Постанова № 639291, 18.05.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 травня 2007 року

Справа № 20-11/341

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Горошко Н.П.,

Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Чекрезюк Дмитро Володимирович, довіреність № 19-111-0 від 03.01.07, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця";

відповідача: Чумак Ірина Михайлівна, довіреність № б/н від 15.01.07, закрите акціонерне товариство Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром";

розглянувши апеляційну скаргу державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 01 березня 2007 року у справі № 20-11/341

за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (вул. Лисенка, 6,Київ 34,01034)

до закритого акціонерного товариства Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" (вул. Раєнко, 3,Інкерман, м. Севастополь,99703)

про стягнення штрафу в розмірі 14660,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 березня 2007 року у справі № 20-11/341 позов державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до закритого акціонерного товариства Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" про стягнення штрафу в розмірі 14660,00 грн. задоволено частково.

З закритого акціонерного товариства Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" на користь позивача стягнуто штраф у розмірі 5864,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 146,66 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що закритим акціонерним товариством Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" (вантажовідправник) було допущено передбачене ст. 24 Статуту залізниць України порушення, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній маси вантажу, що є підставою для покладення відповідальності, встановленої ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України (надалі –Статут).

Поряд з цим, враховуючи доведення матеріалами справи вини відповідача у зазначенні неправильної маси вантажу у залізничній накладній, суд першої інстанції, за своєю ініціативою, скориставшись правом, наданим пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, зменшив суму штрафу, що підлягав стягненню з відповідача до 5864,00 грн., обґрунтувавши застосування вказаної норми тим, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій за порушення зобов’язання, та відповідачем не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин.

На зазначений судовий акт позивачем до Севастопольського апеляційного господарського суду подана апеляційна скарга, в якій сторона просить скасувати рішення суду від 01 березня 2007 року та постановити нове судове рішення, яким позов державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що суд безпідставно задовольнив частково заявлені позовні вимоги, з посиланням на скрутне фінансове становище відповідача та відсутність збитків, оскільки відповідно до пункту 3.15 роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” при застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Позивач вважає, що судом при прийнятті рішення не враховано, що в силу статей 526, 625 та 920 Цивільного кодексу України, грошове зобов’язання має виконуватися належним чином, при цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання..

Також стороною вказується на порушення норм процесуального права, а саме статті 87 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично рішення суду від 01 березня 2007 року він отримав 19 березня 2007 року.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" надавала послуги по перевезенню вантажів закритому акціонерному товариству Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" .

За залізничною накладною № 46420262 на адресу вантажоодержувача на станцію Київ –Волинський ПЗП надійшов вагон № 65783631 з вантажем каміння вапняковий технологічний. Відповідно до зазначеної накладної маса вантажу склала –68 800 кг.

При контрольному перевантажуванні вагону № 65783631 на станції Миронівна Південно - Західної залізниці 05.11.2006 було встановлено, що вантаж відправлено більшою вантажопідйомністю, проти маси вказаної у накладній № 46420262, на 5600 кг.

За даним фактом було складено комерційний акт № АК № 317472/279 від 05.11.2006.

Відповідно до ст. ст. 23, 37 Статуту відправники повинні надати станції вантажовідправника на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Стаття 30 Статуту передбачає, що завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Залізниці можуть брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з відправниками або одержувачами.

Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів: "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах. Разом з тим, п. 3.4. Правил передбачено, що у разі завантаження вагона залізницею її працівник заповнює такі графи перевізного документа: "Рід вагона", "N вагона", "Вантажопідйомність", "Кількість осей". "Маса вантажу в кг, визначена залізницею" - заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. При зважуванні вантажу на вагонних вагах його маса зазначається у накладній у порядку, передбаченому пунктом 2.2 цих Правил.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5 Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, масу то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту.

Відповідно до ст. 122 Статуту відповідальність вантажовідправника перед залізницею у вигляді штрафу, встановленого ст. 118 Статуту, настає за неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

З урахуванням того, що маса вантажу в вагонах фактично не відповідала масі, зазначеній відправником у накладній № 46420262, останній повинен нести відповідальність у відповідності до ст. ст. 24, 118, 122 Статуту.

Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва № 1 у п’ятикратному розміру був розрахований штраф у сумі 14660,00 грн.

Факт невірного зазначення відправником маси вантажу встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами. Також відсутні заперечення проти розміру штрафу, який був нарахований .

В апеляційному порядку позивачем оскаржено рішення суду в частині зменшення розміру штрафу, який підлягав стягненню відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України .

Судова колегія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки змістом спірних правовідносин є порушення зобов’язань що випливають із договору перевезення, судова колегія вважає, що суд не врахував специфіку цих відносин та безпідставно зменшив розмір штрафних санкцій, виходячи з такого.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній — основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору перевезення встановлена в статті 920 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За правилами статті 24 цього Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, зокрема, статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм, слід дійти висновку, що зазначення у накладній маси вантажу є обов’язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується актом загальної форми, комерційним актом, а з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованим посилання заявника апеляційної скарги щодо обов’язковості покладення на відправника вантажу відповідальності у вигляді штрафу у пред’явленій сумі 14660,00 грн., оскільки штраф, підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитків.

Крім того, вказані доводи боржника можуть бути підставою для звернення до суду з заявою про надання відстрочки виконання судового рішення, що оскаржується, в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з чим, застосування судом першої інстанції статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення штрафу з підстав знаходження закритого акціонерного товариства Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" в скрутному фінансовому становищі та недоведення позивачем факту спричинення збитків та їх розміру, є помилковим.

Довід заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права судова колегія не приймає до уваги, оскільки згідно з вихідним штампом канцелярії суду копія рішення суду, оформленого в порядку статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.03.2007, була направлена на адресу сторін 07.03.2004 (арк.с. 66,зв.).

Враховуюче викладене, рішення суду підлягає зміні, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 01 березня 2007 року у справі № 20-11/341 змінити, виклав його резолютивну частину в іншій редакції.

Позов державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 14660,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з закритого акціонерного товариства Інкерманський кар'єр розрізних вапняків "Інкерстром" ( 99703, м. Севастополь, вул.. Раєнко,3,код ЄДРПОУ 02030057, п/р 260043020033 в АБ „Тавріка”, м. Севастополь, МФО 324377) на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" ( 01034, м. Київ, вул.. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р 26000301362121 в ПІБ „Залізничне відділення Промінвестбанку” м. Києва, МФО 322153) штраф в сумі 14660,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 146,60 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Господарському суду м. Севастополя доручити видачу наказу.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді Н.П. Горошко

О.А. Щепанська