Рішення № 63915254, 30.12.2016, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/2160/16-ц

2/739/96/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 грудня 2016 року м. Новгород-Сіверський

Суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенко А.І., розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кудлаївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

29.12.2016 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кудлаївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Дослідивши зміст позовної заяви, суд приходить висновку про залишення її без руху. Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вказуючи в позовній заяві, причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, предстаник позивача вказує, що її довіритель звертався до нотаріуса, але нотаріус повідомив про пропуск строку на прийняття спадщини, та вона вважала що прийняла спадщину шляхом вступу в фактичне володіння спадковим майном. Проте, враховуючи імперативні положення ст.1272 ЦК України, представником позивача не надано суду жодного доказу на підтвердження власних тверджень щодо часу звернення до нотаріальної контори. Суд акцентує увагу представника позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред`явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі. Також слід звернути увагу представника позивача на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до яких, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також суд досліджує поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Всупереч цього представник позивача не надає до суду відомості про наявність або відсутність спадкоємців, які зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, чи прийнята спадщина після нього та чи видавалось після його смерті свідоцтво про право на спадщину. Не надає інформаційну довідку з Єдиного спадкового реєстру заповітів/ спадкових договорів про наявність чи відсутність заповіту від імені ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, складеного за його життя та дані щодо внесення змін до заповіту, його скасування та інформаційну довідку про наявність або відсутність реєстрації спадкової справи в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що впливає на коло осіб по справі, а в разі неможливості надати не ставить перед судом питання про витребування в установленому законом порядку.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Однак, представник позивача в обґрунтування позовних вимог не посилається та не надає доказів того, які саме об'єктивні, непереборні, істотні труднощі перешкодили її довірителю своєчасно звернутися до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини після смерті батька, що впливає на вирішення справи по суті, тому вказаний недолік підлягає усуненню. У відповідності до вимог ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених в ст.119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Отже, позивачу (або його представнику) слід усунути вказані недоліки позовної заяви, виготовити нову уточнену позовну заяву разом з її копіями та копіями документів, що подаються до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі. Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.

Керуючись вимогами ст. 119-121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кудлаївської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини - залишити без руху. Запропонувати представнику позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали привести позовну заяву у відповідність з вимогами статті 119 Цивільно процесуального кодексу України, шляхом усунення вищевказаних недоліків та подання уточненої позовної заяви із виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься не поданою й буде повернута.

Копію ухвали надіслати представнику позивача.

Суддя: А.І. Іващенко