Постанова № 63881298, 21.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 грудня 2016 року 08:40 справа №826/20603/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент"доВідділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києвіпровизнання протиправною та скасування постановиО Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сіті-Девелопмент") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 13 жовтня 2014 року ВП №44407926.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2015 року К/800/15050/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року прийнято адміністративну справу №826/20603/14 до провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25 квітня 2016 року позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Гресь Т.О. у виконавчому провадженні ВП №44407926 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року №826/18208/13-а.

Позивач вважає, що вищезазначена постанова про закінчення виконавчого провадження від 13 жовтня 2014 року є протиправною, прийнята державним виконавцем з порушенням встановленого законом порядку і за відсутності для цього правових підстав, порушує права та законні інтереси позивача, адже позивач не є боржником за судовим рішенням, яке підлягало виконанню, тому до нього не можуть бути застосовані наслідки невиконання рішення суду без поважних причин (накладення штрафу і звернення до правоохоронних органів).

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що державний виконавець діяв у порядку та в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а постанова про закінчення виконавчого провадження від 13 жовтня 2014 року винесена на підставах, передбачених законом, а тому скасуванню не підлягає

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року у справі №826/18208/13-а позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до ТОВ "Сіті-Девелопмент" і ТОВ "Бутовий Камінь" про застосування заходів реагування задоволено повністю.

Застосовано до позивача та ТОВ "Бутовий Камінь" заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи цих підприємств по будівництву житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визначено спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів" від 21 жовтня 2004 року №130, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та на двері будівель житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві. Постанову звернуто до негайного виконання.

30 грудня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/18208/13-а видано виконавчий лист, відповідно до якого боржником зазначено позивача, стягувачем: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

18 серпня 2014 року головним державним виконавцем Козаком Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП №44407926 про примусове виконання вищезазначеного виконавчого листа. Передбачено строк для добровільного виконання до 25 серпня 2014 року.

29 серпня 2014 року державний виконавець виходом за адресою: АДРЕСА_1, з метою перевірки виконання рішення суду, встановив, що боржником рішення суду не виконано, відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та на двері будівлі житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом не проводилось, що підтверджує акт державного виконавця від 29 серпня 2014 року.

29 серпня 2014 року головним державним виконавцем Козаком Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу на керівника боржника - ОСОБА_1 штрафу в розмірі 680,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.

29 серпня 2014 року головним державним виконавцем Козаком Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено керівнику позивача вимогу про виконання рішення суду та зупинення роботи підприємства по будівництву житлового комплексу в строк до 10 вересня 2014 року.

03 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Гресь Т.О. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено повторну вимогу про виконання рішення суду у строк до 09 жовтня 2014 року.

10 жовтня 2014 року державний виконавець виходом за адресою: АДРЕСА_1, встановив, що боржником рішення суду не виконано, відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та на двері будівлі житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом не проводилось, що підтверджує акт державного виконавця від 29 серпня 2014 року.

10 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Гресь Т.О. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу на керівника боржника штрафу в розмірі 1360,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.

13 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Гресь Т.О. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві внесено до Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві подання державного виконавця про притягнення особи до кримінальної відповідальності, яким державний виконавець просив вирішити питання про притягнення керівника позивача ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Окрім того, 13 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Гресь Т.О. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції від 20 липня 2014 року, що діяла на момент винесення спірної постанови).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Позивач стверджує, що за змістом резолютивної частини рішення у справі №826/18208/13-а, на підставі якого відкрито виконавче провадження, примус до його виконання адресований Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, а позивач не є суб'єктом виконання визначених судовим рішення заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, оскільки у виконавчому листі від 10 грудня 2013 року №826/18208/13-а чітко вказано, що боржником є ТОВ "Сіті-Девелопмент", а стягувачем - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Як наслідок, саме позивач безпосередньо зобов'язаний зупинити роботи по будівництву житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1.

Окрім того, згідно абзацу п'ятого розділу 2 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року №130 (далі по тексту - Інструкція), виконання постанови про застосування запобіжних заходів - вжиття керівником (власником) об'єкта заходів щодо усунення порушень норм та правил пожежної безпеки, викладених у констатуючій частині постанови про застосування запобіжних заходів, та здійснення посадовою особою органу держпожнагляду заходів, указаних у розпорядчій частині щодо зупинення роботи (експлуатації) на відповідному об'єкті, та встановлення нею контролю.

Відповідно до пункту 6.7. Інструкції у разі усунення на об'єкті, до якого застосовано запобіжний захід, порушень вимог правил пожежної безпеки у повному обсязі керівник (власник) об'єкта або фізична особа - підприємець надає до органу держпожнагляду, який виніс постанову, письмове звернення щодо припинення дії постанови.

Отже, законодавство передбачає, які дії зобов'язаний вчинити боржник у разі винесення постанови про застосування запобіжних заходів, тобто обов'язок виконати постанову про застосування запобіжних заходів належить боржникові.

Суд звертає увагу, що матеріали виконавчого провадження та матеріали судової справи не містять доказів вжиття позивачем заходів щодо усунення порушень норм та правил пожежної безпеки, які стали підставою для застосування заходів реагування.

