Ухвала суду № 63886608, 28.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №634/727/16-ц Головуючий суддя І інстанції Нестеренко О. С.

Провадження № 22-ц/790/7971/16 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Інші справи позовного провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Коваленко І.П.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.

В обґрунтування позову зазначає, що 21 жовтня 2009 року між нею та ОСОБА_1 досягнуто попередньої усної домовленості щодо купівлі-продажу у майбутньому земельної ділянки, яка знаходиться на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області. Відповідач попередньо отримав грошові кошти у сумі 50000,00 грн., про що складено 21 жовтня 2009 року розписку.

Крім того, на підтвердження доказів власних намірів у майбутньому укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідач надав їй право користування цією земельною ділянкою та видав 24 листопада 2009 року відповідну довіреність .

Однак договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства укладено не було.

Наявність тривалого мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є перешкодою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами.

Вона звернулася до відповідача з письмовою вимогою про повернення майна, отриманого без достатньої правової підстави. Відповідачем надана відповідь, в якій він заперечує факт надання розписки, посилається на відсутність укладеного договору позики грошових коштів, хоча власноруч написав розписку, в якій підтвердив факт отримання грошових коштів саме за продаж земельної ділянки.

Просить стягнути безпідставно набуті грошові кошти у сумі 50000 грн., витрати на правову допомогу - 4060 грн. та судовий збір.

Відповідач проти позову заперечував. Ніяких договірних правовідносин щодо укладання договору позики, договору купівлі-продажу між ним та позивачкою не існувало. Хоча факт отримання грошей в сумі 10000,00 грн. та написання розписки не заперечує.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 50000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 4060,00 грн., судовий збір у розмірі 580,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає що 24 листопада 2009 року ним видано довіреність на ім'я ОСОБА_2, якою позивачку уповноважено здавати в оренду належну йому земельну ділянку розміром 4,4070 гектарів., отримувати продукцію та грошові кошти згідно укладених договорів оренди на умовах, які будуть визначені нею самостійно, виходячи із розумної доцільності.

Позивачкою надано грошові кошти у розмірі 50000 грн. не тільки за те, що між сторонами в майбутньому виникнуть правовідносини щодо купівлі-продажу земельної ділянки, а й щодо надання ОСОБА_2 можливості користуватися даною земельною ділянкою за довіреністю. Отже, між сторонами існують договірні відносини, а тому вимоги позивачки не можуть ґрунтуватися на безпідставності надання грошових коштів.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що угода відносно купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами не відбулася, а тому відповідач має повернути отримані ним кошти.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 21 жовтня 2009 року між сторонами складена розписка, відповідно до умов якої ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку площею 4,4070 га, яка належить ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на землю, виданого згідно розпорядження голови Сахновщинської райдержадміністрації №157 від 17 червня 2003 року та знаходиться на території Катеринівської сільської ради.

Кошти за ділянку у сумі 50000 грн. ОСОБА_1 від ОСОБА_2 отримав (а.с. 18).

Факт написання такої розписки та отримання коштів ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідно до п. 15 Перехідних Положень ЗК України( у реакції на час виникнення правовідносин) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

У наступному мораторій продажу продовжувався.

За таких обставин позивачка не може зареєструвати на своє ім'я право власності на цю земельну ділянку, тобто, угода не відбулася, а тому отримані ОСОБА_1 кошти за цією розпискою підлягають поверненню позивачці.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача, то вони судовою колегією не приймаються.

Факт видачі ОСОБА_1 довіреності на ім'я ОСОБА_2 24 листопада 2009 року на розпорядження цією земельною ділянкою, укладення договорів оренди правового значення при розгляді даного позову немає.

У випадку порушення прав ОСОБА_1 при укладанні таких договорів він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Колегія вважає зайвим додаткове посилання суду на вимоги ст. 1166 ЦК України, оскільки ці кошти не є відшкодуванням шкоди.

Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права,доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: