Постанова № 63880572, 27.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 р. Справа № 805/4545/16-а

Приміщення суду за адресою: 84122, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 13 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченко Т.О.

суддів Голошивця І.О., Аляб'єва І.Г.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

позивача - не з'явився

представника відповідача 1 - не з'явився

представника відповідача 2 - не з'явився

представника відповідача 3 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

25 листопада 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач 1 або ГУНП в області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 2 або МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - відповідач 3 або ГУМВС в області), в якому позивач просив:

- зобов'язати МВС України перерахувати на рахунки ГУМВС в області або його правонаступника - ГУНП в області кошти для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн;

- зобов'язати ГУНП в області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн на р/р НОМЕР_3 у відділенні № 15 ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851;

- зобов'язати ГУМВС в області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн на р/р НОМЕР_3 у відділенні № 15 ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25 березня 2015 року йому встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Посилаючись на ч. 2 ст. 19 Конституції України ст. ст. 4, 23 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», п. п. 2, 3, 10, 11 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, позивач стверджував, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто у розмірі 182 700 грн (150 х 1 218 грн).

Позивач зазначав, що незважаючи на його численні звернення, одноразова грошова допомога йому не виплачена, а тому просив задовольнити позов (а.с. 5-7, 52-55).

21 грудня 2016 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій, посилаючись на фактичне задоволення вимог в частині виплати йому одноразової грошової допомоги у сумі 182 700,00 грн, просив стягнути з відповідачів судові витрати (а.с. 72).

Відповідачі 1 і 2 свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловили.

Відповідач 3 надав письмові заперечення, сутність яких полягала у тому, що 08 грудня 2016 року на розрахунковий рахунок, відкритий ОСОБА_1 у ПАТ «ПУМБ», ГУМВС в області перерахувало одноразову грошову допомогу у сумі 182 000,00 грн., стягнення якої є предметом спору (а.с. 69).

Про дату, час і місце судового розгляд сторони повідомлені належним чином з дотримання вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідач 1 - Головне управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код 40109058) зареєстроване як юридична особа 07 листопада 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 274 102 0000 012003 (а.с. 38-39).

Відповідач 2 - Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684) зареєстроване як юридична особа 17 жовтня 2000 року, про що 16 липня 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 070 120 0000 029042 (а.с. 36-37).

Відповідач 3 - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код 08592158) зареєстроване як юридична особа 10 липня 1994 року, про що 30 листопада 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 266 120 0000 022578.

З 10 листопада 2015 року ГУМВС в області перебуває в стані припинення.

На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення ГУМВС в області як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений (а.с. 40-41).

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУМВС в області від 25 вересня 2014 року № 348о/с «По особовому складу», який виданий на підставі рапорту ОСОБА_1 від 15 вересня 2014 року, свідоцтва про хворобу № 108/163, виданого військово-лікарською комісією ГУМВС в області 12 вересня 2014 року, та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковник міліції ОСОБА_1, заступник начальника відділу боротьби із злочинами у сфері інформаційної безпеки та платіжних систем Управління боротьби з кіберзлочинністю ГУМВС в області, звільнений з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 «б» (через хворобу) з 29 вересня 2014 року.

Ці обставини підтверджені витягом з наказу ГУМВС в області від 25 вересня 2014 року № 348о/с (а.с. 11, 57) та витягом з трудової книжки серії БТ-ІІ № 2359209 (а.с. 8, 60).

ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугою років, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2, видане Пенсійним фондом України 12 листопада 2014 року (а.с. 9-10, 58-59).

25 березня 2015 року за наслідками первинного огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджено довідками до актів огляду МСЕК від 25 березня 2015 року серії 10 ААВ № 487816 та від 27 квітня 2016 року серії АВ № 0599759 (а.с. 9-10, 58-59).

Позивач звернувся до ГУМВС в області з приводу виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 09 вересня 2015 року № 15/93-Н-1777 Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС в області повідомило ОСОБА_1, що 12 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції».

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» Кабінету Міністрів України доручено привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На підставі наданих ОСОБА_1 матеріалів Управлінням фінансового забезпечення ГУМВС в області встановлено, що позивачу установлена втрата працездатності 25 березня 2015 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 поінформовано, що питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги бути вирішено після прийняття відповідної постанови Кабінетом Міністрів України, про що він буде повідомлений додатково (а.с. 12, 61).

Листом від 09 березня 2016 року № 71-73/01/26-2016 Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС в області повідомило ОСОБА_1, що за результатами перевірки, проведеної державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області», підтверджена обґрунтованість видачі йому свідоцтва про хворобу військово-лікарською комісією ГУМВС в області. Рішення про встановлення йому ІІІ групи інвалідності відповідає чинному законодавству.

Матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги направлені до МВС України 09 березня 2016 року для прийняття рішення (а.с. 13, 62).

Листом від 06 вересня 2016 року № 71-341/26/01-2016 Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС в області повідомило ОСОБА_1, що 15 квітня 2016 року матеріали про призначення йому одноразової грошової допомоги повернуті МВС України на доопрацювання у зв'язку з тим, що в довідці про встановлення ступеня втрати професійної працездатності від 25 березня 2016 року не вказана причина втрати професійної працездатності.

21 квітня 2016 року доопрацьовані матеріали повторно направлені до МВС України для прийняття рішення.

29 квітня 2016 року МВС України прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 182 700,00 грн.

Посилаючись на п. 10 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України повідомило позивача, що після надходження відповідного фінансування з МВС України сума призначеної йому одноразової грошової допомоги буде перерахована на рахунок, відкритий ним у банківській установі (а.с. 14-15).

Для перерахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 надав наступні банківські реквізити: банк одержувача: відділення № 15 ПУМБ в м. Донецьку, МФО банку одержувача: 334851, код одержувача: НОМЕР_1, одержувач: ОСОБА_1, рахунок одержувача: НОМЕР_3, про що свідчить довідка від 01 жовтня 2014 року (а.с. 16, 63-64).

Платіжним дорученням від 05 грудня 2016 року № 234, яке проведено банком 08 грудня 2016 року, ГУМВС в області на рахунок ОСОБА_1 перерахувало одноразову грошову допомогу у сумі 182 700,00 грн (а.с. 70).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин, у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок та умови № 850) і визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку та умов № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку та умов № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно п. 7 Порядку та умов № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку та умов № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в п. 7 Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку та умов № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

П. 10 Порядку та умов № 850 визначено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Згідно з п. 11 Порядку та умов № 850 виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім'ї, батьки та утриманці можуть пред'явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги, що визначено п. 13 Порядку та умов № 850.

Таким чином, ОСОБА_1, як особа, якій 25 березня 2015 року встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, кратному 150 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII було установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року становить 1 218,00 грн.

Отже, ОСОБА_1 мав право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150 х 1 218,00 грн = 182 700,00 грн.

Платіжним дорученням від 05 грудня 2016 року № 234 ГУМВС в області на рахунок ОСОБА_1 перерахувало одноразову грошову допомогу у сумі 182 700,00 грн.

Факт отримання позивачем одноразової грошової допомоги у сумі 182 700,00 грн не оспорюється.

Ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи із завдань адміністративного судочинства, вимоги позивача про зобов'язання МВС України перерахувати на рахунки ГУМВС в області кошти для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн, а також вимоги про зобов'язання ГУМВС в області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн на р/р НОМЕР_3 у відділенні № 15 ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851 не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю на час судового розгляду прав позивача, які б потребували судового захисту.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII (далі - Закон № 580), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 580 Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Пп. 1 п. 7 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580, який набув чинності з 07 серпня 2015 року, Кабінету Міністрів України доручено в місячний строк забезпечити створення центрального органу виконавчої влади поліції України та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України» утворена Національна поліція України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1.

Цією ж постановою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2, в тому числі ГУМВС України в Донецькій області та Володарський РВ ГУМВС України в Донецькій області.

Аналіз положень Законів № 565, № 580, постанов Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 641, від 28 жовтня 2015 року № 877, від 16 вересня 2015 року № 730 зумовлює висновок, що новоутворені територіальні органи Національної поліції не є правонаступниками територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ припиняються як юридичні особи шляхом їх ліквідації. При цьому в силу положень ст. 104 Цивільного кодексу України така форма припинення юридичної особи як ліквідація за своєю сутністю не передбачає правонаступництва.

Як було зазначено вище, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, на службу до органів поліції не приймався.

Виплата грошової допомоги проводиться органом внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, тобто ГУМВС в області.

Як наслідок, ГУНП в області є неналежним відповідачем у справі, а тому вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ГУНП в області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн на р/р НОМЕР_3 у відділенні № 15 ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851 не підлягають задоволенню.

З цих самих причин не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання МВС України перерахувати на рахунки ГУНП в області кошти для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у розмірі 182 700,00 грн

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З приводу поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає таке.

Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому виразі.

Подана ОСОБА_1 заява про зменшення позовних вимог від 21 грудня 2016 року фактично зведена до вирішення питання про розподіл судових витрат і по суті не містить зменшення розміру заявлених ним вимог (зменшення суми одноразової грошової допомоги). У зв'язку з цим судом вирішені по суті заявлені позивачем вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 02 грудня 2016 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн., про що свідчить квитанція від 15 листопада 2016 року № 145 (а.с. 4, 65).

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, тобто ухвалене судове рішення на користь суб'єктів владних повноважень, здійснені позивачем судові витрати по сплаті судового збору присудженню на його користь не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 24, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

3. Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2016 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Кравченко Т.О.

Судді Голошивець І.О. Аляб'єв І.Г.