Постанова № 63889017, 28.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3487/16-п 28.12.2016 28.12.2016 28.12.2016

Номер провадження: 33/784/306/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33-784/306/16 Головуючий суду 1-ї інстанції: Коротков Т.В.

Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Значок І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої - судді Значок І.С.

при секретарі Грабовецьк5ій О.С.

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хотін, Чернівецької області, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто судовий збір у розмірі 275,60 грн.

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови суду, 06.09.2016 року приблизно о 18:50 годині ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Сімферопольській, в районі будинку № 23 в місті Миколаєві з ознаками наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, не чітка мова, у зв'язку з чим, йому було запропоновано проходження медичного огляду в установленому законом порядку в медичному закладі. ОСОБА_2 категорично відмовився в присутності двох свідків від проходження медичного огляду в установленому законом порядку в медичному закладі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Апелянт не погоджується з висновком суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що суд безпідставно не прийняв до уваги його пояснення, що він не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а вимагав від працівників поліції щоб вони надали йому змогу пройти огляд на місці затримання.

Зазначає, що в п. 4 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зазначено перелік ознак наркотичного сп'яніння.

Однак, перелічені судом першої інстанції та співробітниками поліції ознаки наркотичного сп'яніння, начебто виявлені у нього, не входять до цього переліку, крім тремтіння пальців рук.

Пояснив, що у нього тремтіли пальці рук та була нечітка мова внаслідок хвилювання, із-за стресової ситуації, а нечітка мова у нього з дитинства, так як він ромської національності й погано спілкується українською та російською мовами. Що стосується відсутності реакції зіниць очей на світло, то співробітниками поліції така перевірка не проводилась.

Також суд відмовив в його клопотанні про допит в судовому засіданні вказаних в протоколі свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також ОСОБА_5, яка перебувала з ним в машині, але, співробітники поліції відмовились вносити її в протокол про адміністративне правопорушення як свідка.

Також зазначає, що суд не дав оцінку працівникам поліції, щодо їх незаконних дій, а саме безпідставного направлення його на медичний огляд з порушенням ст. 266 КУпАП України, тобто без огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції

«Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.

Факт відмови ОСОБА_2 на пропозицію патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Так, в поясненнях ОСОБА_3 вказано, що 06.09.2016 року він став свідком того, як водійHONDA ACCORD, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., ОСОБА_2, якого зупинили патрульні поліцейські, по вул. Симферопільській біля будинку №23, мав явні ознаки наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, не чітка мова) та відмовився проходити медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (а.с. 2).

В поясненнях свідка ОСОБА_4 підтверджені ті ж самі обставини, що і в поясненнях свідка ОСОБА_3 (а.с. 3).

В суді першої інстанції, ОСОБА_2 не заперечував, що відмовився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак в стані наркотичного сп'яніння не перебував.

Допитані у апеляційному суді за клопотанням ОСОБА_2 свідки ОСОБА_6. Та ОСОБА_7підтвердили, що будучи затриманим, ОСОБА_2 висловлював просьбу до працівників поліції відвезти дітей до школи. Скарги на дії працівників поліції не висловлював.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Це означає, що вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням безпеки дорожнього руху та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

По даній справі дії водія ОСОБА_2, які полягають в ухиленні (відмові) від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху та містять в собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що працівники поліції в порушення вимог чинного законодавства відмовили йому в проведені перевірки на стан сп'яніння на місці зупинки, є безпідставними.

В п.12. розділу 2 Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Наведене вище свідчить про те, що працівниками поліції не було порушено порядок проведення огляду водія ОСОБА_2 на виявлення стану наркотичного сп'яніння, їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції, оскільки огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише у закладі охорони здоров'я.

В ході апеляційного перегляду твердження ОСОБА_2 щодо неповного та необ'єктивного розгляду, порушення судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм, свого підтвердження не знайшли.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладено з урахуванням загальних правил, визначених в ст. 33 КУпАП. При цьому суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, пом'якшуючі відповідальність обставини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та обрав стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на вищевикладене, оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області І.С. Значок