Ухвала суду № 63905816, 17.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2016 року м. Київ К/800/24541/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій, та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2016 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Оскільки скаржником, на виконання вимог ухвали, недоліки були усунуті, касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, то перешкоди для прийняття зазначеної касаційної скарги відсутні.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, враховуючи наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, яку було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем вчинено дії направлені на виконання норм діючого законодавства, а саме: подання до 01 червня року, наступного за звітним, до Нацкомфінпослуг аудиторського висновку та річної фінансової звітності, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, інформація про яких внесена до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг, про що свідчать цінні листи № 6102405555386 від 21.05.2015 року та від 18.06.2015 року № 6102405070285.

А помилка, допущена під час направлення аудиторського висновку та річної фінансової звітності, не призвела до несвоєчасного подання позивачем аудиторського висновку та річної фінансової звітності, тому у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

На підставі вищенаведеного, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятої постанови №176/16/03/01-ЛБ про застосування штрафних санкцій .

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.