Постанова № 63923905, 28.12.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року Справа № 813/2746/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників:

позивача Сікиринського Ю.О.,

відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» (далі - позивач, ТзОВ «Галицька будівельна гільдія») звернулось до суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Залізнична ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000471401 та № 0000481401 від 05.07.2016.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного надання послуг, визначених договорами. Реальність взаємовідносин між позивачем та ТзОВ «ЛК- Буд» спростовується належними первинними документами. В основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише твердження про те, що контрагент позивача ТзОВ «ЛК- Буд» має ознаки фіктивності, зокрема такі як відсутність за місцезнаходженням, а також те, що вказане підприємство не мало матеріальної, виробничої та технічної бази для проведення господарських операцій по виконанню будівельних робіт. Вважає, що такі висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтверджені, не можуть бути покладені в основу порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів. При цьому, позивач зазначає, що всі первинні документи, за відповідними договорами оформлені належним чином, отримані послуги були використані позивачем у господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами. Крім того позивач вказує на протиправність висновків податкового органу також з огляду на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що в ході перевірки встановлена відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» з ТзОВ «ЛК- Буд». Договори між позивачем та вказаними контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків та з метою отримання безпідставної податкової вигоди. Окрім того зазначив, що відповідачем отримано податкову інформацію від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві від 06.05.2015 №509/26-59-22-09/38872097, згідно з якою встановлено відсутність у ТзОВ «ЛК- Буд» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності обладнання, персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, таке підприємство за податковою адресою не знаходиться. Таким чином, операції між ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» та ТзОВ «ЛК- Буд» здійснювались лише з метою формування податкової вигоди та виходять за межі господарської діяльності.

З урахуванням викладеного вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Залізничною ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Перевіркою встановлено порушення:

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 всього на загальну суму 219 089,00 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 38191,00 грн.; квітень 2014 року на суму 39 530,00 грн.; травень 2014 року на суму 74 704,00 грн.; червень 2014 року на суму 66664,00 грн.;

-п.п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 138.1.1л. 138.1, п. 138.2, п.138.4, п. 138.6 ст.138, пп. 139.1.9. ст. 139, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 всього на загальну суму 197 180, 00 грн., в тому числі за 2014 року в сумі 197 180, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23.06.2016 №931/13-03-14-00/37831898 та винесено податкові повідомлення-рішення від 05.07.2016:

- №0000481401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 295 770,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням -197 180,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 98 590, 00 грн.

- №0000471401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 327 633,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 219 089, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 109 544, 50 грн.

Судом встановлено, що контролюючим органом при формуванні висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства вказується на те, що позивачем в ході проведення перевірки не надано документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності. Водночас, зі змісту акту перевірки та пояснень представників сторін слідує, що ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» до перевірки представлено первинні документи, однак такі не взято до уваги посадовими особами контролюючого органу, оскільки, на їх думку, акти приймання виконаних робіт виписані не за примірною формою первинних облікових документів у будівництві КБ -2в. Тому відповідач вказує на дефективність первинних документів. Крім цього, відповідач зазначає, що ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» не надано документів, що підтверджують передачу об'єктів на виконання робіт ТзОВ «ЛК Буд», зокрема, не представлено актів прийому-передачі будівельних майданчиків по об'єктах, довідок про вартість виконаних робіт, що свідчить, що такі роботи не виконувались.

При цьому, Залізничною ОДПІ при формуванні висновків про порушення ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» податкового законодавства використано податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві від 06.05.2015 №509/26-59-22-09/38872097 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «ЛК Буд», згідно з якою встановлено відсутність у ТзОВ «ЛК- Буд» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності обладнання, персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, таке за податковою адресою не знаходиться. Крім того, в акті перевірки, податковий орган вказує на висновки податкового органу, викладені у акті перевірки позивача від 08.06.2016 №821/13-03-14-05/37831898.

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки, з урахуванням заявлених позовних вимог, доводів представників позивача та відповідача, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

Між ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» та ТзОВ «ЛК- Буд» було укладено ряд договорів підряду щодо виконання окремих видів будівельних робіт.

На підтвердження факту виконання договірних зобов'язань з вказаним контрагентом, позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів, які були предметом перевірки. А саме:

- договір підряду від 03.03.2014 №1/0314; акт приймання будівельних робіт №2 за березень 2014 рік від 31.03.2014; акт приймання-передачі від 03.03.2014 №1-1/0314; акт приймання будівельних робіт №1 за червень 2014 рік від 30.06.2014; акт приймання-передачі від 01.06.2014 №2-1/0314; податкові накладні від 31.03.2014 №2 та від 30.06.2014 №20; банківські виписки; акт приймання виконання будівельних робіт №б/н за березень 2014 року;

- договір підряду від 01.05.2014 № 1/0514; акт №1 на виконані роби по влаштуванню фундаментів від 30.05.2014; акт приймання-передачі від 01.05.2014 №1-1/0514; акт №1 на виконані роби по влаштуванню фундаментів від 30.06.2014; акт приймання-передачі від 01.06.2014 №2-1/0514; податкові накладні від 30.06.2014 №13, від30.05.2014 №9; банківські виписки;

- договір підряду від 01.04.2014 № 1/0414; акт №1 від 30.04.2014; акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 01.04.2014 №1-1/0414; акт №1 від 30.05.2014; акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 01.054.2014 №2-1/0414; банківські виписки; податкові накладні від 30.04.2014 №26 та від 30.05.204 №6;

- договір підряду від 01.07.2014р. № 1/0714; акт №1 від 01.07.2014; акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 01.07.2014 №1-1/0714; податкова накладна від 31.07.2014 №23;

- договір підряду від 30.04.2014 № 3005/2С; акт №1 виконаних робіт за травень 2014; акт приймання - передачі будівельних матеріалів від 01.05.2014 №1- 3005/2С; податкова накладна від 30.05.2014 №8; банківські виписки;

- договір підряду від 30.04.2014 № 3004/1С; акт приймання будівельних робіт №1 за травень 2014 рік від 30.05.2014; акт приймання - передачі будівельних матеріалів від 01.05.2014 №1- 3004/1С; податкова накладна від 30.05.2014 №7; банківські виписки;

- договір підряду від 30.07.2014 № 3007/1; акт приймання - передачі будівельних матеріалів від 01.08.2014 №1- 3007/1; акт приймання виконання будівельних робіт №1 за серпень 2014 рік від 29.08.2014; акт приймання виконання будівельних робіт №2 за серпень 2014 року від 29.08.2014; акт приймання виконання будівельних робіт №3 за серпень 2014 року від 29.08.2014; акт приймання - передачі будівельних матеріалів від 01.09.2014 №2- 3007/1; акти приймання виконання будівельних робіт №1, 2, 3 та 4 за вересень 2014 року від 30.09.2014; податкові накладні від 29.09.2014 №18 та від 29.08.2014 №19; від 29.08.2014 №20; банківські виписки;

- договір підряду від 24.03.2014 № 3/0314; банківські виписки; акт приймання - передачі будівельних матеріалів від 01.04.2014 №1- 3/0314; акт виконаних робіт по будівництву №1 від 30.06.2014; акт виконаних робіт по будівництву №2 від 30.04.2014; акт прийому- передачі матеріалів №1-3/0314 від 01.06.2014; акт виконаних робіт по будівництву №6 від 30.06.2014; акт виконаних робіт по будівництву №5 від 30.06.2014; акт виконаних робіт по будівництву №4 від 30.06.2014; акт виконаних робіт по будівництву №3 від 30.06.2014; акт виконаних робіт по будівництву №2 від 30.06.2014; акт приймання - передачі будівельних матеріалів від 01.07.2014 №1-3/0314; акт виконаних робіт по будівництву №1 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №2 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №3 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №4 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №5 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №6 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №7 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №8 від 31.07.2014; акт виконаних робіт по будівництву №9 від 31.07.2014;

акт прийому - передачі матеріалів №5-3/0314 від 01.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №1 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №2 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №3 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №4 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №5 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №6 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №7 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №8 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №9 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №10 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №11 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №12 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №13 від 29.08.2014; акт виконаних робіт по будівництву №14 від 29.08.2014; акт прийому-передачі матеріалів №6-3/0314 від 01.09.2014; акт виконаних робіт по будівництву №1 від 30.09.2014; акт виконаних робіт по будівництву №2 від 30.09.2014; податкові накладні від 30.04.2014 №24, від 30.04.2014 №25, від 30.05.2014 №5, від 30.06.2014 №18, від 30.06.2014 №17, від 30.06.2014 №16, від 30.06.2014 №15, від 30.06.2014 №14, від 31.07.2014 №14, від 31.07.2014 №15, від 31.07.2014 №16, від 31.07.2014 №17, від 31.07.2014 №18, від 31.07.2014 №19, від 31.07.2014 №20, від 31.07.2014 №21, від 31.07.2014 №22, від 29.08.2014 №48, від 29.08.2014 №49, від 29.08.2014 №6, від 29.08.2014 №7, від 29.08.2014 №8, від 29.08.2014 №9, від 29.08.2014 №10, від 29.08.2014 №11, від 29.08.2014 №12, від 29.08.2014 №13, від 29.08.2014 №14, від 29.08.2014 №15, від 29.08.2014 №16, від 29.08.2014 №17,

Отримані від ТзОВ «ЛК Буд» результати будівельних робіт позивачем надалі були передані замовникам по договорах генерального підряду, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями договорів, актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт з замовниками.

