Рішення № 6392347, 02.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/13202.06.09 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

Про стягнення 201176,97 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю № 49 від 21.01.09.

Від відповідача Свистун Р.С. - представник за довіреністю № 06 від 12.05.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення з відповідача на користь позивача 201 176,97 грн. (172 419, 87 грн. борг з орендної плати, 4 857,03 грн. - пені, 3 294,54 грн. - збитки від інфляції, 605,53 грн. - 3 % річних, 20 000.00 грн. - витрат, пов'язаних з послугами адвоката).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.09. порушено провадження у справі № 30/132. розгляд справи було призначено на 02.04.09. о 14-30.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/132 від 27.02.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.09. розгляд справи № 30/132 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 16.04.09. о 09-45.

В судовому засіданні 16.04.09. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 276 536, 09 грн. (229717,02 грн. - борг по орендній платі, 14 175,41 грн. - пеня, 10 872,87 грн. - збитки від інфляції, 1 770,79 грн. - 3 % річних, 20 000, 00 грн. - витрати, пов'язані з послугами адвоката).

Представник відповідача в судове засідання 16.04.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/132 від 27.02.09. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи № 30/132 було відкладено на 14.05.09. о 15-00.

Судове засідання призначене на 14.05.09. не відбулося з поважних причин.

Відповідно до письмового повідомлення суду від 14.05.09. сторін було повідомлено, про те, що розгляд справи № 30/132 відбудеться 02.06.09. о 09-45, дане повідомлення було направлено сторонам поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/132 від 27.02.09. та ухвал від 02.04.09., від 16.04.09. не виконав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

Позивачем 30.03.09. до канцелярії суду було подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі заявлених позовних вимог. Клопотання мотивовано тим, що у звязку із наявністю великої суми заборгованості у позивача є підстави вважати, що відповідач може здійснити заходи щодо списання грошових коштів зі своїх рахунків з метою уникнення відповідних правових наслідків, що може зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.

Розглянувши подане клопотання суд відзначає

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 02.06.09. за згодою представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.08 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(Суборендар) було укладено договір піднайму (суборенди) нежитлового приміщення (далі - Договір).

Згідно з п. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар зобовязався передати Суборендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 69,50 кв. м. на першому поверсі, а Суборендар зобовязався сплачувати Орендарю плату за користування Приміщенням (далі орендну плату) в розмірі, строки та на умовах визначених цим Договором.

Даний Договір був 25.06.08. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П.Ю, та зареєстрованим в реєстрі за № 2253.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно п. 3.1.1. Договору Орендар зобовязаний надати Суборендарю Приміщення в строк не пізніше 3 робочих днів з моменту підписання цього Договору за актом приймання-передачі.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 25.06.08. Орендар передав, а Суборендар прийняв нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 69,50 кв. м.

Згідно з п. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 2.1. Договору вбачається, що строк оренди встановлено з дотриманням вимог п. 2 ст. 774 ЦК України, а саме з 25.06.08. по 25.06.11.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору встановлено, що за користування Приміщенням Суборендар за перший місяць суборенди сплачує орендну плату з розрахунку 505 грн. за 1 кв. м. без ПДВ. Загальна сума орендної плати за перший місяць оренди складає 35097,50 грн.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються наступним чином:

4.5.1. гарантійний платіж в розмірі 70195 грн.. який є оплатою за перший та останній місяці оренди, - протягом 5-ти банківських днів з моменту укладення цього Договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

4.5.2. орендна плата, за другий та кожен наступний місяць оренди, крім останнього місяця оренди, вноситься один раз на місяць, не пізніше 10 числа поточного місяця оренди, шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п. 4.1. на рахунок Орендаря на підставі рахунків, наданого Орендарем до 5 числа поточного місяця.

Позивачем на виконання умов Договору відповідачу були виставлені рахунки про сплату орендної плати за листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, які залишились несплаченими відповідачем.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо внесення орендної плати у період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 229717,02 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 229717,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексу визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за прострочення сплати орендної плати Суборендар сплачує Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення строків оплати від розміру щомісячної орендної плати за кожен день прострочення.

При укладанні Договору від 31.10.08. сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобовязання щодо оплати орендної плати.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.2. Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 14 175,41 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 14 175,41 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь з відповідача 1 770,79 грн. 3 % річних та 10 872,87 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 770,79 грн. 3 % річних та 10 872,87 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з договору № № 2/01 від 20.01.09. про надання юридичних послуг, виконавцем даного договору є адвокат ОСОБА_5, тобто названий договір укладений з адвокатом, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1912/10 від 31.05.01. Підтвердженням понесення позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 20 000 грн. є квитанція від 30.01.09.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, що складаються з витрат на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та надання юридичних послуг, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива»(м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 21/38 літ «А», код ЄДРПОУ 33299878) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 229717 (двісті двадцять девять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 02 коп. основного боргу по орендній платі, 14175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят пять) грн. 41 коп. пені, 10872 (десять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 87 коп. збитки від індексу інфляції, 1770 (одну тисячу сімсот сімдесят) грн. 79 коп. - 3 % річних, 2765 (дві тисячі сімсот шістдесят пять) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 20000 (двадцять тисяч) грн. витрат повязаних з оплатою послуг адвоката.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 12.06.09.