Ухвала суду № 63896712, 29.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

88-ц/775/4/2016(м)

0538/2208/2012

Головуючий у 1-й інстанції Гноєвой С.С.

Категорія 1 Доповідач Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Зайцева С.А., Ткаченко Т.Б.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про поділ спадкового майна та виділ частки майна в натурі -

в с т а н о в и л а:

21 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами посилаючись на те, що після ухвалення рішення і набрання ним чинності, їй стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були відомі під час розгляду даної справи. Зокрема, вказує, що рішення апеляційного суду від 31 березня 2014 року ґрунтувалося на висновках будівельно-технічної експертизи, з якою заявник була незгодна, оскільки їй повністю було перекрито вхід на другий поверх домоволодіння, незважаючи на проведення реконструкцій. Місця загального користування залишились для неї недоступними. Площа жилих кімнат, виділених їй та ОСОБА_2, не відповідає часткам у спільній частковій власності. З висновками цієї експертизи вона не була згодна, клопотала про проведення повторної експертизи, але з матеріальних підстав була не в змозі її оплатити. Після закінчення розгляду справи були виявлені обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення та які свідчать про неправильний висновок експерта, що привело до прийняття необґрунтованого рішення. Згідно висновку експертного дослідження судового експерта ОСОБА_3 від 26 травня 2016 року існував варіант поділу домоволодіння без ущемлення інтересів обох сторін.

Просить задовольнити заяву, рішення Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року скасувати і прийняти нове рішення, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1870 грн. та 5000 грн. за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2

Заявник ОСОБА_1 та представник третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України», будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, заяв про відкладення розгляду не надали.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності осіб, що не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, заперечення позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поділ спадкового майна та виділ частки майна в натурі посилаючись на те, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 26 травня 2009 року державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори Одерій Г.В., йому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 0,441га, на якій розташований цій будинок. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом власником іншої 1/2 частини спірного домоволодіння та земельної ділянки є відповідач ОСОБА_1 При прийнятті спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_6 він дізнався, що належна йому частина спадкового майна передана у заставу в забезпечення виконання умов кредитного договору № 2213001 від 07 квітня 2004 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством " Державний ощадний банк України" та відповідачем ОСОБА_1 Остання зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, частина якого належить ОСОБА_2 Посилаючись на те, що відповідач відмовляється добровільно поділити спірне домоволодіння в натурі, позивач просив виділити йому в натурі 1/2 частини домоволодіння та 1/2 частини земельної ділянки.

Рішенням Орджонікідзеського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08 травня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Поділено домоволодіння АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_2 у натурі (кв.№2) по літ.А/п: приміщення 1-5 (коридор), площею 2,8 кв.м; приміщення 1-6 (ванна), площею 3,2 кв.м; приміщення 1-7 (коридор), площею 3,4 кв.м; приміщення 1-8 (приміщення), площею 10,2 кв.м; приміщення 1-9 (приміщення), площею 12,3 кв.м; по літ.А-1: приміщення 2-2 (коридор), площею 3,7 кв.м; приміщення 2-3 (кладова), площею 1,5 кв.м; приміщення 2-4 (передня), площею 13,5 кв.м; приміщення 2-5 (жиле), площею 7,3 кв.м; приміщення 2-6 (жиле), площею 9,2 кв.м; приміщення 2-7 (жиле), площею 10,3 кв.м; приміщення 2-1 (сіни), площею 6,3 кв.м, що разом по літ.А/п та літ.А-1 становить 83,7 кв.м. Крім того, будівлю літ.Б (вбиральня); 1/2 частини літ.№1 (забору); 1/2 частини літ.1 (замощення), що загалом становить 50/100 реальних часток, тобто 1/2 частини ідеальної частки, загальною (ринковою) вартістю 223 845 грн.

Виділено ОСОБА_1 в натурі частину домоволодіння АДРЕСА_1), яка складається з літ. А/п: приміщення 1-1 (сіни), площею 4 кв.м; приміщення 1-2 (кухня), площею 10,2 кв.м; приміщення 1-3 (приміщення), площею 9,8 кв.м; приміщення 1-4 (приміщення), площею 13 кв.м; по літ.А-1: приміщення 2-8 (жиле), площею 20,3 кв.м, що разом по літ. А/п та літ.А-1 становить 57,3 кв.м. Крім того, будівлю літ.В (гараж); будівлю літ.В/с (сарай); 1/2 будівлі літ.№1 (забору); 1/2 будівлі літ.1 (замощення), що загалом становить 50/100 реальних часток, тобто 1/2 частини ідеальної частки загальною (ринковою) вартістю 221 993 грн.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести наступні переобладнання та звести наступні прибудови в домоволодінні АДРЕСА_1 закласти дверні пройми між приміщеннями 1-2 та 1-5, 2-8 та 2-4, 2-8 та 2-7. Прорубати дверні пройми до 1-8 (для організації входу до підвалу); між приміщеннями 2-7 та 2-6. Для організації виходу з приміщення літ. А/п у приміщення літ. А-1 прорубати пройми в перекриттях з обладнаннями східних маршів у приміщеннях 1-9 та 1-4. Приміщення 1-9 переобладнати під кухню для квартири №2 ОСОБА_2 У приміщенні 1-4 провести переобладнання під сумісний санвузол з обладнанням перегородок. Переобладнання провести після отримання відповідного дозволу органів місцевого самоврядування.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ реальних часток будинку АДРЕСА_1

Проведено поділ земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 виділено ділянку площею 187 кв.м розмірами: 22,9 м, 3,50 по АДРЕСА_5 8 м по межі з ділянкою АДРЕСА_2; 12,3 м, 6,2 м, 5 м, 6,4 м, 0,8 м, 3,5 м по межі з ділянкою власника (ОСОБА_2.) даного домоволодіння; 4,8 м, 8,2 м, 9,6 м по межі з ділянкою загального користування; 9,6 м по межі з ділянкою АДРЕСА_3 здійснюється безпосередньо і через ділянку загального користування.

ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 187 кв.м розмірами: 3,50 м по межі з ділянкою АДРЕСА_2 12,3 м, 6,2 м, 5 м, 6,4 м, 0,8 м, 3,5 м по межі з ділянкою власника ОСОБА_1 даного домоволодіння; 5,2 м, 7,9 м, 3,8 м по межі з ділянкою загального користування; 30,02 м по межі з ділянкою АДРЕСА_4; 8,8 м по межі з ділянкою АДРЕСА_3 здійснюється через ділянку загального користування.

У загальному користуванні співвласників залишено частину земельної ділянку площею 67 кв.м для проходів, обслуговування стін будівель і під накладеними частинами виділених часток будинку на різних рівнях розмірами: 3,1 м по АДРЕСА_5 4,8 м; 8,2 м, 9,6 м по межі з ділянкою власника ОСОБА_1; 5,2 м, 7,9 м, 3,8 по межі з ділянкою власника ОСОБА_2

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 серпня 2014 року відмовлено у задоволені касаційної скарги ОСОБА_1, рішення Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року залишено без змін.

Згідно з п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленними обставинами є істотні ля справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин (ч.2 ст.361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1,2 ч.2 ст.361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, колегія суддів також приймає до уваги роз'яснення, надані у п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийняті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами.

Колегія суддів вважає, що обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року, не є нововиявленими обставинами з огляду на те, що варіанти поділу спірного будинку та земельної ділянки, визначені за висновком судової будівельно-технічної експертизи, були предметом дослідження судом, а додані до заяви висновки експертного дослідження від 26 травня 2016 року про варіанти поділу є новими доказами, які могли бути наданими суду відповідачем щодо обставин, які з'ясовувались судом під час розгляду справи.

За таких обставин відсутні підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки зазначене заявником не визнається істотними для справи обставинами, які не були та не могли бути відомі йому на час розгляду справи, у сенсі ст.361 ЦПК України, а заявник фактично намагається ініціювати питання про повторний перегляд судового рішення у спосіб, не передбачений законом.

При цьому, колегія суддів враховує положення п.1 ч.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини у питаннях дотримання принципу юридичної визначеності, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справах «Желтяков проти України», «Бочан проти України».

Так, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року, яке набуло статусу остаточного 09 вересня 2011 року, було констатовано порушення п.1 ст.6 Конвенції, оскільки мало місце невиправдане скасування за ново виявленими обставинами судового рішення від 05 квітня 2000 року. При цьому ЄСПЛ виходив з того, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52,ECHR 2003-X).

Аналогічна позиція ЄСПЛ щодо порушення принципу юридично визначеності при перегляді справи викладена у рішенні ЄСПЛ від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» (Bochan v. Ukraine), де ЄСПЛ також встановлено порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення закону та доводи заявника, колегія суддів не вбачає встановлених законом підстав для перегляду рішення колегії суддів судової палати апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 365 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2014 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: С.А. Зайцева

Т.Б. Ткаченко