Рішення № 63928488, 27.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/647/16-ц Провадження № 22-ц/773/1734/16 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В.В. Категорія: 39 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Овсієнка А. А., Русинчука М. М.,

з участю секретаря Лимар Р. С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та на земельну ділянку в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування, за апеляційною скаргою представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом. Вказував на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими спорудами, земельну ділянку площею 0,0248 га, які знаходяться в АДРЕСА_1. Будучи зареєстрованим у вказаному житловому будинку як особа, що постійно проживала із спадкодавцем, прийняв спадщину. Його брат - відповідач по справі ОСОБА_3 подав у нотаріальну контору заяву про відмову від прийняття спадщини на його користь.

Крім того позивач зазначав, що 3 березня 2016 року постановою державного нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 йому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме спадкове майно.

Просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0248 га, що розташовані по АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_3, вважаючи позовні вимоги свого брата ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що порушують його права як спадкоємця за законом на майно їх померлого батька ОСОБА_4, з яким вони проживали на одному подвір'ї, подав зустрічний позов, у якому просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і на 1/2 частину спірної земельної ділянки.

12 жовтня 2016 року ухвалою Ківерцівського районного суду зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

03 листопада 2016 року Ківерцівським районним судом ухвалено рішення, яким первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено повніст.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та по 1/2 частині на земельну ділянку площею 0,0248 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 246 грн. 17 коп.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 просить його скасувати як незаконне і таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у зустрічному позові відмовити і відшкодувати позивачу ОСОБА_1 судові витрати.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення залишити без змін., вважаючи його законним і обґрунтованим.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи первісний позо частково, а зустрічний позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 шляхом спільного проживання з ним на час відкриття спадщини.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а. с. 6). Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку площею 0,0248 га в АДРЕСА_1, власником якого він був, що підтверджується наявними в матеріалах справи: витягом з погосподарської книги № 3 за 2011-2015 роки Прилуцької сільської ради; довідками Прилуцької сільської ради Ківерцівського району № № 1397, 1398 від 20.10.2015 року, архівною довідкою № 124/13-24 від 14 березня 2016 року архівного відділу Ківерцівської райдержадміністрації Волинської області; Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28 січня 2008 року (а.с. 8-10, 12, 72).

03 березня 2016 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1, прийнявши спадкове майно шляхом спільного проживання з померлим, звернувся до державного нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою, винесеною нотаріусом в той же день, у вчиненні зазначеної нотаріальної дії було відмовлено із-за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавця на нерухоме майно, що спадкується (а.с. 11, 26-27).

Крім того встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 03 березня 2016 року, пропустивши 6-ти місячний строк з часу відкриття спадщини, подав в нотаріальну контору письмову заяву від 20 жовтня 2015 року, посвідчену секретарем Прилуцької сільської ради, про відмову від спадкування після смерті батька ОСОБА_4, яку пізніше 21 липня 2016 року відкликав (а.с. 13, 26, 85).

20 травня 2016 року нотаріусом Ківерцівської державної нотаріальної контори було винесено постанову, якою відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а. с. 71).

З наявного в матеріалах справи рішення Ківерцівського районного суду від 6 липня 2016 року, яке набрало законної сили, слідує, що у позові ОСОБА_3 до Ківерцівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було відмовлено (а. с. 54-57).

Згідно ст. ст. 1261, 1268 ч. 3 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст. ст. 1270 ч. 1 1272 ч. 1 цього Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що спадкоємець, який пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, зокрема не подав у нотаріальну контору відповідну заяву про прийняття спадщини, і додатковий для цього строк не визначений йому судом, вважається таким, що не прийняв спадщину.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає встановленими ті факти, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини із батьком - спадкодавцем ОСОБА_4 постійно не проживав, зареєстрований за іншою адресою, у шестимісячний строк після його смерті заяву нотаріусу про прийняття спадщини не подав і у визначенні йому для цього додаткового строку було відмовлено.

За таких обставин, на думку колегії суддів, ОСОБА_3 слід вважати таким, що не прийняв спадщину, а тому у задоволенні його зустрічного позову про визначення права власності на 1/2 частину спадкового майна житлового будинку, земельної ділянки слід відмовити.

Оскільки позивач за первісним позовом ОСОБА_1, після смерті батька ОСОБА_4 прийняв спадщину, постійно проживаючи із спадкодавцем та у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом йому було відмовлено, то саме він буде спадкувати житловий будинок та земельну ділянку, які належали померлому, і його право власності на дане спадкове майно підлягає визнанню судом.

Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено невідповідність зроблених висновків встановленим обставинам справи і як наслідок порушено норми матеріального права, то відповідно до вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному позові.

З урахуванням понесених позивачем ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору і положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України щодо їх розподілу, з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі (611+1277,99) 1888 грн. 99 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року в даній справі скасувати.

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0248 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1888 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді