Постанова № 63904854, 30.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2016 року 810/4088/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1доВишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2016 №0002461405 та рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 №000024/10-08-21-00/2562706971.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки всі готівкові кошти в період з 13.06.2016 по 15.07.2016 на загальну суму 15857,00 грн. були своєчасно оприбутковані у касі підприємства на підставі фіскальних звітних чеків, які були підклеєні до Книги обліку розрахункових операцій. Позивач вважає, що порушення порядку заповнення книги ОРО не є обґрунтованою підставою для твердження податкового органу про незабезпечення обліку готівки. Крім того, зазначив, що він здійснює реалізацію алкогольних напоїв у кафе на розлив. Так, перевіркою було виявлено розкриту пляшку алкогольних напоїв, яка тривалий час знаходиться на реалізації та неодноразово розкривалася, тому акцизна марка не збереглася на кришці. Позивач стверджує, що висновки податкового органу є помилковими, адже обов'язок продавця забезпечувати зберігання марки акцизного податку після відкриття пляшки припиняється, оскільки неможливо розкрити пляшку, не пошкодивши марку акцизного податку. Таким чином, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що проведеною перевіркою було встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій та зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку. Таким чином, на думку відповідача, спірні рішення прийнято правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У судове засідання, призначене на 21.12.2016, з'явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 21.05.2014 та як платник податків перебуває на податковому обліку в Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В липні 2016 року працівниками ГУ ДФС у Херсонській області на підставі наказу від 01.07.2016 №292 та направлень на фактичну перевірку від 15.07.2016 №828, №829 проведено фактичну перевірку об'єкту - кафе "Смажений кабанчик" та літній майданчик на пляжі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт від 16.07.2016, який був зареєстрований в органі ДФС за місцем державної реєстрації платника податків 27.07.2016 за №0159/1008/21/2562706971 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається із зазначеного Акта, перевіркою встановлено наступні порушення, а саме:

- неоприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій за період з 13.06.2016 по 15.07.2016 (Z-звіти з №223 по Z-звіт №253) на загальну суму 15857,00 грн., що виразилось у не внесенні до розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій інформації про суму готівки, чим порушено вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637;

- на літньому майданчику біля кафе на пляжі з метою реалізації зберігається алкогольний напій Чача грузинський міцний виноградний напій 45 % об., ємкістю 10 літрів, дата розливу 01.11.2014, в наявності 9 літрів за ціною 380,00 грн. за літр, без марки акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі висновків Акту перевірки Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2016 №0002461405, згідно з яким до позивача на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 79285,00 грн., та рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 №000024/10-08-21-00/2562706971, згідно з яким до позивача на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Однак, не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Так, згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону №265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення №637), затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення №637 касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (абзац двадцять чотири пункт 1.2 глави 1 Положення №637).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 в редакції Указу Президента України від 11.05.1999 №491/99 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З акту перевірки вбачається, що з огляду на порушення позивачем порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, а саме у зв'язку з відсутністю облікових записів за період з 13.06.2016 по 15.07.2016 у розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій про суму готівки, контролюючим органом зроблений висновок про неоприбуткування готівки на загальну суму 15857,00 грн.

Однак з вказаними висновками податкового органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем здійснювався облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій за вказаний період з 13.03.2016 по 15.07.2016 на підставі Z-звітів з №223 по №253.

Так, з наданої позивачем належним чином завіреної копії Книги обліку розрахункових операцій вбачається, що в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" позивачем здійснені записи про облік готівкових коштів.

При цьому, з Акту перевірки вбачається, що податковим органом не досліджувалася Книга обліку розрахункових операцій, оскільки на момент проведення перевірки вона була відсутня.

У той же час, суд звертає увагу на наступне.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1618/24150 (далі - Порядок).

Вказаний Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1 розділу ІІ глави 1 Порядку встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).

Пунктом 6 розділу ІІ глави 4 Порядку передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави стверджувати, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: щоденна фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та щоденне відображення на їх підставі готівки у книзі ОРО.

Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

У той же час, системний аналіз викладених вище положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що порушення порядку заповнення книги обліку розрахункових операцій не можна розцінювати як неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки, оскільки об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого абзацом 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки.

Судом встановлено, що готівкові кошти у розмірі 15857,00 грн. були проведені позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, спірна сума була внесена позивачем до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення цієї суми у фіскальній пам'яті РРО робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Отже, з наведеного слідує, що позивач здійснив оприбуткування готівкових коштів за період з 13.06.2016 по 15.07.2016 відповідно до вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 12.07.2012 №К/9991/22856/12, від 12.07.2012 №К/9991/23317/12, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2013 №К/9991/53827/12 та в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 у справі №810/7186/14, від 08.10.2015 у справі №810/3131/15.

Отже, враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача уникнути оприбуткування готівки та оподаткування, застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є неспіврозмірним та непропорційним завданим інтересам держави шкоди неправильним заповненням книги ОРО, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.08.2016 №0002461405 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується встановленим перевіркою факту зберігання з метою реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючим органом було встановлено, що на літньому майданчику біля кафе на пляжі з метою реалізації зберігається алкогольний напій Чача грузинський міцний виноградний напій 45 % об., ємкістю 10 літрів, дата розливу 01.11.2014, в наявності 9 літрів за ціною 380,00 грн. за літр, без марки акцизного податку.

При цьому, як пояснив позивач, що реалізація алкогольного напою Чача грузинський міцний виноградний напій 45 % об., ємкістю 10 літрів, здійснюється на розлив, оскільки ще до проведення перевірки було здійснено продаж одного літру вказаного напою на розлив, у зв'язку з чим марка акцизного податку була пошкоджена під час відкриття пляшки з об'єктивних причин.

Позивач стверджував, що обов'язок продавця забезпечувати зберігання марки акцизного податку після відкриття пляшки припиняється, а тому його безпідставно притягнуто до відповідальності за зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Положеннями частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Приписами пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару.

Це означає, що під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку автоматично псується.

В силу пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

З аналізу наведених норм вбачається, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.07.2014 року К/9991 /13416/11 (справа № 2а-13546/09/2670) та від 08.09.2014 року К/9991/15752/12 (справа № 2а-1 870/4820/11).

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що висновки податкового органу відносно того, що позивач зберігав алкогольний напій без марки акцизного податку, стосуються напою, який був відкупореним (розкритим) і знаходився в реалізації на розлив. При цьому, позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Жодних доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку податковий орган суду не представив.

За наведених обставин, суд вважає висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" безпідставними, а тому рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 №000024/10-08-21-00/НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 08.08.2016 №0002461405.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 №000024/10-08-21-00/2562706971.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у сумі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 86 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39466569).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.