Відповідно до частини першої і абзацу другого частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно зі статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Отже, законом передбачені різні правові наслідки виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, залежно від того, чи може бути проведено виконання з участю чи без участі боржника.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Таким чином, виконавче провадження підлягає закінченню за пунктом 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" лише за умови, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, і державним виконавцем здійснено всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, в тому числі накладено на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та внесено подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Вищий адміністративний суд України повертаючи справу на новий розгляд зазначив, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи можливе виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року у встановлений цим судовим рішенням спосіб без участі боржника - ТОВ "Сіті-Девелопмент", та не перевірили, чи міг державний виконавець самостійно або із залученням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві вжити заходів щодо виконання рішення суду відповідно до наданих йому повноважень.

Відповідно до абзацу третього розділу 2 Інструкції зупинення - захід, що застосовується на підставі вмотивованого письмового рішення уповноваженої посадової особи органу держпожнагляду, яка унеможливлює подальшу роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд та інших об'єктів, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, проведення пожежонебезпечних робіт та дію виданих дозволів на право проведення таких робіт, виконання проектів будівництва, а також проведення будівельно-монтажних робіт, до повного усунення порушень.

Абзацами першим та третім пункту 6.2 Інструкції встановлено, що постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.

У разі перешкоджання громадянами, керівниками (власниками) об'єктів діям посадових осіб органів держпожнагляду при виконанні своїх функцій, органами (посадовими особами) держпожнагляду направляються відповідні інформації до органів прокуратури або суду тільки після вжиття всіх наданих законодавством прав.

Згідно абзацу шостого розділу 2 Інструкції приведення постанови про застосування запобіжних заходів у дію - здійснення посадовою особою органу держпожнагляду заходів щодо зупинення роботи (експлуатації) на відповідному об'єкті шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення.

Таким чином, Інструкцією встановлено, що заходи щодо зупинення роботи на об'єкті шляхом опечатування, опломбування і знеструмлення здійснюються посадовими особами органу держпожнагляду.

Боржник, в свою чергу, зобов'язаний не перешкоджати вищезазначеним посадовим особам здійснювати заходи щодо зупинення роботи відповідного об'єкту.

Окрім того, відповідно до пункту 6.4 Інструкції зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід.

При залученні спеціаліста служби енергонагляду району (міста) посадова особа органу держпожнагляду, якій доручено приведення постанови в дію, направляє на адресу керівництва, де працює спеціаліст, відповідний лист із зазначенням дати та часу приведення постанови в дію.

Отже, чинне законодавство передбачає можливість виконання постанови про застосування заходів реагування без залучення боржника, силами посадових осіб держпожнагляду та спеціалістів служби енергонагляду.

Матеріали справи підтверджують, що державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження, здійснювалися лише виходи за адресою: АДРЕСА_1, де проводилося будівництво житлового комплексу з житловими будинками терасного типу з метою перевірки виконання рішення суду, складалися відповідні акти державного виконавця за результатами огляду, направлялися позивачу вимоги виконати рішення суду та виносилися постанови про накладення штрафів на керівника позивача.

Проте, державним виконавцем на виконання статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідних положень Інструкції спеціалісти Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві та спеціалісти служби енергонагляду до примусового виконання рішення суду не залучалися.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що рішення суду можливо виконати без участі боржника, відповідачем не вжиті всі заходи по виконанню рішення, які могли призвести до його виконання, а тому, постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 11 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" прийнята державним виконавцем неправомірно, та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Окрім того, Вищий адміністративний суд України повертаючи справу на новий розгляд зазначив, що суд першої інстанції не обґрунтував свого рішення про залишення в силі постанови державного виконавця від 13 жовтня 2014 року ВП №44407926 в частині направлення до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві подання для вирішення питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, зокрема, не зазначив, чи містила оскаржена постанова вказаний припис.

Як зазначено вище, відповідно до частин другої та третьої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом вноситься державним виконавцем як у випадку неможливості виконати рішення без участі боржника так і у випадку, коли виконання може бути проведено без участі боржника.

Отже, в обох випадках у разі не виконання рішення суду боржником державним виконавцем вноситься до правоохоронних органів відповідне подання.

Матеріали справи підтверджують, що 13 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Гресь Т.О. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві внесено до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві подання державного виконавця про притягнення особи до кримінальної відповідальності, яким державний виконавець просим вирішити питання про притягнення керівника позивача ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Окремо від подання державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 13 жовтня 2014 року, яка не містила припису про внесення подання до правоохоронних органів.

Таким чином, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 жовтня 2014 року не впливає на внесення відповідного подання до правоохоронних органів на підставі статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Стосовно посилання позивача на необізнаність про відкриття виконавчого провадження суд зазначає наступне.

Згідно з частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції за 20 серпня 2014 року свідчить, що позивачу направлено постанову про відкриття виконавчого провадження 20 серпня 2014 року. Згідно довідки про відстеження пересилання поштових відправлень рекомендований лист отримано представником позивача за довіреністю 03 вересня 2014 року.

На виконавчому провадженні ВП №44407926 містяться відмітки про ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження 05 вересня та 26 вересня 2014 року.

Окрім того, заявою від 09 вересня 2014 року позивач підтвердив, що ознайомлений з вимогою державного виконавця від 29 серпня 2014 року та просив державного виконавця відкласти виконання рішення суду не місяць у зв'язку із складностями у часі.

Отже, доводи позивача про необізнаність про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими.

Позивач мав час до внесення державним виконавцем відповідного подання до правоохоронних органів вчинити дії на усунення порушень, які стали підставою для застосування до нього заходів реагування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Гресь Т.О. про закінчення виконавчого провадження від 13 жовтня 2014 року ВП №44407926.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Девелопмент" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко