Рішення № 63886918, 27.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
27.12.2016
Номер справи
904/10371/16
Номер документу
63886918
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.2016 Справа № 904/10371/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг України", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 17 437 грн. 83 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, ордер від 21.10.2016р. №387/000043 (був присутній у судових засіданнях 08.12.2016р. та 14.12.2016р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 12.10.2016р. №14-404юр;

ОСОБА_3 представник, дов. від 30.06.2016р. №14-257юр (був присутній у судовому засіданні 08.12.2016р.).

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до 14.12.2016р. та до 27.12.2016р.

Позивач просить стягнути з відповідача 17 437 грн. 83 коп., що складає 8 597 грн. 89 коп. індексації заборгованості за роботи, виконані відповідно до умов договору від 30.04.2015р. №2212 та 8 839 грн. 94 коп. - 3% річних. Також, позивач просить стягнути з відповідача 5 000 грн. 00 коп. вартості витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач у відзиві (вх. №75639/16 від 08.12.2016р.) на позовну заяву просить у позові відмовити повністю, посилаючись на те, що: - позовні вимоги обґрунтовані преюдиційними обставинами, встановленими рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016р. по справі №904/3819/16, яким з ПАТ "АМКР" стягнено на користь позивача заборгованість за договором від 30.04.2015р. №2212 в розмірі 721 700 грн. 87 коп., що складалася з 665 724 грн. 00 коп. - заборгованості за поставлену продукцію, 45 417 грн. 86 коп. - інфляційних втрат та 10 559 грн. 01 коп. річних; - наказ господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3819/16 було виконано в примусовому порядку та грошові кошти на його виконання перераховані позивачу 21.10.2016р.; - таким чином, позовні вимоги по даній справі фактично є вимогами про повторне застосування до відповідача заходів відповідальності за прострочення виконання одного й того ж грошового зобовязання, що становить порушення вимог частини 1 статті 61 Конституції України; - в розумінні норм чинного законодавства України відшкодуванню підлягають витрати за оплату послуг саме адвоката, з яким укладено договір про надання правової допомоги в рамках конкретної справи; - позивачем додано до позовної заяви договір про надання юридичних послуг від 21.10.2016р. №21/10-16, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг України" (замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (виконавець); - відтак, вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на оплату послуг адвоката є неправомірною, необґрунтованою та не підтверджується належними та допустимими доказами.

Також відповідач у додаткових письмових поясненнях (вх. №76615/16 від 13.12.2016р.) зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, з огляду на наступне: - частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачений обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, виникненню якого передує відповідна вимога кредитора; - вимог про сплату заявлених до стягнення у позові сум позивач не предявляв, що свідчить про відсутність підстав для стягнення вказаних сум з відповідача, оскільки визначені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України умови для їх стягнення відсутні.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016р. у справі №904/3819/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення грошових коштів в сумі 722 675 грн. 75 коп. позов задоволено частково; з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна" стягнено: 665 724 грн. 00 коп. основного боргу, 10 559 грн. 01 коп. 3% річних, 45 417 грн. 86 коп. інфляційних, 10 825 грн. 52 коп. судового збору, 5 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016р. у справі №904/3819/16 змінено, а його резолютивну частину викладено в наступній редакції:

" Позов задовольнити в частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім - інжиніринг Україна" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 39/1, код ЄДРПОУ 39135734) 665 724,00 грн. основного боргу, 10 559,01 грн. 3% річних, 45 417,86 грн. інфляційних, 10 825,52 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити."

В подальшому постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016р. у справі №904/3819/16 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. залишено без змін та стягнено з відповідача на користь позивача 20 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016р. у справі №904/3819/16 встановлено, що:

- 30.04.2015 року між ТОВ "Нафтохім-інжиніринг Україна" (далі позивач або підрядник) та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач або замовник) був укладений договір № 2212 від 30.04.2015 року на виконання обстеження технічного стану будівель та споруд з розробкою паспортів технічного стану (надалі - Договір), відповідно до Розділу 1 якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з обстеження технічного стану будівель та споруд з розробкою паспортів технічного стану об'єктів Гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у 2015 році згідно зі змістом та у терміни визначені календарним планом (додаток №1) та згідно з запитом на надання технічної пропозиції (додаток 4);

