Ухвала суду № 63889461, 28.04.2016, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа 504/3797/15-ц

№4-с/504/6/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2016 р.

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

секретаря Сокурцової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Комінтернівське скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

07.10.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії та бездіяльність т.в.о.начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Голов-ного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 при розгляді її скарги на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ОСОБА_3 та скасування постанови від 08.09.2015р. про закінчення виконавчого провадження; скасувати постанову т.в.о.начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 24.09.2015 року та зобовязати відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області усунути порушення та виконати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.11.2014 року.

В судовому засіданні представник скаржниці за довіреністю ОСОБА_4 скаргу підтримав та просив її задо-вольнити по підставам, викладеним у скарзі доповнивши, що з постановою т.в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 24.09.2015 року ознайомився безпосередньо у відділі примусового виконання рішень 29.09.2015 року з якою незгоден, у звязку з чим, в встановлений законом строк звернувся з даною скаргою до суду. Вважає, що посадовими особами відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області допущена неправомірна бездіяльність після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим Комінтернівським районним судом Одеської області 25.05.2015 року про зобовязання начальника слідчого відділення Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області внести до Єдиного реєстру досудових розслі-дувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, викладених в заяві ОСОБА_1 від 18.09.2014 року, який було предявлено ОСОБА_1 до примусового виконання у звязку з відмовою начальником СВ Комінтер-нівського РВ виконання ухвали слідчого судді. Виконавчі дії по примусовому виконанню судового рішення проводив головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3, якій їх здійснював в порушення вимог ст.ст.31,35,75 Закону України «Про виконавче провадження» та в подальшому неправомірно виніс постанову від 08.09.2015 року про закінчення виконавчого провадження, яка ОСОБА_1 була оскаржена до т.в.о.начальника від-ділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_2, яким, на його думку, скарга не перепровірялася, оскільки відповідь т.в.о.начальника відділу повністю повторює текст постанови про закін-чення виконавчого провадження, з такими самими помилками при написанні прізвища стягувача, що допущені голов-ним державним виконавцем в постанові, та без виявлення того, що судове рішення боржником так і не було виконано.

Представник субєкта оскарження ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, направивши на адресу суду письмові заперечення на скаргу, зазначивши, що дії державного виконавця по примусовому виконанню виконавчого листа №504/3307/14-ц, виданого Комінтернівським райсудом Одеської області 25.05.2015 року про зобовязання начальника СВ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві ОСОБА_1 від 18.09.2014 року, виконані у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», за повідомленням боржника відомості, викладені у заяві ОСОБА_1 від 18.09.2014 року, внесені до ЄРДР, у звязку з чим, державним виконавцем відповідно до вимог п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова від 08.09.2015 року про закінчення виконавчого провадження. За викладених обставин, просить в задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали, суд дійшов до наступного.

Примусове виконання рішень, згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», покладається на дер-жавну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобовязаний ви-користовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відпо-відного органу державної виконавчої служби.

- 2 -

Відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Судом установлено, що 25.05.2015 року Комінтернівським районним судом Одеської області ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі №504/3307/14-к (пр.1-кс/504/205/14) за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві від 18.09.2014 року, яка була розглянута слідчим суддею за нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Як убачається з копії матеріалів виконавчого провадження №47684088, відкритого постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управ-ліньня юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 29.05.2015 року за заявою ОСОБА_1 про примусове вико-нання судового рішення, державним виконавцем без зясування наявності підстав для прийняття до виконання та відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим судом на ухвалу слідчого судді, а не по цивільній справі, як вказано державним виконавцем у постанові про відкриття провадження, в порушення вимог Закону «Про виконавче провадження» та Кримінального процесуального кодексу України були здійснені дії по виконанню судового рішення, яке не підлягає виконанню за нормами Закону «Про виконавче провадження».

ОСОБА_6 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на безпідставне відкриття державним вико-навцем відділу виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали слідчого судді увагу не звернув та дії, передбачені ст.83 Закону України «Про виконавче провадження», не застосував, що потягнуло наслідки звернення сторони виконавчого провадження до суду за нормами ст.ст.383-385 ЦПК України.

Порядок виконання судових рішень за нормами кримінального судочинства визначено розділом УІІІ КПК Ук-раїни, де нормами ст.ст.532-535 КПК чітко встановлені наслідки набрання законної сили судовим рішенням, порядок виконання судових рішень та звернення судового рішення до виконання у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.307, ст.309 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР оскарженню не підлягає, тобто набирає законної сили з моменту її оголошення.

Згідно ч.2 ст.534 КПК судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Умисне невиконання вироку або ухвали суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне за собою кримінальну відповідальність за ст.382 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно розяснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.8 постанови №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч.5 ст.128 КПК).

Оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарженні рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримі-нальному провадженні, відповідно до ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, відповідно до вище викладеного, у кримінальному судочинстві зверненню до примусового виконання че-рез державну виконавчу службу підлягають тільки судові рішення в частині цивільних позовів, а оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні цих рішень, оскаржуються за нормами КАС України.

Таким чином, враховуючи, що скарга ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця і в.о.начальника державної виконавчої служби, що вчинені при примусовому виконанні судового рішення, ухваленого в порядку кримінального судочинства, подана в порядку цивільного судочинства, провадження у справі, за аналогією права, підлягає закриттю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підстав ст.ст.2,6,25,26,82,83 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.532-535 КПК України і керуючись п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та в.о.начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Голов-ного територіального управління юстиції в Одеській області, у звязку з тим, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення. Особою, за відсутність якої постановлено ухвалу, апеляційна скарга подається протягом пяті днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: