Рішення № 63906781, 22.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016р. Справа№ 914/2812/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом: до відповідача: Приватного підприємства СИМПАТІК-ЕЛЕКТРО, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область Публічного акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО, м.Львів про: про зобовязання вчинити певні дії (надати наряд на отримання ТМЦ та прийняти продукцію виробничо-технічного призначення) та про стягнення 134 400,00 грн., відповідно до п.1.1, п.1.2 Договору поставки від 18 травня 2015 року №152-ЗЭ БуТЭС Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: ОСОБА_1 представник (довіреність №157 від 03.12.2015р.).

Права та обовязки, згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд розяснив представнику відповідача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства СИМПАТІК-ЕЛЕКТРО, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область до відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО, м.Львів, про зобовязання вчинити певні дії (надати наряд на отримання ТМЦ та прийняти продукцію виробничо-технічного призначення) та про стягнення 134 400,00 грн., відповідно до п.1.1, п.1.2 Договору поставки від 18 травня 2015 року №152-ЗЭ БуТЭС.

Ухвалою суду від 07.11.2016р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2016р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

01.12.2016р. за вх.№48348/16 позивач подав пояснення з додатковими доказами, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Позивач явку повноважних представників в судове засідання 07.12.2016р., забезпечив, позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 07.12.2016р. не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Проте, подав клопотання про відкладення розгляду справи від 07.12.2016р. вх.№49140/16, у звязку з неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання, через перебування останнього у відпустці.

Враховуючи вищенаведене, неявку представника відповідача в судове засідання, невиконання відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неподання витребуваних документів в повному обсязі, відтак для надання можливості сторонам скористатися своїми процесуальними правами згідно ст. 22 ГПК України, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 07.12.2016 року розгляд справи відкладався на 22.12.2016 року.

19.12.2016 року за вх.№50735/16 в документообігу господарського суду зареєстровано поступлення від відповідача листа від 14.12.2016 року №119/1980 разом із відзивом на позовну заяву та довідкою від 14.12.2016 р. №119/1979, які судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.

19.12.2016 року за вх.№50932/16 в документообігу суду зареєстровано поступлення від позивача пояснення вих..№64 від 17.12.2016 року з документами. У поясненні позивач підтвердив, що підтримує позов у повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника за наявними доказами у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, який заперечує позовній вимоги з підстав наведених у відзиві, оцінивши наявні у справі докази відповідно до ст..43 ГПК України, суд встановив насупне.

18 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» (скорочене найменування ПАТ «ДТЕК Західенерго»), іменоване надалі «Покупець» , в особі виконуючого обов»язки Генерального директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і Приватного підприємства «Симпатік-Електро» (скорочене найменування ПП «Симпатік Електро») іменоване надалі «Постачальник», в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, далі разом іменовані «Сторони», а кожна окремо-«Сторона», укладено Договір поставки №152-ЗЭ БуТЭС ( надалі Договір).

У п.1.1 Договору Сторони погодили, що в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов»язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі «Продукція»), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними показниками, погоодженими Сторонами в Специфікації:

Згідно Специфікації, зміст якої наведено у п.1.1 Договору, Постачальник зобов»язувався поставити Покупцю продукцію, а саме:

- електромагніти КМП-4, заводу-виробника ПрАТ «ІАС» м.Харків, з гарантійним строком 12 місяців, вимоги до якості і компектності якої мають відповідати ТУ У 31.6-05393406-027:2011, в кількості 10 штук, по ціні за одиницю , без ПДВ (в грн.) 12 640,00 грн., на загальну суму без ПДВ ( в грн.) 126 400,00 грн. та

-електромагніти ЭМТ2 37-М заводу-виробника ПрАТ «ІАС» м.Харків, з гарантійним строком 12 місяців, вимоги до якості і компектності якої мають відповідати ТУ У 05393406.002-97, в кількості 4-х штук, по ціні за одиницю , без ПДВ (в грн.) 10 880,00 грн., на загальну суму без ПДВ ( в грн.) 43 520,00 грн.

Загальна вартість продукції ( з ПДВ ) 203 904,00 грн.

Відповідно до умов в п.1.2 Договору Покупець зобов»язується прийняти і оплатити Продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору.

Постачальник гарантує ( п.1.3) , що Продукція , що поставляється за цим Договором, належить Постачальникові на праві власності, і на дату набуття чинності Договору не обтяжена правами третіх осіб, у тому числі: не продана, не заставлена, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, пройшла митне очищення і оформлення, а також вільна від інших обтяжень і не є предметом суперечки, і що Постачальник має право розпоряджатися цією Прордукцією, зокрема поставити її Покупцеві відповідно до умов цього Договору.

На вимогу Покупця, Постачальник зобов»язаний надати йому документи, що підтверджують обставини, викладені в цьому пункті.

У розділі « 4» Договору Сторони погодили строки і умови поставки продукції.

Поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, погоджені Стороонами в цьому Договорі. ( п.4.1).

Під партією Продукції Сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, яка супроводжується одним товаросупровідним документом.

У п.4.2 Договору сторони погодили умови постачання Продукції DDP, згідно «Інкотермс-2010», з урахуванням умов і обмовок, що містяться в цьому Договорі.

Погоджене місце призначення поставки: ДТЕК Бурштинська ТЕС. ОСОБА_4 Івано-Франківської області.

Постачальник несе усі витрати та ризики, пов»язані з поставкою Продукції, до моменту її поставки в погодженне місце призначення.

У п.4.3 Договору Сторони погодили, що Постачальник зобов»язаний надати Покупцеві наступні документи:

Рахунок на оплату; податкову накладну; видаткову накладну; товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності ( у разі, якщо Продукція підлягає обов»язковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнагляду ( у разі, якщо отримання дозволу є обов»язковим згідно з нормами чинногоо законодавства); інструкцію (керівництво) з експлуатації ( у разі, якщо такі документи передбачені закодом виробницом); технічну документацію, передбачену п.2.4 цього Договору.

Не обмежуючись переліком, обумовленим в цьому пункті Договору, Покупцеві надається виняткове право визначати перелік документів відповідно до чинного законодавства України та/або з урахуванням специфіки Продукції, які мають бути надані Постачальником в строки , встановлені циим пунктом Договору.

Документи (крім податкових накладних), Постачальник зобов»язується надати Покупцеві разом з поставленою Продукцією.

Відповідно до п.4.4 Договору, у разі поставки Продукції без тооваросупровідної документації, що спричинить неможливість здійснити приймання Продукції по кількості, якості, асортименту, комплектності, Покупець має право відмовитися від приймання поставленої Продукції. У такому випадку, повернення Продукції здійснюється в порядку , передбаченому п.2.5 цього Договору.

У п.4.6 Сторони дійшли згоди, що вказані в цьому Договорі документи надаються Постачальником повною мірою, в належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.4.7 Договору, датою поставки продукції вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником.

При поставці Продукції автомобільним транспортом датою поставки вважається дата її передачі Покупцеві, вказана представником Покупця у видатковій накладній.

При поставці Продукції залізничним транспортом датою поставки вважається дата прибуття Продукції на залізничну станцію призначення ( у погоджене місце поставки), що вказана в залізничній накладній.

Відповідно ж п.4.8 Договору, зобов»язання Постачальника вважається виконаним з моменту передачі Продукції в розпорядження Покупця в погоджене місце призначення поставки в належній кількості, якості, комплектності, асортименті та в строки , погоджені Соторонами в Договорі.

Зобов»язання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої Продукції.

Право власності на Продукцію, ризики втрати або ушкодження Продукції переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі Продукції Покупцеві ( п.4.9).

У п.4.10 Договору Сторони погодили, що Постачальник зобов»язаний письмово за 4 (три) календарні дні до фактичної поставки, сповістити Покупця про дату і час поступлення Продукції в погоджене місце призначення поставки і дані про вантажоперевізника, а також надати інші відомості, потрібні Покупцеві для здійснення необхідних заходів з приймання Продукції.

Поставлена Продукція повинна мати необхідне стандартне маркування та інші реквізити, необхідні для ідентифікації Продукції ( п.4.11).

При поставці продукції Постачальник зобов»язаний дотримуватися вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, нормативних актів, що регулюють порядок перевезення вантажів залізничним транспортом , і вимог до перевезення конкретного виду Продукції, що поставляється (п.4.13). У разі, якщо в результаті огляду поставленої Продукції на предмет відповідності її завантаження в транспортний засіб буде встановлено, що Постачальником порушені вимолги п.4.13 цього Договору, Покупець має право відмовитися від прийняття партії Продукції ( п.4.14).

Відповідно до п.4.15 Договору, строк поставки товару 2015р., впродовж 30 (тридцяти) календарних днів після отримання письмової заявки Постачальником.

Заявка направляється Покупцем за допомогою технічних засобів зв»язку (факсом та/або електронним листом) Постачальнику по реквізитам, вказаним у розділі 10 цього Договору з обов»язковим наступним направленням рекомендованого письмового повідомлення кур»єрською поштою та/або поштовим відділенням зв»язку Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» ( УДППЗ «Укрпошта»), - п.п.4.15.1 п.4.15 договору.

Відповідно до п.п. 4.15.2 п.4.15 Договору, письмова заявка, вказана в цьому Договорі вважається отриманою Постачальником на 5 (п»ятий) календарнрй день з дати реєстрації Покупцем рекомендованого листа у відділіенні поштового зв»язку УДППЗ «Укрпошта» та/або з дати реєстрації письмового повідомлення кур»єрською поштою або в день особистого вручення уповноваженому представнику Постачальника.

Загальна сума Договору становить 203 904,00 грн., у тому числі ПДВ 33 984,00 грн. (п.5.1 договору). Ціни на Продукцію встановлюються Сторонами у Специфікації.

Відповідно до п.5.4 Договору, розрахунки за Продукцію, поставлену за цим Договором, здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж 5 (п»яти) робочих днів пісдя спливу 90 (дев»яносто) календарних днів від дати поставки Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку і за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Взаєморозрахунки між Покупцем і Постачальником здійснюються на підставі даних про якість, кількість, асортимент і комплектність Продукції, визначених відповідно до роздулу 2 цього Договору ( п.5.5).

У разі порушення Постачальником строків поставки, Покупець вправі направити Постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, і до їх оплати Постачальником затримати оплату поставленої Продукції на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов»язується сплатити штрафгі санкції та /або збитки впродовж 10 (десяти) днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків Покупцем. При цьому, покупець вправі сплатити Постачальнику вартість поставленої Продукції до сплати останнім штрафних санкцій та /або відшкодування збитків Покупцеві ( п.5.6).

Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків, до повного виконання сторонами грошових зобов»язань.

Відповідно до п.8.3, якщо інше не встановлено Договором. Усі зміни і доповнення до нього можуть бути внесені при згоді на це обох сторін і оформляються Додатковими угодами, що є невід»ємними частинами цього Договору.

Договір підписаний уповноваженими особами від Постачальника та від Покупця , завірений гербовими печатками юридичних осіб.

27 листопада 2015 року була укладена Постачальником і Покупцем Додаткова угода до Договору поставки №152-ЗЭ БуТЭС від 18 травня 2015 року, у п.1 якої «відподно до ст.ст.651,653,654 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії Договору до 30 червня 2016 року.»

Відповідно до п.2 Додаткової угоди, по іншим зобов»язанням, які не змінені даною Додатковою угодою, Сторони керуватимуться умовами Договору та чинним законодавством України.

Листом від 20.07.2015 року №110/1190 «Про виконання умов договору Покупець (відповідач), посилаючись на укладений з Постачальником (позивачем) Договір поставки №152-ЗЭ БуТЭС від 18 травня 2015 просив приступити до поставки обладнання в повному обсязі згідно п.1.1 даного договору. У листі вказано, що цей лист направлено позивачу згідно п.4.15.1, тобто, вказаний лист є заявкою покупця на поставку в повному обсязі продукції, яка обумовлена у Специфікації.

ОСОБА_5 №096 від 27.07.2015 року Постачальник (позивач) повідомив Покупця (відповідача), що згідно п.4.10 Договору поставки готове здійснити поставку електромагнітів у обсягах, зазначених у Специфікації до Договору поставки та зазначив, що відвантаження продукції буде здійснено перевізником ОСОБА_6 (адресна доставка). Постачальник у листі просив надати довіреність для здійснення поставки продукції.

Доказів надіслання відповідачем та отримання позивачем листа ( заявки) від 20.07.2015 року №110/1190 Сторони не подали до справи. Однак, зважаючи, на лист позивача, датований 27.07.2015 року про готовність поставити продукцію, та те, що відповідно до п.4.15 Договору, поставка повинна була відбутись впродовж 30 (тридцяти) календарних днів після отримання письмової заявки Постачальником, суд вважає, що Позивач повинен був поставити погоджену Сторонами у Специфікації продукцію , дотримуючись умов поставки, погоджених у Сторонами у Договорі включно по 26.08. 2015 року.

Проте, як вбачається із наданих позивачем до справи документів ( додатки до пояснення вх.№48348/16 від 01.12.2016р.) у т.ч. копій видаткових накладних №БП-0000005 від 28.01.2016р. та №БП-0000008 від 03.02.2016р., станом на дату виготовлення позивачем листа №096 від 27.07.2015 року, як і станом на 26.08.2015 року,продукція, яка мала бути поставлена позивачем відповідачу на виконання зобов»язань за Договором поставки № 152-ЗЭ БуТЭС від 18 травня 2015 року у позивача була відсутня, не перебувала у його власності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи листами від 17.06.2016 року №57 від 24.09.2015 р. №110 позивач звертався до відповідача з вимогою надати довіреність на здійснення поставки продукції на підставі п.1.2 Договору.

Разом з тим, умовами в п.1.2 не передбачено надання відповідачем позивачу довіреності (наряду) для поставки продукції, оскільки, як вбачається з умов Договору, у тому числі погоджених у розділі 4 умов поставки, позивач мав обов»язок доставити продукцію в погоджене місце призначення поставки ДТЕК Бурштинська ТЕС, м.Буршин Івано-Франківської області та передати продукцію покупцю разом з документами, обумовленими в п.4.3 Договору, а відповідно до умов в п.4.2 Постачальник несе усі витрати та ризики, пов»язані з поставкою Продукції, до моменту її поставки в погоджене місце призначення. Крім того, як вбачається з п.1.3 Договору, постачальник гарантував Покупцеві, що Продукція, що поставляється за цим Договором, належить Постачальникові на праві власності і на дату набуття чинності Договору ( тобто, станом на 18 травня 2015р.) не обтяжена правами третіх осіб … і щзо Постачальник має право розпоряджатися цією Продукцією, зокрема, поставити її Покупцеві відповідно до умов цього Договору., що, фактично, матеріалами справи не підтверджується.

Сторонами не надано доказів, а судом не встановлено, внесення ними змін в розділ 4 Договору, в якому погоджено порядок поставки продукції, а також, зокрема у п.4.15 Договору, у якому погоджено строки поставки. Крім того у п.4.2 Сторони погодили умови постачання продукції DDP, згідно Інкотермс-2010» з урахуванням умов, що містяться в Договорі.

При цьому, термін поставки DDP це постачання з оплатою мита (… назва місця призначення). Термін «поставка зі сплатою мита» означає, що продавець надасть товар, що пройшов митне очищення і не був розвантажений з із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов»язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк ,- відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК України обов»язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов»язок продавця доставити товар.

При цьому, під врученням передбачаються активні дії продавця щодо передачі товару покупцеві, наприклад його перевезення.

Згідно умов договору поставки (розділ 4), укладеного між сторонами, поставка здійснюється окремими партіями, замовлення на поставку продукції повинно бути оформлено у вигляді заявки. Строк поставки товару 2015 рік, впродовж 30 календарних днів після отримання письмової заявки Постачальником.

Отже, сторони у Договорі визначили конкретний порядок та строки поставки, за порушення якого передбачили відповідальність у розділі 6 Договору.

Відповідно до ч.ч.1,3,7 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов»язань, як погоджені сторонами , так і ті, що приймаються ними як обов»язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час , впродовж якого існують господарські зобов»язання сторін, що виникають на основі цього договору. На зобов»язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, строком дії договору є період часу, на котрий встановлюється господарський договірний зв»язок між сторонами і протягом якого договір підлягає виконанню у повному обсязі ( за визначенням ч.1 ст.631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору).

Сторони договору можуть бути зацікавлені у виконанні договору окремими партіями , окремими етапами, окремими частинами. У таких випадках у договорі встановлюються спеціальні строки виконання (або шляхом вказівки на періодичність виконання, або вказівкою на той термін, до якого у межах строку дії договору повинна бути виконана частина договору.

У будь-якому випадку строк дії договору поставки ,згідно п.1 Додаткової угоди від 27 листопада 2015 року, закінчився 29 червня 2015 року.

