами, транспортними засобами, сільськогосподарської техніки, плавзасобами чи земельними ділянками не володіє. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено що за боржником на праві власності об'єктів нерухомого майна не зареєстровано.

Також як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, 26.05.2016 при відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції утворено виконавчу групу та 25.05.2016 надано доручення державному виконавцю Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ ГТУЮ у Дніпропетровській області здійснити перевірку майнового стану боржника за місцем його реєстрації.

Окрім того, вбачається, згідно з повідомленням Головного управління держпраці у Дніпропетровській області від 01.06.2016, за боржником зареєстровано самоскид марки TEREX ТА-55, 2008 р.в. та самоскид марки VOLVO А-35Е, 2008 р.в., у зв'язку із чим останні 22.07.2016 оголошено в розшук.

16.09.2016 виставлено платіжні вимоги та списано з арештованих рахунків боржника кошти в сумі 643 903,04 грн. які розподілені між стягувачами в порядку ст.ст. 45-47 ЗУ «Про виконавче провадження», а також утримано витрати на проведення виконавчих дій та стягнуто виконавчий збір.

16.12.2016 на адресу боржника скеровану вимогу державного виконавця про надання декларації про доходи та майновий стан, повний перелік відкритих рахунків, банківських вкладів та інших цінностей належних боржникові а також вимогу про надання інформації щодо місця знаходження рухомого майна боржника, а саме: самоскид марки TEREX ТА-55, 2008 р.в., номер двигуна НОМЕР_1, ДНЗ НОМЕР_3 та самоскид марки VOLVO А-35Е, 2008 р.в., номер двигуна НОМЕР_2, ДНЗ НОМЕР_4.

Також державним виконавцем вказано, що у матеріалах виконавчого провадження наявні відповіді ДФС України відповідно яких вбачається що боржником відкривались нові банківські рахунки у AT «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), ПАТ «Платинумбанк» (МФО 380388), AT «Артем-Банк» (МФО 300885) тощо.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України, наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, з доданих до подання доказів не вбачається, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання.

Також суду не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, що боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, або доказів, які дають підстави вважати, що боржник має намір ухилитися від виконання виконавчого напису шляхом залишення території України.

Посилання державного виконавця на умисне ухилення керівника боржника від сплати боргу спростовуються копіями платіжних доручень № 6188 від 10.10.2016 на суму 7105,15 грн., № 6187 від 10.10.2016 на суму 71051,47 грн., № 6325 від 24.10.2016 на суму 514132,16 грн., № 6326 від 24.10.2016 на суму 51413,22 грн., згідно з якими перераховано кошти на погашення боргу /а. с. 11, 25/.

При цьому, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державним виконавцем не надано доказів стосовного того, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження, доказів отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, копії постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, отримання виклику до державного виконавця, доказів ухилення боржника від виконання рішення суду та вимог державного виконавця, доказів того, що останнім вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боржником суми боргу.

Відтак, вбачається, що державним виконавцем залишився недоведеним факт ухилення боржника від виконання визначеного зобов'язання, викладені у поданні обставини не підтверджено письмовими доказами, висновок про умисне ухилення від виконання зобов'язань перед стягувачами є передчасним.

Окрім того, за змістом ст. 377-1 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін» ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Литвинова