Крім того, ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» долучено докази того, що будинки на будівництво яких укладено договори підряду з ТзОВ «ЛК Буд», здані в експлуатацію.

Вказані документи підтверджують, що понесені ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» витрати на оплату послуг підряду мають безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарської операції з ТзОВ «ЛК- Буд» містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що надані ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» до перевірки акти приймання виконаних будівельних робіт, виписані не за примірною формою первинних облікових документів у будівництві КБ -2в суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, що, в свою чергу, встановлено судом і підтверджено матеріалами справи.

При цьому в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

Власне, та обставина, що надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт складені не за примірною формою, по своїй суті є недоліком первинного документу, і жодним чином, без доведення контролюючим органом належними засобами факту підроблення вказаних актів, та за наявності документів, що підтверджують використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного придбання позивачем товарів/робіт/послуг у вигляді будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів нерухомості останнього. Відповідачем не надано доказів, що такі роботи могли бути виконані чи виконувались самостійно позивачем або іншими контрагентами, а тому сумніви податкового органу щодо виконання таких робіт саме ТзОВ «ЛК-Буд» є необґрунтованими.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 вищезгаданої статті передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Виходячи з положень п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За положеннями п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця

Як вже зазначалось, представлені ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з ТзОВ «ЛК-Буд», оформлені належним чином, такі містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій ТзОВ «Галицька будівельна гільдія»» і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у інформаційному листі від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», згідно з якою документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» підтверджено рух активів належними та допустимими доказами. Такі документи були представлені суду та містяться в матеріалах справи. Висновки податкового органу про непредставлення їх до перевірки судом оцінюються критично та не беруться до уваги.

Стосовно покликання відповідача на інформацію ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДС у місті Києві від 06.05.2015 №509/26-59-22-09/38872097, суд зазначає, що така інформація не має статусу офіційної і може містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Таким чином. не є належним доказом у справі.

Не беруться судом до уваги також покликання Залізниної ОДПІ на висновки контролюючого органу викладені у акті перевірки позивача від 08.06.2016 №821/13-03-14-05/37831898, з огляду на те, що такі висновки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу щодо порушення норм податкового законодавства ТзОВ «Галицька будівельна гільдія» та не підтверджена належними та допустимими доказами у справі.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентом свідчить той факт, що надані послуги від ТзОВ «ЛК-Буд» були реально обліковані підприємством та використані у власній господарській діяльності. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності придання таких у суду немає.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на ту обставину, що у контрагента позивача ТзОВ «ЛК- Буд» не було достатньої кількості матеріальних, трудових ресурсів та транспортних засобів для виконання договорів, що на його думку свідчить про відсутність фактів надання послуг, оскільки вказані висновки не знайшли свого підтвердження належними і допустимими доказами по справі.

Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено недобросовісності дій ТзОВ «ЛК- Буд» чи наявності мети на уникнення від оподаткування операцій з позивачем.

Окрім того, обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентом (постачальником) є неприпустимим також з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Так, у своїй практиці Європейський Суд з прав людини чітко окреслив правило індивідуальної відповідальності платника податків, яке, зокрема, полягає у тому, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Зокрема, у п.71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні в справі «Бізнес Суппорт Центр» проти Болгарії», в п.23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

Тому, допущені порушення податкового законодавства постачальником у ланцюгу постачання товару тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого в ціні товару податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальника товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди.

Однак у даній справі, податковим органом (відповідачем) не доведено існування таких обставин щодо узгоджених протиправних дій позивача з його контрагентом, які спрямовані на безпідставне отримання податкових вигод.

Більше того, судом враховано, що в акті перевірки податковий орган не вказує на неналежне відображення спірних господарських операцій контрагентами позивача у своїй податковій звітності.

З огляду на вище викладене та з врахуванням встановлених обставин по справі суд вважає, що викладені в акті перевірки від 23.06.2016 №931/13-03-14-00/37831898 висновки податкового органу про порушення позивачем норм ПК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов про визнання протиправним та скасування прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного судуУкраїни № 7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі", в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 0000471401 та № 0000481401 від 05.07.2016.

Стягнути з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька будівельна гільдія» судовий збір в сумі 7988 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 05 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.І. Кузан .