Рішення № 63895176, 24.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15218/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі - Томіленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 11 917,11грн. за кредитним договором №б/н від 28.02.2008 р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем по справі - ОСОБА_2, 28.02.2008 року був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4800,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору у зв'язку із чим станом на 30.06.2015 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11 917,11грн., яка складається з: 4 145,28грн. - заборгованість за кредитом; 5 308,25грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 658,00грн. - заборгованість за пенею та комісією; та штрафів відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00грн. - фіксована частина, 555,58грн. - процентна складова.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглянути у відсутність представника позивача та у випадку неявки відповідача постановити заочне рішення (а.с.23).

Відповідач в судове засідання не з'явилась, представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, в якій проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі з підстав пропуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду, просила відмовити у позові.

Відповідно до ст. ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 8.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 1000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 9-10).

Згідно умов укладеного договору він складається із Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, з якими позичальник ознайомлена при укладенні договору, що підтверджується її підписом з проставленням дати.

Відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 11-16).

При цьому, згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», штраф при порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів становить 250,00грн. + 5% від суми позову (а.с. 10).

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно наданого позивачем розрахунку, перевіреного судом та не оспореного відповідачем, станом на 30.06.2015 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11 917,11грн., яка складається з: 4 145,28грн. - заборгованість за кредитом; 5 308,25грн. - заборгованість за процентами, 1 658,00 - нарахована комісія та штрафів в сумі 805,58 грн., яка як убачається з позовної заяви складається з 250,00грн. - фіксована частина та 555,58грн. - процентна складова (а.с. 4-8).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачені умовами договору.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Стороною відповідача не надано суду доказів виконання зобов'язання по поверненню тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафу.

Однак, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором банком нараховано 805,58 грн. штрафів, які згідно позовної заяви, складаються з: 250,00грн. - фіксована частина, 555,58грн. - процентна складова.

Оцінивши зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 555,58грн. суперечать вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, оскільки банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання.

Тому вимоги позову є частково обґрунтованими, за виключенням стягнення штрафу в розмірі 555,58грн., однак суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як роз'яснено у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

Кредитний договір між сторонами був укладений 28.02.2008 року, згідно його умов, термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії кредитної картки.

Дослідивши та вивчивши розрахунок заборгованості за договором б/н від 28.02.2008 р., наданий банком (а.с. 4-8) суд встановив, що останнє погашення заборгованості ОСОБА_2 мало місце 24.01.2012 року.

Доказів вчинення відповідачем інших платежів, чи списання банком коштів в рахунок погашення заборгованості при настанні строків платежів суду не надано.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 10.08.2015р.

Представник відповідача подала до суду заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строків позовної давності за вимогами позову.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання..

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 18.06.2014р. у справі № 6-61цс14, яка у відповідності до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та для всіх судів України.

Зважаючи на викладене, суд убачає передбачені законом підстави для застосування в межах даного спору позовної давності у зв'язку зі спливом її строку, оскільки останнє погашення заборгованості за кредитним договором відбулося 24.01.2012 року, позивач звернувся до суду з позовом 10.08.2015 року, стороною відповідача подана заява про застосування строків позовної давності.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок позивача у сплаченому при подачі позову розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251- 253, 256-258, 261, 267, 525, 526, 549, 610-612, 1048, 1054 ЦК України, ст. 1, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 197, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд, який постановив рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя