Постанова № 63880645, 27.12.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2016 р. Справа № 809/1446/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Хомі О.В.,

за участю: представників позивача - Жарського Т.В., Сторожук Ю.В.,

представника відповідача - Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 29.06.2016 № 0007561503, 0007571503,-

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ" (далі-позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2016 № 0007561503, 0007571503.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки з липня 2016 року було арештовано майно боржника та оголошено заборони на його відчуження та арештовано кошти боржника, а це призвело до зупинення фінансово-господарських (розрахункових) операцій за рахунками, внаслідок чого товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ" не мало можливості виконати відповідні зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб протягом строків, визначених п.287.3 ст. 287 ПК України. Вважає, що відповідач приймаючи податкові повідомлення-рішення не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття таких податкових повідомлень-рішень, а тому вони є безпідставними та необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Також, звернули увагу суду на те, всі рахунки позивача були заблоковані у період з липня 2015 року по квітень 2016 року, тому підприємство не з власної вини не мало можливості вчасно здійснювати орендну плату.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити тому, що посилання позивача на ту обставину, що від липня 2015 до квітня 2016 його рахунки були заблоковані державною виконавчою службою, а тому він не з своєї вини допустив заборгованість є необгрунтованою та неприйнятною, адже саме діяльність позивача призвела до виникнення боргу та заблокування цих рахунків, а отже і фінансові наслідки такої діяльності несе теж суб'єкт господарювання. Крім того, Податковий кодекс України не містить жодних винятків, які б звільняли платників податків від застосування штрафних (фінансових) санкцій внаслідок пропущення встановленого Законом строку сплати узгоджених грошових зобов'язань. Вважає, що відповідачем штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання нараховано правомірно, оскільки розмір штрафу визначено п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач самостійно у встановлений законодавством термін подав до ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з орендної плати на 2015 рік від 13.02.2015 №9014918734 і на 2016 рік від 12.02.2016 №9015746313 та обчислив податкові зобов'язання по орендній платі за землю. Також, 29.04.2016 позивачем подана уточнююча декларація по орендній платі за 2015 рік.

Заступником начальника відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати та місцевих податків управління податків і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області Малихіною І.Ю. була проведена камеральна перевірка податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ" з питань плати за землю (орендної плати за землю з юридичних осіб) за звітний податковий період 30.08.2015 - 29.04.2016 р.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2016 №2445/15-03/34084722, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення Позивачем норм податкового законодавства України, а саме: порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб протягом строків, визначених п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (а.с. 13-14).

На підставі зазначеного вище Акта перевірки ДПІ у м. Івано-Франківськ 29.06.2016 сформовано податкове повідомлення-рішення №0007561503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 20% від суми грошового зобов'язання, яка була сплачена несвоєчасно, що в розрахунку становить 181 262,25 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб та № 0007571503, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 10% від суми грошового зобов'язання, яка була сплачена несвоєчасно, що в розрахунку становить 12057,89 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (а.с. 15, 16).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач 15.07.2016 року звернувся до Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області з скаргою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень № 1507-1.

05.08.2016 року рішенням від 03 серпня 2016 року № 2040/10/0919-10-04-14 Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ "АРСЕНАЛ СІТІ" без задоволення (а.с. 21-23).

Позивач оскаржив Рішення № 2040/10/0919-10-04-14 до вищестоящого органу - Державної фіскальної служби України.

13.10.2016 ДФС України розглянула скаргу Позивача від 12.08.2016 року №1208-1 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківськ ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 29.06.2016 року № 0007561503 № 0007571503 та залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 29.06.2016 року № №0007561503, 0007571503 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги - без задоволення (а.с. 24-26).

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72). Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.72).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.) Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що по податковій декларації з плати за землю на 2015 рік від 13.02.2015 №9014918734 виявлено порушення граничних термінів сплати орендної плати за землю з юридичних осіб 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, 30.01.2016, податковий борг погашено 26.04.2016 та 29.04.2016.

По податковій декларації з плати за землю на 2016 рік від 12.02.2016 №9015746313, встановлено порушення строків сплати орендної плати за землю з юридичних осіб по граничних термінах сплати 01.03.2016, 30.03.2016 податковий борг погашено 29.04.2016.

Також судом досліджено, що 18.09.2014 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/785/14 рішенням стягнуто з ТОВ "Арсенал Сіті" на користь Івано-Франківської міської ради 1851600,99 грн. заборгованості по орендній платі та 37032,02 грн. судового збору, про що було видано судовий наказ №102 від 05.02.2015 року.

27.02.2015 заступником начальника відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошено заборони на його відчуження, та 20.07.2016 Постанова про арешт коштів боржника.

Суд критично оцінює посилання позивача на неспроможність погашення боргу з вини державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що позивачу було вищезазначеними постановами заблоковано рахунки з липня 2015 року, оскільки саме неналежне ведення господарської - діяльності та невчасна сплата рахунків позивачем привела до утворення заборгованості. Крім того, як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 20.07.2015 підставою до винесення такої заступником начальника відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Французом І.Г. слугувало невиконання боржником - ТОВ «Арсенал Сіті» самостійно, у встановлений державним виконавцем строк, рішення господарського суду Івано-Франківської області. Тобто, невиконання позивачем рішення суду в добровільному порядку призвело до його примусового виконання державною виконавчою службою шляхом арешту коштів позивача. Також, вина державної виконавчої служби щодо неправомірних дій при проведенні виконавчого провадження не встановлена відповідним рішенням суду.

У відповідності до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Норми статті 126 Податкового кодексу України поширюються також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбувається в примусовому порядку, на підставі рішення суду. Передбачена вказаною статтею відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, а розмір штрафу залежить виключно від терміну прострочення.

Пунктом 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Системно аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов'язання є узгодженим та сплачується із затримкою на визначені вказаної статтею терміни.

Податковий кодекс України не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, якою була підстава її несплати.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним застосування відповідачем до товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ" штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, відповідно заявлений товариством з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ" позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України такі з відповідача не належить стягувати.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 03.01.2017 року.