Однак, в межах строку дії Договору поставки позивач не поставив в порядку, погодженому сторонами у розділі « 4» Договору продукцію, обумовлену у Специфікації, у повному обсязі, хоча заявку від відповідача на поставку продукції у повному обсязі отримав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не поставив 8 штук електромагнітів КМП-4 та 1 шт. електромагнітів ЕМТ 2-37 М.

При цьому, вини відповідача у невиконанні позивачем зобов»язань по поставці продукції, виходячи з умов Договору поставки, суд не встановив.

27.10.2016 року ( що підтверджується датою на відбитку поштового штемпеля на конверті, у якому надіслано позовні матеріали до суду) позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дата 27.10.2016 року вважається датою подання позивачем позовної заяви до господарського суду.

Однак, станом на 27.10.2016 року строк дії Договору поставки закінчився, господарський договірний зв»язок між сторонами , протягом якого договір підлягав виконанню у повному обсязі сторонами ( продавцем - по поставці товару, а покупцем по його оплаті) припинився і в силу положень ст.663 ЦК України покупець вважається таким , що звільнений від обов»язку прийняти товавр, у зв»язку з порушенням строку передання товару.

Крім того, суд ще раз зазначає, що не з вини відповідача позивач не виконав зобов»язання за Договором поставки у повному обсязі та у встановлені Договором строки , а надання покупцем нарядів на отримання від постачальника ТМЦ не передбачено умовами договору. Доказів того, що позивач дотримавшись умов Договору доставив відповідачу 9 одиниць спірної продукції ( 8 штук електромагнітів КМП-4 та 1 електромагніт ЕМТ-2-37М) в межах строку дії Договору, останнім суду не надано.

У п.2 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача вартість 9 одиниць продукції на суму 134 400 грн.

Однак, умовами п.5.4 Договору передбачено проведення розрахунків за продукцію, поставлену за цим Договором, а відповідно до п.4.9 право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту передачі продукції Покупцеві . В п.5.4 також визначені порядок та строки проведення розрахунків - шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 5 робочих днів після спливу 90 календарних днів від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору.

Відповідно ж до п.1.2 Покупець зобов»язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність , відповідно до умов цього Договору.

Станом на момент звернення з позовом до суду (27.10.2016 року) позивач не надав суду доказів поставки відповідачу продукції, погодженої у Специфікації в кількості 9 одиниць (8 штук електромагнітів КМП-4 та 1 електромагніт ЕМТ-2-37М) впродовж дії Договору поставки.

Крім того, позивач в в порядку ч.4 ст.22 ГПК України не змінював підстав заявлених позовних вимог.

Належних та допустимих доказів отримання відповідачем спірної продукції станом на момент прийняття рішення у справі ( 22.12.2016р. ) позивачем не подано суду. Копія видаткової накладної від 19 грудня 2016 року, яка долучена до пояснення позивача ( вх.№50932/16 від 19.12.2016 року) належним та допустимим доказом поставки позивачем відповідачу на виконання умов Договору поставки продукції і отримання її відповідачем не являється, оскільки не підтверджує таких обставин, тобто, не підтверджує господарської операції між сторонами по поставці продукції, а самае пояснення не розцінюється як заява позивача. Подана в порядку ч.4 ст.22 ГПК України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить стягнути на його користь 134 400,00 грн., то як вартість продукції, яка не поставлена, то як збитки.

Відповідно до ст.22 ЦК україни збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку із зниженням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упушена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме : протиправної поведінки , збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. ( правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 червня 2011 року за результатами розгляду заяви ТзОВ «Біо Агро» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 грудня 2010 року у справі №2/121-30/118 за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг «ОСОБА_1 Україна ЛТД» до ТОВ «Біо Агро» про стягнення збитків та штрафу).

Виходячи із матеріалів, наявних у справі , суд не приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків, оскільки відсутня наявність в сукупності усіх з перелічених вище елементів складу цивільного правопорушення.

За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України порушення права чи законного інтересу позивача або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду, тобто, станом на 27.10.2016 року ( у даному випадку). Якщо в результаті розгляду справи виявиться , що порушення відсутнє, суд повинен відмовити в позові.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

В позові відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2016р.

Суддя Кітаєва С.Б.