Ухвала суду № 63881622, 21.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2016 рокусправа № 804/4607/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі № 804/4607/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Фудс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Малбі Фудс» (далі - позивач) задоволено. Суд визнав протиправним та скасував прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 21.01.2016 року.

З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, відповідач посилається на помилкове застосування судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та прийняти нове судове рішення, яким позивачу відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав, що суд повно встановив обставини справи і прийняв законне рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, просив суд скаргу задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем при проведенні інвентаризації актів перевірок встановлено, що при винесенні податкового повідомлення - рішення № 0000092302 від 21.01.2013 за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Малбі Фудс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., були помилково застосовані штрафні санкції по податку на додану вартість у розмірі 25%, оскільки на дату винесення податкового повідомлення - рішення не була врахована інформація щодо попередньої документальної планової виїзної перевірки позивача (акт перевірки № 4023/231/32998661 від 19,10.2011 року) за результатами якої було встановлено заниження податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року.

За порушення п.123.1. ст.123 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-У1 (із змінами та доповненнями) не застосовано штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0000092302 від 21.01.2013 в розмірі 90 121,75 грн.. В результаті відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000142200 від 21.01.2016, у якому додатково нараховані штрафні санкції по податку на додану вартість відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки від 08.01.2013 року № 18/222/32998661.

Скасування податкового повідомлення-рішення №0000142200 від 21.01.2016 року, яке винесено на підставі Акту документальної планової виїзної перевірки від 08.01.2013 року № 18/222/32998661 і було предметом позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно з п. 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо гака податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.2 ПКУ визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ПКУ, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Таким чином, з огляду на викладене, при відсутності умов, визначених ст.39 та ст.102.2 ПКУ, граничний строк, після якого контролюючі органи не можуть визначати грошові зобов'язання починається останнім днем граничного строку подання податкової декларації і закінчується закінченням 1095 днів (3х років).

З урахуванням викладеного, положеннями ПКУ передбачено єдині строки як для донарахування грошових (податкових) зобов'язань, так і для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм податкового законодавства.

Штраф, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000092302 від 21.01.2013 у розмірі 90 121,75 грн., нарахований відповідно до п.2 висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 08.01.2013 року № 18/222/32998661, де встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 360 487,00 грн., у тому числі за листопад 2011 року в сумі 1658,00 грн., за липень 2012 року в сумі 358 830 грн..

В даному випадку відповідач не мав права донараховувати штраф у розмірі 90 121, 75 грн., оскільки перевірка вже була проведена та прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, податкове повідомлення - рішення № 0000142200 складено 21 січня 2016 року, вже після спливу строку, що дорівнює 1095 днів, а тому відповідач не мав права донараховувати штраф у розмірі 90 121,75 грн..

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Судом правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у справі № 804/4607/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак