Рішення № 63884335, 21.11.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.11.2016 Єдиний унікальний номер 205/6253/16-ц

Справа №2/205/2886/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Мікуновій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 19 серпня 2016 року звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із даним позовом (а.с. 3-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем з 14 серпня 1999 року, який на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2014 року, розірвано.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні.

На підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2015 року із ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Проте, позивачка зазнає значних додаткових витрат на утримання дитини. У свою чергу відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, тому позивачка вважає за необхідне поставити питання щодо стягнення з відповідача понесених нею додаткових витрат на лікування та розвиток дитини.

На підставі викладеного та посилаючись на обґрунтування позовної заяви позивачка просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 1/2 частину понесених витрат на лікування дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 16144,18 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2016 року до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_3(а.с.72).

Позивачка в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_6, в судовому засіданні проти вимог позову заперечував у повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_4, в судовому засіданні проти вимог позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини неявки не повідомив.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні. Повний текст складений 25 листопада 2016 року.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилась дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5,6).

В травні 2016 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_3 (а.с.8).

Встановлено, що від попереднього шлюбу ОСОБА_3 має дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.64).

Неповнолітня ОСОБА_5 проживає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.78) та перебуває на її утриманні.

ОСОБА_5 навчається в 10-А класі НВК №148 «Планета Щастя» м.Дніпропетровська з 01.09.2010 року (а.с.10).

Дитина має офтальмологічні захворювання, у зв'язку із чим проходила лікування у лікаря офтальмолога. Крім того, дитина потребує лікування лікаря стоматолога (а.с.33-44).

Позивачка знаходиться на обліку в Ленінському УПСЗН м. Дніпропетровська та отримує допомогу по вагітності та пологах, за період з січня 2015 року по жовтень 2016 року отримала грошові кошти в сумі 1492,88 грн.. (а.с.79).

ОСОБА_2 працює в ВКФ «Віта-Авто» на посаді водія-експедитора, його заробітна плата за період з вересень 2015 року по серпень 2016 року становить 18310,39 грн., за винятком аліментів (а.с. 66).

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Будьонного)АДРЕСА_2, разом з ним проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с. 63).

На підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2015 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 12.02.2015 року і до повноліття дитини (а.с. 7).

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи, що за ст. 27 Європейської конвенції про права дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи із того, що в силу принципу рівності прав і обовязків батьків щодо участі у додаткових витратах на дитину, у судовому засіданні доводи позивачки щодо фактично понесених нею витрат на лікування дитини знайшли своє підтвердження, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення із відповідача суми додаткових витрат витрачених нею на лікування дитини в розмірі 50% від загальної суми витрат, що становить згідно наданих квитанцій та платіжних доручень (13829 грн. *50%=6914,50 грн.), тобто 6914,50 грн.

Суд зауважує, що позовні вимоги заявлені позивачкою стосуються лише витрат повязаних із лікуванням дитини, у зв'язку із чим, ставиться критично до наданих позивачкою у обґрунтування своїх вимог довідки щодо навчання дитини та квитанцій про його оплату, а також, до квитанцій якими нею сплачені благодійні внески, тому не приймає їх до уваги.

Таким чином, суд з урахуванням встановлених обставин по справі, оцінюючи здобуті по справі докази що їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності звязку у сукупності, вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на користь позивачки додаткові витрати на лікування дитини в сумі 6914,50 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у звязку із чим, із відповідача на користь позивачки належить стягнути судовий збір в сумі 275,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180, 185 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, - задовольнити частково

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину у сумі 6914 грн.50 коп. (шість тисяч девятсот чотирнадцять грн. 50 коп.) та судові витрати по справі у сумі 275 грн.60 коп. (двісті сімдесят пять грн. 60 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С. Шавула