Постанова № 63880520, 02.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2016 р. Справа № 804/5520/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛісна А. М. за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Довгуль В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30.06.2014 року № 9604-15, від 30.06.2014 року № 9603-15, від 30.06.2015 року № 16720-04 та від 30.06.2015 року № 16721-04.

В обґрунтування свого адміністративного позову ОСОБА_3 зазначив, що не погоджується із винесеними податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними, з огляду на те, що відповідачем не було враховано вимог п. 272.1 ст.272 Податкового кодексу України щодо ставки плати за землю за 1 га сільськогосподарських угідь. З огляду на це, ним наведені самостійні розрахунки орендної плати за земельні ділянки, виходячи зі ставки 0,1 % від грошової нормативної оцінки 1 га за землі сільськогосподарського призначення, як і за умовами договорів оренди, з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 15.08.2016 року.

Позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснили обставини справи таким чином, як про це зазначено вище.

Представник відповідача заперечував проти задоволення цього позову та зазначив, що відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофа та створення передумов для економічного зростання в України» з 01.04.2014 року введено в дію зміни до Податкового кодексу України в частині розміру ставок податку за земельні ділянки та розміру орендної плати за землю, а саме: змінено пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за 3 % нормативної грошової оцінки. Тому, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень та розрахунку орендної плати податковий орган виходив саме з трьохвідсоткової ставки нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_3 перебуває на обліку в Криничанському відділенні Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції як платник орендної плати за землю по Гуляйпільській сільській раді, відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок № 975 від 19.02.2010 року, зареєстрованого 24.03.2010 року за № 041012200451 у Криничанському райвідділі ДФФЦ ДЗК (загальний розмір земельної ділянки становить 25,6787 га) та № 976 від 19.02.2010 року, зареєстрованого 24.03.2010 року за № 041012200452 у Криничанському райвідділі ДФФЦ ДЗК (загальний розмір земельної ділянки становить 1,2689 га). На момент укладення вказаних договорів відсоток нормативної грошової оцінки земельних ділянок для земель сільськогосподарського призначення, прийнятий для розрахунку орендної плати по них та за умовами укладених договорів становив 0,1 %.

Так, за умовами договору оренди від 19.02.2010 року № 975 орендодавець - Криничанська районна державна адміністрація надає, а орендар - ОСОБА_3 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для створення фермерського господарства із земель державної власності - землі запасу, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровській області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,687 га, в тому числі ріллі 13,888 га, пасовищ 11,7907 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: ріллі - 157857 грн., пасовищ - 38900 грн. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку в розрахунку: рілля 3552 грн./га х 3,20 х 13,888 га х 0,1 % = 157,86 грн., пасовищ 1031 грн./га х 3,20 х 11,7907 х 0,1 % = 38,90 грн., всього 196,76 грн. на рік на момент укладення договору на рахунок Гуляйпільської сільської ради. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та коригується орендарем.

А за умовами договору оренди від 19.02.2010 року № 976 в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту загальною площею 1,2689 га, в тому числі пасовищ 1,2689 га. Нормативна грошова оцінка становить - 4186 грн. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку в розрахунку 1031 грн./га х 3,20 х 1,2689 га х 0,1 % = 4,19 грн. на рік, на момент укладення договору на рахунок Гуляйпільської сільської ради.

За поясненнями позивача, 26.07.2016 року в судовому засіданні Дніпропетровського адміністративного суду при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи № 804/4198/16 за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості, він дізнався про існування податкових повідомлень-рішень Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, якими йому нараховано суму орендної плати за 2014 та 2015 роки, а саме: податкові повідомлення-рішення від 30.06.2014 року №9604-15 на суму 7472, 91 грн., від 30.06.2014 року № 9603-15 на суму 125, 60 грн., від 30.06.2015 року № 16720-04 на суму 156, 87 грн., від 30.06.2015 року № 16721-04 на суму 9333,66 грн. Втім, не погоджується із ними, тому оскаржує в судовому порядку, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Втім, судом було встановлено, що у встановленому законом порядку позивач не отримав оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення, та був позбавлений права на своєчасне адміністративне та судове оскарження. Крім того, як зазначено вище за нормою Податкового кодексу України, у разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У свою чергу відповідач не надав суду жодних пояснень з цього приводу та доказів, які у нього є на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, доказів їх направлення чи вручення позивачу. Цей факт суд приймає до уваги.

На момент виникнення спірних правовідносин у 2014 році чинною була норма Податкового кодексу України, за якою визначалось, що до сільськогосподарських угідь належать ріллі, сіножаті та пасовища, багаторічні насадження (ст. 272). Однак, згодом ст. 272 було виключено на підставі Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Згідно з пп. 14.1.76 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до пп. 14.1.240 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ставка податку для цілей розділу XIII Податкового кодексу України - це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

Відповідно до п. 272.1 ст. 272 Податкового кодексу України, ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: зокрема за пп. 272.1.1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1 %.

Суд зазначає, що ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки. Законодавець встановив два види ставок земельного податку залежно від типу сільського господарського угіддя: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1 % та для багаторічних насаджень - 0,03 %.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України (в редакції станом на виникнення спірних правовідносин), ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, для сільськогосподарських угідь та земель загального користування встановлюється у розмірі не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

При цьому, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

За відомостями з листа відділу Держгеокадастру у Криничанському районі Дніпропетровської області № 29/86-16 та № 30/86-16 від 18.08.2016 року, грошова нормативна оцінка 1 га земель сільськогосподарського призначення становить: для пасовищ за межами населених пунктів на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району станом на 15.08.2016 року, з урахуванням коефіцієнта індексації - 9 937, 70 грн.; для ріллі за межами населених пунктів на тій же території - 30 494, 19 грн. У свою чергу відповідач надав суду відомості про нормативну грошову оцінку землі станом на 01.12.2016 року, що визначено листом від 02.12.2016 року №414-99.10-4609/2-16, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняв за 2014 та 2015 роки сплати орендної плати відповідно.

Згідно положень ст.ст.69, 70, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Натомість відповідач не надав на вимогу суду детальних пояснень та розрахунку нарахованих ним сум податкового зобов'язання з орендної плати за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, то у відповідності до положень ст. ст. 87, 94 КАС України, Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 551,20 гривень (квитанція від 25.08.2016 року № 0.0.606461847.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30.06.2014 року № 9604-15, від 30.06.2014 року № 9603-15, від 30.06.2015 року №16720-04 та від 30.06.2015 року № 16721-04.

Присудити на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 551,20 гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2016 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 07 грудня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник