Справа № 815/6674/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати ОСОБА_1, а саме 30 000 грн.;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 30 000 грн., що належать до виплати ОСОБА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25 лютого 2016 року ним укладено договір банківського рахунку №980-016-000003023 «Поточний рахунок «Ощадний» з ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок. На вказаний рахунок позивачем внесено готівкові кошти у розмірі 30 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією. Відповідно до умов договору банк повертає грошові кошти та відсотки позивачу на відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" рахунок. 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", а 15 липня 2016 року - виплату гарантованої суми вкладникам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, всупереч наведеному позивачу виплачено лише 14 грн. гарантованої суми відшкодування, а звернувшись до банку позивач дізнався про відсутність його в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з визнанням правочину нікчемним.
За таких обставин, посилаючись на те, що дії відповідачів щодо не включення ОСОБА_1 до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують його права на отримання гарантованої суми вкладу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
У судове засідання, призначене на 26 грудня 2016 року з'явився позивач та представник позивача.
Відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Письмові заперечення відповідача на адміністративний позов до суду не надходили.
Представник відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, письмові заперечення на позов до суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи можливість розгляду даної справи у порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 04 січня 2016 року.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.
25 лютого 2016 року між публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір №980-016-000003023 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», відповідно до якого Банком на ім'я Клієнта відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні (а.с. 17).
25 лютого 2016 року між ОСОБА_1 (Сторона-1) та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (Сторона-2) укладено Договір №980-016-000194554 «Суперкапітал (з виплатою процентів щомісячно)», відповідно до умов якого Сторона-1 передає Стороні-2 у власність грошові кошти у розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах Договору.
Умови вкладу: сума коштів: 30 000, 00 гривень; строк користування коштами: не більше 183 днів; кошти передаються: з дати укладання цього Договору по 26.08.2016 року; розмір процентів за користування коштами: ставка: 33,54 % річних після утримання податку; періодичність сплати нарахованих процентів: щомісячно в дату, що відповідає даті підписання Договору. ПАТ «Банк Михайлівський», підписуючи цей Договір діє як повірений від імені ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (Сторона-2) (а.с. 13-14).
Згідно квитанції здійснення касової операції №5959809, 25 лютого 2016 року ОСОБА_1 внесено на поточний рахунок НОМЕР_2 готівкові кошти у розмірі 30 000, 00 гривень (а.с. 15).
Відповідно до п.1.8 постанови правління НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
В свою чергу, згідно з п. 4 ст. 1 вказаного Закону, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до умов договору №980-016-000003023 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», 25 лютого 2016 року позивачем внесено на відкритий на його ім'я вкладний рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» готівкові кошти у розмірі 30 000, 00 грн.
Отже, в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_1 є вкладником банку - ПАТ «Банк Михайлівський».
У серпні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» із запитом щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Листом від 09 вересня 2016 року №7594 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" позивачу повідомлено про те, що з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський". Відповідно до повноважень, визначених п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", повідомлено, що переказ коштів, здійснений на рахунок позивача є нікчемним, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не включений до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 18).
Також позивачу направлено повідомлення від 09 вересня 2016 року №7594/1 про нікчемність правочину, а саме: 1) переказ коштів, здійснений ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» 19 травня 2016 року в сумі 531, 13 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-016-000194554 від 25.02.2016 року на рахунок НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1; 2) переказ коштів, здійснений ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» 19 травня 2016 року у сумі 30 000, 00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-016-000194554 від 25.02.2016 року на рахунок НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 (а.с. 19).
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Як встановлено під час розгляду справи, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
Судом встановлено, що укладення договорів банківського рахунку та внесення коштів на рахунок позивача відбулось до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».
Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.
14 липня 2016 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення наступного змісту: «У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 12 липня 2016 р. № 1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 15 липня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку.
Для отримання коштів вкладники ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 15 липня 2016 р. до 26 серпня 2016 р. включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: ПАТ «АЛЬФА БАНК»; ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»; ПАТ «КРЕДОБАНК»; ПАТ «ПУМБ»; ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»; АТ «ТАСКОМБАНК»… Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень».
Водночас, звернувшись до відповідача щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач дізнався про те, що його не включено до реєстру вкладників, у зв'язку з нікчемністю правочину.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.
Згідно з положеннями частини 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Положеннями статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Згідно вказаного порядку, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Наведеним нормам кореспондують приписи пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (редакція від 05.07.2016), (далі - Положення №14), згідно з якими уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу ІІІ Положення №14, Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді. Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду.
Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Разом із тим, судом встановлено, що позивача - ОСОБА_1 не включено до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав віднесення правочину щодо переказу коштів на рахунок позивача до нікчемних відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції від 01.07.2016, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За змістом частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до ч. 4 статті 38 Закону, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Отже, уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
При цьому, за відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.
Вирішуючи спір, судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду направлено позивачу повідомлення про нікчемність правочину, однак без зазначення будь-яких конкретних підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку вважаються нікчемними.
За змістом ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В ході судового розгляду не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору №980-016-000003023 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 25 лютого 2016 року, відповідно до якого Банком на ім'я позивача відкрито поточний рахунок НОМЕР_2, на який останні вніс готівкові кошти у розмірі 30 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією про здійснення касової операції від 25 лютого 2016 року.
Тобто, грошові кошти, відповідно до укладеного договору, внесені на рахунок позивача.
З матеріалів справи вбачається, що договір банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» №980-016-000003023 було укладено між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" 25 лютого 2016 року, а процедуру ліквідації банку розпочато з 13 липня 2016 року.
Отже, вказаний договір є дійсним, оскільки був укладений до початку процедури ліквідації Банку, а доказів його нікчемності судом не встановлено та відповідачами не надано.
Таким чином, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, порушене право позивача на відшкодування грошових коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок коштів Фонду, з урахуванням процедури, визначеної законодавством України, підлягає поновленню шляхом зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.
Позивачем також заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1.
Проте, враховуючи, що уповноваженою особою Фонду фактично відмовлено у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд не вбачає бездіяльності уповноваженої особи щодо вирішення питання про включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Разом із тим, суд погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за відсутністю при цьому у Фонду альтернативної поведінки.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 23, 69, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 158-163, 254 КАС України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Глуханчук
Судове рішення № 63905062, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/6674/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: