Ухвала суду № 63880898, 27.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/2350/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивачів - ОСОБА_1

представника Полтавської обласної ради - Кашпіровський М.А.

представника Полтавської ОДА - Ковальчук І.В.

представника третьої особи - Чуй А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про залишення без розгляду позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська обласна рада, третьої особи ТОВ "Агротехсервіс" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної ради, Полтавської обласної державної адміністрації (ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс" (далі - ТОВ "Агротехсервіс") про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невжиття заходів для реального виконання пункту 6.6 Плану приватизації державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства, затвердженого наказом голови Фонду комунального майна Полтавської області від 24 лютого 1994 року №79-п, пунктів 4 та 5.2 договору купівлі-продажу державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства від 28 лютого 1994 року; зобов'язання Полтавську обласну раду та Полтавську обласну державну адміністрацію протягом трьох днів після набрання рішенням суду законної сили застосувати ефективні заходи для виконання пункту 6.6 Плану приватизації та пункту 4 договору купівлі-продажу від 28 лютого 1994 року.

Представником третьої особи в судовому засіданні заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. В казане клопотання обґрунтовано тим, що починаючи з червня 2009 року позивачі неодноразово зверталися до суду з позовами про визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування та державної влади, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 28.02.1994, свідоцтва про право власності на майно від 21.09.2007, однак з даним позовом звернувся лише в червні 2014 року поза межами строку встановленого статтею 99 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої вищенаведеної статті, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із даним позовом, слугувала незгода позивачів із бездіяльністю відповідачів, яка виразились: у не вжитті заходів для реального виконання п. 6.6 Плану приватизації, п. 4, п. 5.2 Договору купівлі - продажу від 28.02.1994.

Судом встановлено, що з метою захисту своїх порушених прав позивачі неодноразово звертались до суду з позовами про визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування та державної влади, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 28.02.1994, свідоцтва про право власності на майно від 21.09.2007 та іншими.

Таким чином, з боку позивачів вчинялися дії щодо відновлення свого порушеного права.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними, а відтак, вважає за необхідне відмовити в задоволені клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення без розгляду позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська обласна рада, третьої особи ТОВ "Агротехсервіс" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена. Заперечення проти неї може бути викладено в апеляційній скарзі на судове рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Повний текст ухвали складено 03 січня 2017 року.

Суддя С.С. Бойко