Ухвала суду № 63902936, 03.01.2017, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Справа № 384/494/16-к

Провадження № 1-кп/384/50/2016

03 січня 2017 року

Вільшанський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Сорокіна О.О., з участю секретаря судового засідання Сачко О.С. прокурора Чорнобривця Д.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12016120240000188, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1) 25.09.2011 року Вільшанським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 15.01.2013 року Вільшанським районним судом за ч. 2, 3 ст. 185, ст.. 70 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі. 06 травня 2016 року звільнений відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.02.2016 року згідно ст. 72 ч.5 КК України зараховано попереднє ув"язнення з 03.01.2013 року по 31.01.2013 року із розрахунку 1 день попереднього ув"язнення за 2 дні позбавлення волі; 3) 13.07.2016 року Вільшанським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, - що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

Під час судового засідання з розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, прокурор заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_1, будучи раніше засудженим 13.07.2016 року Вільшанським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, та знову 23.07.2016 року близько 04.00 год. перебуваючи в стані алкогольного спяніння, прийшов до домоволодіння своєї рідної сестри ОСОБА_3, яка проживає разом із співмешканцем ОСОБА_4, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Сухий Ташлик, вул. Центральна, 13, у якої тимчасово проживав з 09.05.2016 року.

В цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння автомобілем марки ИЖ 412 «Москвич», державний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 108214 належить ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки ИЖ 412 «Москвич», ОСОБА_1, перебуваючи в дворі домоволодіння, яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Сухий Ташлик, вул. Центральна, 13, скориставшись тим що господарі відпочивають в будинку, та впевнившись в тому що його ніхто не бачить, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, шляхом вільного доступу, повторно, за допомогою ключа відчинив автомобіль марки ИЖ 412 «Москвич», державний номер НОМЕР_1, вартістю згідно висновку експерта № 579 від 29.07.2016 року 24 070, 84 грн., проник в середину та запустив двигун, виїхав з двору і поїхав в напрямку центру с. Сухий Ташлик, чим незаконно заволодів транспортним засобом.

По шляху руху ОСОБА_6 не впорався із керуванням та зїхав у кювет, де знаходились тюки із соломою, внаслідок чого пошкодив даний автомобіль. Вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки ИЖ 412 «Москвич», державний номер НОМЕР_1 згідно висновку експерта складає 4 858,48 грн.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

У клопотанні прокурор зазаначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України 01.09.2016 направлено до Вільшанського районного суду для розгляду по суті. В подальшому, 18.10.2016 року Вільшанським районним судом проведено підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні, за результатами якого справу відносно ОСОБА_1 призначено для розгляду по суті. Разом з тим, у судове засідання, призначене на 30.11.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 не зявився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. У звязку з неявками обвинуваченого ОСОБА_1 в судові засідання 30 листопада 2016 року та 13 грудня 2016 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_1, який не було виконано, у зв"язку з чим Вільшанським районним судом 23.12.2016 року винесено ухвалу про зупинення судового провадження, а обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук. Крім того, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 Вільшанським районним судом розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016120240000244 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. У підготовчі судові засідання по даному кримінальному провадженню призначені на 28.11.2016 року та 23.12.2016 обвинувачений ОСОБА_1 не зявлявся, про поважні причини своєї неявки суд не повідомляв. Під час досудового розслідування кримінального провадження №12016120240000244 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України запобіжний захід не обирався. Не обирався запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 й під час підготовчого судового засідання. Зазначає, що на даний час виникли обгрунтовані підстави для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що необхідністю застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 1 та п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. У судовому засіданні прокурор просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не обирати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, пояснив, що не з"являвся до суду, оскільки переховувася, однак запевнив, що буде з"являтися вчасно до суду. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 просив не обирати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово. Перевіривши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши обвинуваченого та його захисника, з'ясувавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. В судовому засіданні встановлено, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Відповідно до ухвали Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2016 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та зупинено судове провадження. Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 03 січня 2017 року відновлено судове провадження щодо ОСОБА_1. Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Проте, враховуючи обставини справи, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вчинення іншого кримінального правопорушення. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається. Крім того, судвраховує обставини, визначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме: обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинене за наявності ряду непогашених судимостей в період іспитового строку, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров'я,репутацію таміцність соціальних звязків. Сукупність обставин протиправних дій в яких обвинувачується ОСОБА_1 та його особистість істотно підвищує ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, тому відносно обвинуваченого не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 не займається суспільно-корисною працею, не має законного стабільного джерела доходу, проживає один, за місцем проживання характеризується посередньо, немає стійких соціальних зв"язків. Більш того, у провадженні Вільшанського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120240000244 від 24 вересня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, суд переконаний у необхідності застосування по відношенню до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Посилання захисника на наявність постійного місця проживання обвинуваченого, хоча і мають місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш мякого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення та не спростовують і не зменшують ризиків неналежної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого та не можуть бути гарантіями його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується. Аргументи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він має намір виправитися є його позицією і не можуть бути гарантіями його належної процесуальної поведінки. Більш того, суд враховує й ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше був неодноразово засудженим за вчинення злочинів, останній раз: вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 липня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначено йому покарання три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік. 06 травня 2016 року ОСОБА_1 звільнений відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.02.2016 року згідно ст. 72 ч.5 КК України зараховано попереднє ув"язнення з 03.01.2013 року по 31.01.2013 року із розрахунку 1 день попереднього ув"язнення за 2 дні позбавлення волі. Однак, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та в період іспитового строку вчинив нові злочини. Все вищевикладене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може підтримувати антисоціальні зв'язки та є обґрунтований ризик, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. У сукупності дані обставини свідчать про суспільну небезпеку обвинуваченого, як особи та дає всі підстави з певною вірогідністю стверджувати про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та переховуватися від суду. Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК Українита забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України. Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України,розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави. З урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, його майнового та сімейного стану, які вище перелічені, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України, достатньою буде застава в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Згідно ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 315 КПК України суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 березня 2017 року.

Строк дії ухвали визначити до 04 березня 2017 року включно.

Зобовязати прокурора, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повідомити родичам арештованого про взяття ОСОБА_1 під варту.

Розмір застави визначити у межах двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн., яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ код банку отримувача /МФО/ 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідностатті 182 КПК України по справі №12016120240000188. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Кіровоградського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Кіровоградського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Вільшанського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на ньогообов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноваженаслужбова особа Кіровоградського слідчого ізолятора у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобовязана роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з с. Добре Вільшанського району Кіровоградської області вул. Доброіванівська, 37 без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 березня 2017 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя О.О. Сорокіна