Ухвала суду № 63883940, 25.11.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2944/15-ц

2-з/0203/162/2016

У Х В А Л А

25 листопада 2016 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

Головуючого судді Казака С.Ю.

при секретарі Булеці А.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

25.11.2016 року позивач подав до суду заяву, в якій просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться у нього або в третіх осіб, а також вчиняти дії щодо відчуження всього рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, до набрання законної сили судовим рішенням по справі. Окрім цього, в порядку забезпечення позову позивач просив заборонити відповідачу виїзд за межі України до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

В судове засідання позивач не зявився.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на необгрунтованість заяви, а також те, що обмеження у праві виїзду за межі України в порядку забезпечення позову не передбачено законодавством.

Відповідно до розяснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, визначені в ч.1 ст.152 ЦПК України, якою не передбачено такого способу забезпечення позову судом, як обмеження відповідача у праві виїзду за межі України.

Таке обмеження встановлено спеціальною нормою ст.377-1 ЦПК України, яка може застосовуватись судом на стадії виконання судових рішень, що набрали законної сили та за відповідним поданням державного виконавця.

В звязку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу у виїзді за межі України до набрання законної сили рішенням по справі.

В частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача, а також заборони відчуження майна, суд враховує, що позивачем у відповідності до вимог п.3 ч.2 ст.151 ЦПК України до заяви не надано відповідних відомостей щодо наявності у відповідача будь-якого майна, його виду та вартості, місцезнаходження, що позбавляє суд перевірити обґрунтованість заяви в цій частині та визначитись стосовно співмірності запропонованих заходів забезпечення з розміром заявлених позовних вимог.

А тому, в задоволенні заяви в частині накладення арешту на майно та кошти відповідача та заборони відчуження майна, також слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.Ю.Казак