Ухвала суду № 63906028, 18.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/617/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі також - позивачі) звернулись до Вищого адміністративного суду України із позовом до Верховної Ради України (надалі - ВР України, відповідач), в якому просили:

визнати протиправними дії ВР України щодо включення до порядку денного 37-38 пленарних засідань четвертої сесії восьмого скликання ВР України 1' 2 травня 2016 року та розгляд проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань, а також про надання згоди на призначення Президентом України Луценка Ю.В. на посаду Генерального прокурора України;

визнати нечинною постанову ВР України від 12 травня 2016 року № 1357 про надання згоди на призначення Президентом України Луценка Ю.В. на посаду Генерального прокурора України.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам статей 105, 106, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР України визначені у статті 171-1 КАС України.

Частиною п'ятою статті 171-1 КАС України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: визнати акт Верховної Ради України незаконним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України вчинити певні дії; застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

Таким чином, до повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції відносяться спори про визнання дій чи бездіяльності ВР України протиправними, а її актів - незаконними.

Згідно зі статтею 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Слід звернути увагу позивачів на те, що захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Статтею 106 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви, зокрема, згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог згідно із частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Позивачі звернулись до Вищого адміністративного суду України із позовом про визнання дій відповідача щодо його законотворчої діяльності (розгляд проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної Прокуратури України та Державного бюро розслідувань) та щодо надання згоди на призначення Президентом України Луценка Ю.В. на посаду Генерального прокурора України.

При цьому, позивачі не вказують в чому полягає порушення їх особистого права, свободи та інтересу саме з боку ВР України як суб'єкта владних повноважень при вчиненні оскаржуваних дій та прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, позивачам необхідно зазначити конкретні порушені права, як суб'єктів правовідносин, у яких виник спір, з боку ВР України.

Статтею 106 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви, зокрема, частиною третьою даної статті передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становить 1378,00 гривень.

Отже, при поданні до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Частиною шостою статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

До вказаної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору лише одним із позивачів - ОСОБА_1 у розмірі 275,61 грн.

Отже, позивачами судовий збір за подання даного адміністративного позову сплачений не в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій та нечинним рішення - підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій та нечинним рішення - залишити без руху.

2. Надати позивачам строк до 5 грудня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

3. Роз'яснити позивачам, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Кравцов