-згідно з п. 3.3 Розділу 3 договору, розрахунок з позивачем за надані послуги здійснюється щомісяця на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), змінних рапортів, заправочної відомості на витрати дизельного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 (десяти) банківських днів після здачі повного пакету документів по даному пункту;

-відповідно до п. 4.1 Договору передбачено, що передача Замовнику оформленої у встановленому порядку документації, в цілому чи окремих етапів, здійснюється Підрядником в терміни, які передбачені календарним планом робіт (додаток №1); у випадку дострокової передачі документації Замовник залишає за собою право достроково прийняти та оплатити її;

-згідно з п. 4.3 Договору передбачено умови здачі та приймання робіт, відповідно до яких передача Замовнику оформленої в установленому порядку і узгодженої з Замовником документації, як по усій роботі, так і з окремих етапів здійснюється Підрядником з відповідними супровідними документами; одночасно Підрядник подає Замовнику акт здачі-приймання документації (пп. 4.3.2 Договору); замовник, в разі відсутності зауважень до документації, у термін 10 календарних днів з дня її отримання, зобов'язаний прийняти роботу і підписати акт здачі-приймання документації та повернути один екземпляр акту Підряднику (пп. 4.3.4 Договору);

·позивачем були виконані роботи на суму 840 684 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, а саме:

·акт № 03/15 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 03 червня 2015 року на суму 120 000 грн. 00 коп.;

·акт № 15/06 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 22 червня 2015 року на суму 44 184 грн. 00 коп. ;

·акт № 16/06 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 23 червня 2015 року на суму 41 760 грн. 00 коп. ;

·акт № 20/07 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 20 липня 2015 року на суму 54 960 грн. 00 коп.;

·акт № 14/08 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 14 вересня 2015 року на суму 121 824 гривні 00 коп.;

·акт № 17/08 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 17 серпня 2015 року на суму 14 892 гривні 00 коп.;

·акт № 02/09 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 вересня 2015 року на суму, що підлягає сплаті в розмірі 21 000 грн. 00 коп.;

·акт № 01/09 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 вересня 2015 року на суму 50 184 гривні 00 коп.;

·акт № 29/09 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 вересня 2015 року на суму 22 224 гривні 00 коп.;

·акт № 1/10 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 жовтня 2015 року на суму 42 120 гривні 00 коп.;

·акт № 3/10 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 жовтня 2015 року на суму 107 460 гривні 00 коп.;

·акт № 2/10 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 жовтня 2015 року на суму, що підлягає сплаті в розмірі 5 088 гривні 00 коп.;

·акт № 6/10 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 жовтня 2015 року на суму 55 224 гривні 00 коп.;

·акт № 5/10 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 29 жовтня 2015 року на суму 38 412 гривні 00 коп.;

·акт № 4/10 здачі приймання виконаних робіт до Договору №;2212 від 30.04.2015 року від 29 жовтня 2015 року на суму 4 824 гривні 00 коп.;

·акт № 15/1/11здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 30 листопада 2015 року на суму 62 052 гривні 00 коп.;

·акт № 15/11 здачі приймання виконаних робіт до Договору №2212 від 30.04.2015 року від 30 листопада 2015 року на суму 34 476 гривні 00 коп.;

-відповідач частково здійснив оплату виниклої заборгованості на суму 174 960 грн. 00 коп.; отже, сума основного боргу за виконані позивачем роботи склала 665 724 грн. 00 коп., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню;

-позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 46 127 грн. 66 коп.;

-позивачем невірно було розраховано інфляційні, а саме по акту виконаних робіт №15/1/11 від 30.11.2015 року та акту виконаних робіт № 15/11 від 29.11.2015 року позивачем невірно взято період стягнення, а саме зазначено період грудень 2015 квітень 2016 року, але у звязку з тим, що строк оплати настав у відповідача 29.12.2015 року та 28.12.2015 року відповідно, стягненню підлягають інфляційні за період з січня 2016 року по квітень 2016 року;

-у звязку з цим стягненню підлягають інфляційні по акту виконаних робіт № 15/1/11 від 30.11.2015 року у розмірі 3 136 грн. 05 коп. та по акту виконаних робіт № 15/11 від 29.11.2015 року у сумі 1742 грн. 39 коп.; а відтак інфляційні підлягають стягненню у розмірі 45 471 грн. 86 коп.;

-позивачем невірно було розраховано 3% річних, а тому до стягнення підлягають 3% річних у сумі 10 559,01 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частинам 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у справі №904/3819/16 встановлено прострочення відповідача, як боржника, за період по 10.05.2016р. включно.

У відповідності до пункту 9 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3819/16 було виконано відповідачем добровільно лише 21.10.2016р., про що свідчить виписка по рахунку позивача за 21.10.2016р. (а.с. 15). Оскільки мало місце несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, встановлене рішенням господарського суду, позивач з посиланням на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань за договором від 30.04.2015р. №2212 щодо оплати вартості виконаних робіт нарахував та просить стягнути з відповідача індексацію суми заборгованості за травень-вересень 2016р. та 3% річних за період з 11.05.2016р. по 20.10.2016р.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (постанова Вищого господарського суду України від 01.11.2012р. № 5011-32/5219-2012).

Аналогічну правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010р. № 10/25, від 04.07.2011р. № 13/210/10, від 12.09.2011р. № 6/433-42/183, від 14.11.201р. № 12/207 та від 23.01.2012р. № 37/64.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, суд вважає правомірними і обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8 597 грн. 89 коп. інфляційного збільшення за період з травня 2016р. по вересень 2016р.

При перевірці розрахунку втрат від інфляції господарським судом враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов'язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.

Згідно розрахунку 3% річних становлять 8 839 грн. 94 коп. (з 11.05.2016р. по 20.10.2016р.).

З урахуванням викладеного доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, у тому числі судовий збір у сумі 1 378 грн. 00 коп. та витрати на послуги адвоката у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд виходив з принципу співрозмірності оплати за надані послуги та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до умов Договору від 21.10.2016р. №21/10-16 про надання юридичних послуг, укладеного між позивачем, як замовником, та адвокатом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як виконавцем, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання надавати юридичну допомогу в обсязі та умовах, передбачених даним договором, а замовник зобовязується оплатити зазначені юридичні послуги на умовах Договору.

Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: а) підготовка позовної заяви, заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг до господарського судів усіх інстанцій у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтовім-інжиніринг Україна" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення збитків за Договором №2212 від 30.04.2015р. на виконання обстеження технічного стану будівель та споруд з розробкою паспортів технічного стану за період з 10.05.2016р. по 21.10.2015р.; б) надання консультацій з питань, що стосуються розгляду вказаних справ; в) представництво у встановленому порядку інтересів замовника в усіх господарських судах усіх інстанцій при розгляді усіх справ (пункт 2.1 Договору від 21.10.2016р. №21/10-16 про надання юридичних послуг).

Умовами пункту 4.1 Договору від 21.10.2016р. №21/10-16 про надання юридичних послуг передбачено, що за виконану виконавцем роботу замовник перераховує на поточний рахунок виконавця або сплачує готівкою оплату за юридичні послуги підготовку процесуальних документів та участь у розгляді справи в суді першої інстанції в сумі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідно до свідоцтва від 15.12.2008р. №0969 про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно видаткового касового ордера від 11.11.2016р. ОСОБА_1 позивачем було видано на підставі Договору від 21.10.2016р. №21/10-16 про надання юридичних послуг 5 000 грн. 00 коп. (а.с. 88).

Відповідно до пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК; відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій; у разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (пункт 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Виходячи з викладеного, господарський суд вважає розумними витрати на послуги адвоката у розмірі 1 000 грн. 00 коп., оскільки, по-перше, сума позову є незначною 17 437 грн. 83 коп., по-друге, обставини справи вже були встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016р. у справі №904/3819/16, по-третє, справа є нескладною. До того ж позивачем не надано доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у сумі 5 000 грн. 00 коп., а наявність у адвоката ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата юридичних наук відповідно до диплому кандидата наук ДК №041331 та вченого звання доцента згідно атестату доцента 12ДЦ №036014 не може впливати на визначення розміру витрат в сторону збільшення.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Криворіжсталі (Орджонікідзе), 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг України" (50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Пушкіна, 39/1; ідентифікаційний код 39135734) 8 597 грн. 89 коп. - інфляційних нарахувань, 8 839 грн. 94 коп. - річних, 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору та 1 000 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

статті 84 ГПК України,

„30„ грудня 2016р.

Попередній документ : 63886917
Наступний документ : 63886921